ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.11.2019Справа № 910/4152/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"
про стягнення 1 632 874,01 грн.
Представники:
від позивача: Грищенко А.А.
від відповідача: Харитонова Ю.В.
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" про стягнення 1632874,01 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач несвоєчасно здійснив зобов'язання за договором будівельного підряду №2.КБ/2017 від 07.09.2017, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення строків поставки устаткування у розмірі 468989,35 грн., штраф за прострочення строків поставки устаткування у розмірі 687993,71 грн., пеню за прострочення строків виконання робіт у розмірі 172114,65 грн., штраф за прострочення строків виконання робіт у розмірі 303776,30 грн.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на ціну позову, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.
Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 14.05.2019.
13.05.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
У підготовче засідання 14.05.2019 з'явився представник позивача. Представники відповідача у підготовче засідання не з'явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду, враховуючи клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а також задоволено клопотання відповідача та оголошено перерву до 28.05.2019.
24.05.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.
У підготовче засідання 28.05.2019 з'явилися представники сторін.
З метою надання позивачу можливості підготувати та подати відповідь на відзив, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.06.2019.
05.06.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
18.06.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з необхідністю представника відповідача бути присутнім на допиті в якості свідка в день проведення підготовчого засідання.
У підготовче засідання 18.06.2019 з'явився представник позивача. Представники відповідача у підготовче засідання не з'явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.
У підготовчому засіданні 18.06.2019 судом задоволено клопотання відповідача та оголошено перерву до 02.07.2019.
02.07.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, заява про зміну адреси місцезнаходження відповідача та заява про відкладення підготовчого засідання з метою надання сторонам можливості мирно врегулювати спір.
У підготовче засідання 02.07.2019 з'явилися представники сторін.
Представник відповідача підтримав клопотання про відкладення підготовчого засідання, представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечив.
Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що відповідачем не наведено тих обставин, наявність яких в силу ст. 183 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відкладення підготовчого засідання, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання відповідача судом відмовлено.
У підготовчому засіданні 02.07.2019 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.07.2019.
26.07.2019 до відділу діловодства суду від відповідача надійшли пояснення.
У судове засідання 30.07.2019 з'явились представники позивача та відповідача, які подали клопотання про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору. Дане клопотання судом задоволено, з огляду на що судом оголошено перерву до 03.09.2019.
03.09.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшло клопотання про оголошення перерви для надання можливості мирного врегулювання спору.
У судове засідання 03.09.2019 з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали клопотання про оголошення перерви з метою мирного врегулювання спору. Дане клопотання судом задоволено, з огляду на що судом оголошено перерву до 17.09.2019.
17.09.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшло клопотання про оголошення перерви для надання можливості мирного врегулювання спору.
У судове засідання 17.09.2019 з'явились представники позивача та відповідача.
За наслідками розгляду клопотання позивача, дане клопотання судом задоволено, з огляду на що судом оголошено перерву до 07.10.2019.
07.10.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшли пояснення.
У судове засідання 07.10.2019 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 07.10.2019оголошено перерву до 29.10.2019.
29.10.2019 до відділу діловодства суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, яка обґрунтована в тому числі укладанням між сторонами додаткової угоди №5 від 01.08.2019.
У судове засідання 29.10.2019 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 29.10.2019оголошено перерву до 05.11.2019.
У судове засідання 05.11.2019 з'явились представники позивача та відповідача. Представник позивача підтримав позов, представник відповідача підтримав клопотання про закриття провадження у справі.
За наслідками розгляду клопотання про закриття провадження у справі, судом відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.
Відповідно до ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Разом з тим, предмет спору не припинив існування в процесі розгляду справи, з огляду на що в задоволенні клопотання відповідача відмовлено.
У судовому засіданні 05.11.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд
07.09.2017 між позивачем як замовником та відповідачем як підрядником укладено договір будівельного підряду №2.КБ/2017 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик, своїми силами і засобами, а також необхідними матеріалами виконати проектно-вишукувальні роботи, розробити та погодити в державній експертній організації відповідно до чинного законодавства розроблену проектно-кошторисну документацію, отримати позитивний висновок (письмовий звіт), побудувати та укомплектувати необхідним устаткуванням за завданням замовника відповідно до проектно-кошторисної документації, умов цього договору, та здати у встановлений строк об'єкт, вказаний в п. 1.3. договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити закінчений будівництвом та обладнаний об'єкт.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що найменування робіт є наступне: «Облаштування Левенцівського ГКР. Встановлення установки адсорбційної осушки газу на УКПГ Левенцівського ГКР. Роботи під ключ», Дніпропетровська область, Юр'ївський район, с. Олександрівка.
Відповідно до п. 2.1. Договору, закінчення виконання робіт - 30.09.2017.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що після завершення розробки проектно-кошторисної документації підрядник зобов'язаний передати ПКД замовнику для перевірки та узгодження з відповідними службами замовника та при відсутності зауважень до проектно-кошторисної документації з боку замовника передати для проходження експертизи проектно-кошторисну документацію в державну експертну організацію. Після отримання позитивного висновку (звіту) експертизи надати на затвердження проектно-кошторисну документацію замовнику в 5 примірниках на паперових носіях і в 1 примірнику на цифровому носії.
Згідно з п. 6.1.Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 22.11.2018) ціна договору складає 24 948 000,00 грн. з ПДВ. у тому числі: проектні роботи вартістю 189 363,36 грн з ПДВ; будівельні роботи вартістю 3 866 998,26 грн. з ПДВ; пусконалагоджувальні роботи вартістю 230 150,95 грн. з ПДВ; устаткування вартістю 20 661 487,43 грн. з ПДВ.
Згідно з п. 8.2. Договору за порушення строків поставки устаткування з вини підрядника останній сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми простроченої поставки за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. У випадку, якщо така про строчка тривала більше 30 днів,підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості не поставленого устаткування.
Відповідно до п. 8.3. Договору у разі порушення з вини підрядника строків виконання робіт (етапів робіт) підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості прострочених робіт за кожен день прострочення. У випадку, коли така про строчка триває більше 30 днів, підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості робіт (етапів робіт), з яких допущено прострочення виконання.
Відповідно до Додаткової угоди №4 від 22.11.2018 до Договору сторони погодили, що закінчення виконання робіт - до 31.12.2018.
Відповідно до додаткової угоди №5 від 01.08.2019 до Договору сторони погодили викласти п. 2.3. Договору в наступній редакції: «Закінчення виконання робіт - 30 календарних днів з дати підписання додаткової угоди №5 та пуску газу на змонтовану підрядником за договором №2.КБ/2017 Установки осушки газу».
Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
За змістом ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як встановлено приписами ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що відповідачем було виконано робіт на загальну суму 1 298 170,37 грн. та здійснено поставку устаткування на суму 14 860 387,83 грн., що підтверджується: актом здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт №б/н від 25.09.2018, яким відповідачем було передано позивачу роботи на суму 189 363,36 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за листопад 2018 року від 22.11.2018 року, актом № 1 приймання-передачі змонтованою обладнання від 22.11.2018 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати і форми КБ-3) від 22.11.2018 (відповідачем було передано Позивачу змонтоване устаткування на суму 3 664 096,00 грн. та роботи на суму 433 994,47 грн.); актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за листопад 2018 року від 30.11.2018, актом №1 приймання-передачі змонтованого обладнання від 30.11.2018 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) від 30.11.2018 (відповідачем було передано позивачу змонтоване устаткування на суму 6 896 317,56 грн. та роботи на суму 277 275,16 грн.); актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2018 року від 29.12.2018, актом №1 приймання-передачі змонтованого обладнання від 29.12.2018 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) від 29.12.2018 (відповідачем було передано позивачу змонтоване устаткування на суму 272 592,34 грн. та роботи на суму 348 116,58 грн.); актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за лютий 2019 року від 06.02.2019, актом №1 приймання-передачі змонтованого обладнання від 06.02.2019 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) від 06.02.2019 (відповідачем було передано позивачу змонтоване устаткування на суму 4 027 381,93 грн. та роботи на суму 49 420,80 грн.).
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що відповідач несвоєчасно здійснив зобов'язання за договором будівельного підряду №2.КБ/2017 від 07.09.2017, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення строків поставки устаткування у розмірі 468989,35 грн., штраф за прострочення строків поставки устаткування у розмірі 687993,71 грн., пеню за прострочення строків виконання робіт у розмірі 172114,65 грн., штраф за прострочення строків виконання робіт у розмірі 303776,30 грн.
За розрахунком позивача, заявлений ним період прострочення охоплює період з 31.12.2018 по 27.02.2019.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, відповідно до Додаткової угоди №4 від 22.11.2018 до Договору сторони погодили, що закінчення виконання робіт - до 31.12.2018.
Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до частин 1 та 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
За змістом ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з п. 8.2. Договору за порушення строків поставки устаткування з вини підрядника останній сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми простроченої поставки за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. У випадку, якщо така про строчка тривала більше 30 днів,підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості не поставленого устаткування.
Відповідно до п. 8.3. Договору у разі порушення з вини підрядника строків виконання робіт (етапів робіт) підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості прострочених робіт за кожен день прострочення. У випадку, коли така про строчка триває більше 30 днів, підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості робіт (етапів робіт), з яких допущено прострочення виконання.
Так, позивачем, який звернувся до суду з позовом про стягнення штрафу та пені, періодом прострочення заявлено період з 31.12.2018 по 27.02.2019.
Разом з тим, як встановлено судом, відповідно до додаткової угоди №5 від 01.08.2019 до Договору сторони погодили викласти п. 2.3. Договору в наступній редакції: «Закінчення виконання робіт - 30 календарних днів з дати підписання додаткової угоди №5 та пуску газу на змонтовану підрядником за договором №2.КБ/2017 Установки осушки газу».
Таким чином, у зв'язку з укладанням додаткової угоди №5 від 01.08.2019 до Договору сторони змінили строк виконання зобов'язання підрядником, при цьому, змінений строк правомірного виконання підрядником зобов'язання за Договором охоплює період часу, який позивачем заявлено як період прострочення та який покладено в основу розрахунку штрафних санкцій.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 12.11.2019
Суддя Ю.В. Картавцева