ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2019Справа № 910/12785/18
Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Стар" про відвід судді Спичака О.М. у справі
за позовом ОСОБА_1
до 1. Компанії "Ей.Ес.Пі.Ай.Ейч.ЕлПі"
2.Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства
"Реєстрація нерухомості" Вітько Маріанни Мирсаєтівни
3. Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства
"Реєстрація нерухомості" Мосійчук Оксани Василівни
4. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вегера
Людмили Олександрівни
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача
1. Акціонерне товариство закритого типу "Велмед"
7. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1
2. Компанія "Транс-Медіка ЛЛС ЛТД"
3. Приватне підприємство "Інтерконус"
4. ОСОБА_2
5. ОСОБА_3
6. ОСОБА_4
про зобов'язання виконати договір та визнання незаконним дій,
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії "Ей.Ес.Пі.Ай.Ейч.ЕлПі", Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" Вітько Маріанни Мирсаєтівни, Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" Мосійчук Оксани Василівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вегера Людмили Олександрівни про визнання недійсним рішення Компанії "Ей.Ес.Пі.Ай.Ейч. ЕлПі" про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки, посвідчениого 19.04.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенко O.A. за реєстровим №777; скасування запису про право власності 26838612, здійснений державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" Вітько Маріанною Мирсаєтівною згідно рішення 41840888 від 27.06.2018 року; скасування рішення про державну реєстрацію номер 41853443, рішення 41852216 від 02.07.2018 року, прийняте Державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Мосійчук Оксаною Василівною; скасування рішення про державну реєстрацію № 41864117 від 02.07.2018, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Людмилою Олександрівною; скасування рішення про державну реєстрацію № 41864266 від 02.07.2018, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Людмилою Олександрівною.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що він є засновником та акціонером Акціонерного товариства закритого типу "Велмед". Акціонерне товариство закритого типу "Велмед" є власником нерухомого майна, а саме адміністративної будівлі літера А, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1456,5 кв.м. відповідно до Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що вказане майно було передано в іпотеку, в свою чергу, іпотекодержателем було звернуто стягнення на предмет іпотеки та зареєстровано право власності на вказане майно всупереч тому, що позивачем було погашено суму заборгованості за кредитним договором, що стало підставою для звернення з даним позовом.
Ухвалою від 08.11.2018р. відкрито провадження по справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 03.12.2018р. Залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Акціонерне товариство закритого типу "Велмед" та на стороні відповідача 1 Компанію "Транс-Медікал ЛЛС ЛТД", Приватне підприємство "Інтерконус", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Ухвалою від 27.09.2019р. судом було відмовлено в задоволенні клопотання від 23.09.2019р. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР" про витребування доказів клопотання №12/26 від 26.12.2018р., яке надійшло до Господарського суду міста Києва 26.12.2019р., та клопотання без номеру та дати, що надійшло до Господарського суду міста Києва 17.01.2019р.
06.11.2019р.представником Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР" було подано заяву про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/12785/18.
В обґрунтування заявленого відводу третя особа 7 посилалася на те, що протягом розгляду справи судом не було вчинено дій щодо належного повідомлення всіх учасників справи про розгляд судом відповідного спору. Вказані обставини, а також позиція судді стосовно витребування доказів, за твердженнями заявника, викликає сумнів у Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР" щодо неупередженості судді Спичака О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР" про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/12785/18 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
За наслідками проведення автоматизованого розподілу справи № 910/12785/18, визначено суддю Мудрого С.М.
Частинами 7 та 8 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Стар" про відвід судді Спичака О.М. у справі №910/12785/18 суд дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв'язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Відповідно до ч. 1 статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку представником товариства з обмеженою відповідальністю «Стар» жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Спичака О.М. у вирішенні спору в даній справі не надано.
Що стосується посилань відповідача на відмову в задоволенні його клопотань про витребування доказів, як на підставу для наявності сумнівів у безсторонності судді, то суд відзначає, що такі дії жодним чином не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, які в даному випадку у відповідності до визначеного чинним господарським процесуальним законодавством порядку стосуються розгляду клопотань учасника справи, а у випадку незгоди з такими процесуальними діями відповідний учасник справи не позбавлений можливості на включення своїх заперечень щодо цього до відповідної апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду спору.
Щодо неповідомлення належним чином всіх учасників справи про судові засідання, суд зазначає наступне.
Ухвалою від 12.03.2019р. з метою належного повідомлення Компанії "Транс-Медіка ЛЛС ЛТД" про судове засідання у справі № 910/12785/18, судом було направлено судове доручення про вручення судових документів до центрального органу США - U.S. Department of Justice Civil Division Office of International Judicial Assistance Benjamin Franklin Station через Process Forwarding International (ABC Legal Services: 633 Yesler Way, Seattle, WA 98104; USA).
Дійсно, станом на теперішній час документи щодо виконання судового доручення до суду не надходили, Компанією "Транс-Медіка ЛЛС ЛТД" чи її повноважним представником жодних письмових заяв по справі не надходило.
Проте, суд звертає увагу на те, що Сполучені Штати Америки є учасниками Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага, до якої приєдналась України згідно з Законом України Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 19 жовтня 2000 року N 2052-III.
Повідомлення іноземних суб'єктів про розгляд справи судами України здійснюється в порядку, визначеному Конвенцією про вручення.
Частиною 2 ст.15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах унормовано, що кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Слід зауважити, що судом було вчинено всі дії з метою повідомлення Компанії "Транс-Медіка ЛЛС ЛТД" про судове засідання у справі № 910/12785/18 у відповідності до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, проте, у визначений судом час підтвердження про вручення або безпосередню доставку судового доручення не надійшло, що у відповідності до ст.15 Конвенції вказує на відсутність перешкод для ухвалення рішення по справі, а отже, і свідчить про юридичну неспроможність посилань третьої особи на неналежне повідомлення учасника справи в якості підстави для відводу судді.
З огляду на викладене, обставин, які б свідчили про зацікавленість судді Спичака О.М. в певному рішенні в цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а суд не встановив, що в свою чергу виключає можливість висновку про наявність правових підстав в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.
У відповідності до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно із ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, -
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Стар" про відвід судді Спичака О.М. відмовити.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Мудрий