вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" листопада 2019 р. Справа№ 910/8560/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
За участю представників: не викликались
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Господарського суду міста Києва, ухвалене 13.08.2019, повний текст якого складений 16.08.2019
у справі № 910/8560/19 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Міністерства оборони України
до Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Класс»
про стягнення 151 440,00 грн.
Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача 151 440,00 грн. суми банківської гарантії за невиконання третьою особою своїх зобов'язань за договором поставки № 286/21/18/64 про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) від 18.07.2018, які були забезпечені відповідачем, як гарантом за гарантією № 3965-0718/ERL3v від 16.07.2018.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2019, повний текст якого складений 16.08.2019, у справі № 910/8560/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:
- за умовами укладеного між третьою особою та позивачем договору № 286/21/18/64 про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) від 18.07.2018, відповідно до узгодженої ними у п.1.2 договору специфікації, третя особа зобов'язалось здійснити поставку товару у строк - до 30.06.2018 включно;
- умова договору, який підписаний сторонами 18.07.2018 про встановлення строку поставки до 30.06.2018, свідчить про те, що сторонами не був узгоджений строк постачання товару, оскільки зазначення дати поставки до моменту виникнення правовідносин сторін за даним правочином виключає відповідальність за порушення вказаного строку поставки;
- враховуючи, що в специфікації сторонами некоректно викладено строк постачання, і фактично постачальник виконав свої зобов'язання впродовж двох тижнів з дати підписання договору, у т.ч. в межах дії договору, що позивачем не спростовано, факт прострочення строків поставки товару по договору відсутній, що виключає стягнення суми гарантії.
Не погоджуючись з рішенням, Міністерство оборони України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі № 910/8560/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач зазначив про те, що спірне рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування вказаної позиції позивач послався на те, що:
- постачальником порушено умови виконання договору в частині терміну постачання;
- судом першої інстанції не взято до уваги та не досліджено Закон України «Про публічні закупівлі», яким встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, якій повністю відповідав укладений між позивачем та третьою особою договір ;
- висновок суду першої інстанції про те, що сторонами не був узгоджений строк постачання товару, встановлено без посилання на норми чинного законодавства, оскільки даний договір повністю відповідав тендерній пропозиції і, відповідно, інших строків поставки містити не міг;
- сторони вільні в укладенні договору, а відтак, третя особа не була позбавлена можливості відмовитись від його укладення.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2019, справа № 910/8560/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.
Ухвалою від 10.09.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:
- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі № 910/8560/19;
- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 30.09.2019;
- роз'яснено сторонам, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);
- роз'яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
02.10.2019 від відповідача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення суду залишити без змін з посиланням на те, що:
- жодним актом цивільного законодавства не встановлений обов'язок третьої особи як учасника процедури закупівлі здійснити постачання товару до підписання договору, а обов'язок щодо його постачання виник виключно на підставі та після підписання договору, тобто з 18.07.2019, що відповідає встановленим цивільним законодавством вимогам щодо розумності та справедливості;
- визначення у тексті спірного договору строку виконання зобов'язань з поставки товару до дати його укладення суперечить на лише вимогам розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України) а й здоровому глузду та ст. 11 ЦК України щодо виникнення цивільних обов'язків з договорів та інших правочинів, оскільки у даному разі обов'язок щодо постачання не може виникнути до укладення відповідного договору.
07.10.2019 від третьої особи через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли пояснення щодо апеляційної скарги, в яких останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення суду залишити без змін.
Станом на 11.11.2019 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.
Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим суду).
Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді справи № 910/8560/19 колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 192 100 грн., і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
За правилом ч. 2 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі № 910/8560/19 відкрито 10.09.2019, з урахуванням вихідних та святкових днів, розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочався з 26.09.2019, а апеляційна скарга має бути розглянута по 11.11.2019 включно.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
18.07.2018 позивач як замовник та третя особа як постачальник уклали договір № 286/21/18/64 про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) (далі Договір) (а.с. 20-22), за умовами якого третя особа зобов'язалась у 2018 році поставити позивачу машини для обробки продуктів харчування, виробництва напоїв та обробки тютюну (4221) (Пароконвекційна піч у комплекті з двома направляючими візками-рамами на 20 рівнів), а саме: піч пароконвекційна PROMAX PDE-120-LD (товар), зазначений у специфікації, а позивач - забезпечити приймання та оплату товару в кількості, у строки.
В п. 1.2 Договору визначено, що ціна, кількість та строки постачання товару визначаються специфікацією, за умовами якої має бути поставлена: піч пароконвекцій на PRIMAX PDE-120-LD - 10 штук, у строк - до 30.06.2018 (включно), загальна вартість товару - 3 028 800.00 грн. (з ПДВ).
Відповідно до пп. 12.1.1. п. 12.1. Договору його невід'ємною частиною є Рознарядка позивача за Специфікацією (а.с. 23), у якій вказано, що місцем постачання товару є:
- А0284 (м. Львів, вул. Стрийська, 88А, 79000), 2 шт., із графіком постачання - до 30.06.2018 року (включно);
- А0998 (Львівська обл., смт. Яворів, вул. Івана Хрестителя, 81000), 2 шт., із графіком постачання - до 30.06.2018 року (включно);
- ХНУПС (м. Харків, вул. Сумська, 77/79, 61023), 2 шт., із графіком постачання - до 30.06.2018 року (включно);
- ВІТВ НТУ «ХПІ» (м. Харків, вул. Полтавський шлях, 192, 61098), 2 шт., із графіком постачання - до 30.06.2018 року (включно).
- А0501 (Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Горшишного, 142, 63505), 2 шт., із графіком постачання - до 30.06.2018 року (включно).
В п. 11.3 Договору сторонами погоджено, що третя особа забезпечила виконання своїх зобов'язань за цим договором у розмірі 5% ціни договору банківською гарантією від 16.07.2018 № 3965-0718/ERL3v, виданою відповідачем, в сумі 151 440,00 грн.
Банківською гарантією № 3965-0718/ERL3v від 16.07.2018 (а.с. 24), виданою відповідачем, останній прийняв на себе безвідкличні та безумовні зобов'язання виплатити позивачу 151 440,00 грн. після одержання письмової вимоги позивача, в якій стверджується про те, що третя особа не виконала (неналежним чином виконала) свої зобов'язання щодо якості, кількості, строків постачання товару відповідно до Договору.
Відповідно до п. 11.5 Договору позивач не повертає забезпечення виконання договору у разі, якщо відповідач не виконав умови договору стосовно якості, кількості та строків.
Позивачем відповідачу направлено вимогу № 286/6/7066 від 26.12.2018 (а.с. 25-26), якою позивач, з посиланням на банківську гарантію № 3965-0718/ERL3v від 16.07.2018 та на порушення третьою особою умов Договору в частині терміну постачання (станом на 30.06.2018 визначений обсяг товару не поставлено - примітка суду), просив перерахувати йому грошові кошти в сумі 151 440,00 грн. за вказаними у вимозі реквізитами.
У відповідь на зазначену вимогу листами за вих. № 401/12-б/б-01 від 25.01.2019 та № 651/12-б/б-01 від 06.02.2019 (а.с. 27-35) відповідач відмовився виплатити гарантію з посиланням на те, що долучені до вимоги копії документів не відповідають встановленим вимогам щодо їх засвідчення, що не надано документів, що підтверджено обставини настання гарантійного випадку, та на те, що третьою особою не прострочено виконання Договору в частині терміну поставки товару.
З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив стягнути з відповідача суму банківської гарантії, а саме 151 400,00 грн.
Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
За приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст. 560 ЦК України).
Частина 1 ст. 563 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Отже, зобов'язання гаранта здійснити його виконання відповідно до умов гарантії виникає лише після порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, а відтак, для вирішення спору сторін по суті слід встановити, чи наявне порушення боржника (третьої особи), зокрема, щодо встановленого Договором строку поставки товару.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з п.п. 2.2.-2.4 Договору:
- військова частина (одержувач замовника) розпочинає приймання товару за наявності у третьої особи супровідних документів, що підтверджує його кількість та якість;
- приймання товару за кількістю та якістю здійснюється у військовій частині одержувачем замовника у присутності уповноваженого представника постачальника;
- приймання товару за кількістю та якістю оформляється актом приймання-передачі (додаток 22 до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440), який складає одержувач замовника на кожну партію товару після закінчення приймання товару в трьох примірниках: перший примірник - замовнику, другий - одержувачу замовника, третій - постачальнику. Належним чином оформлені документи: акт приймання, видаткова накладна постачальника та повідомлення-підтвердження відповідно до наказу Міністра оборони України від 31.12.2016 № 757 є підтвердженням приймання товару.
З матеріалів справи слідує, що за видатковими накладними № 312, № 313, № 314, № 325, № 334 від 25.07.2018 третя особа передала визначеним у Специфікації одержувачам замовника обумовлений Договором товар у кількості 10 одиниць.
У п. 4.1 Договору сторони домовились, що розрахунки проводяться за фактично поставлений товар протягом 30 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на відвантаження товару.
На зворотному боці кожного з виданих третьою особою як постачальником позивачу як замовнику рахунків-фактур №№ 580, 537, 542, 689, 635, які датовані 25.07.2018, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 38,42, 46, 52, 61), містяться написи:
««Факт поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), їх відповідність умовам договору (державного контракту), правельність установлення і застосування цін підтверджую
Відповідно до умов договору від 18.07.2018 № 286/2/18/64 правільність установлення цін та доцільність здійснення оплати, підтверджую»
Заступник директора департаменту - начальник відділу виконання договорів
Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів
Міністерства оборони України
В.М.ЛАНДЯК
«Забезпеченість видатків асигнуваннями за КПКВ 2101020/3 КЕКВ 3110 ст. підтверджую»
Начальник управління контролінгу Департаменту
державних закупівель та постачання матеріальних
ресурсів Міністерства оборони України
полковник В.В.ПЕДОС»»
Підписи вказаних підписантів містяться також на зворотному боці кожної з видаткових накладних № 312, № 313, № 314, № 325, № 334, за якими був поставлений спірний товар і які також, як і рахунки-фактури, датовані 25.07.2018.
За таких обставин, враховуючи, що вищезгадані рахунки-фактури та видаткові накладні датовані 25.07.2018, відсутні підстави вважати, що поставка спірного товару відбулась пізніше 25.07.2018.
Вищевикладених обставин не спростовує той факт, що документи, які відповідно до п. 4.2 Договору додаються до рахунку-фактури, а саме: акт приймання-передачі, видаткова накладна постачальника, повідомлення підтвердження (додаток № 12.2.1 до Договору), яке оформлюється замовником, підписані в листопаді та грудні 2018 року.
До того ж, вказані документи підписані та затверджені замовником без будь-яких зауважень щодо якості товару та строку поставки.
Крім того, слід зазначити про таке.
За умовами Договору, який укладено 18.07.2018, товар мав бути поставлений до 30.06.2018 включно, тобто до дати Договору, який фактично є підставою для виникнення обов'язку поставити товар, та до укладення якого відповідний обов'язок з поставки не виникає та власне не може бути виконаний.
Частиною 1 статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Умовами Договору, який, як стверджує позивач у Відповіді на відзив (а.с.101-104), повністю відповідав тендерній пропозиції і який було укладено відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», встановлено, що поставка товару має відбутись 30.06.2018.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Як слідує з наявних у матеріалах справи документальних доказів, а саме Скарги ТОВ «Маресто Україна» від 22.06.2018 до Антимонопольного комітету України щодо порушення Змовником (позивачем у цій справі - примітка суду) порядку проведення Процедури закупівлі (спірної закупівлі - примітка суду) та Рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 6888-р/пк-пз від 11.07.2018, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.124-133), і не заперечено учасниками судового процесу, 12.06.2018 на веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) оприлюднено про намір укласти договір з переможцем Процедури закупівлі ТОВ «Євро Класс».
Отже, укласти договір з ТОВ «Євро Класс» позивач мав у строк, не раніш ніж 22.06.2018 - через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю та не пізніш ніж 02.07.2018 - через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти такий договір про закупівлю.
Тобто, враховуючи вимоги тендерної документації, переможець Процедури закупівлі, у випадку укладення договору з замовником у обумовлену законом дату 22.06.2018 має поставити товар у строк по 30.06.2018 (фактично на виконання переможцем договореного зобов'язання з поставки товару в даному випадку відведено дев'ять днів, включаючи день укладення Договору - примітка суду)..
Водночас відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі», розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Як слідує з вищезгаданих документальних доказів, а саме Скарги ТОВ «Маресто Україна» від 22.06.2018 до Антимонопольного комітету України та Рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 6888-р/пк-пз від 11.07.2018 (а.с.124-133), 22.06.2018 щодо порядку проведення Процедури закупівлі було подано скаргу.
Враховуючи, що рішення щодо скарги прийняте 11.07.2018, тобто скарга розглядалась протягом 20 днів, строки, встановлені частиною другою статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» згідно з законом були зупинені протягом 20 днів, тому укласти договір з ТОВ «Євро Класс» позивач набув право починаючи з 12.07.2018.
Отже, в зв'язку з порушенням позивачем встановлених законом строків укладення договору з переможцем, що було обумовлено, зокрема, їх зупиненням у зв'язку з оскарженням ТОВ «Маресто Україна» до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України порядку проведення спірної Процедури закупівлі, строк для виконання зобов'язання ТОВ «Євро Класс» був також зупинений.
Вказаний висновок відповдіає правовій позиці, висловленій Верховним Судом у постанові від 22.05.2019 у справі № 922/1332/18 у аналогічній ситуації, де зазначено: «Однак, у зв'язку з недотриманням замовником строків проведення торгів, що було обумовлено, зокрема, оскарженням ТОВ «Військсервіс-Волонтер» процедури закупівлі до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та зверненням ТОВ «Газтрейд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо скасування процедури електронної закупівлі, строк для виконання такого зобов'язання ТОВ «ЄФГ Трейдинг» був зменшений фактично до 15 днів.». («ЄФГ Трейдинг» - переможець процедури закупівлі у спорі, що є предметом вирішення у справі № 922/1332/18 - примітка суду)
Таким чином, прострочення виконання зобов'язань з поставки товару позивачу відносно дати, визначеної відповідно до вимог тендерної документації, сталося не з вини учасника-переможця та є співмірним з терміном затримки в процедурі укладення позивачем відповідного Договору.
Сторони уклали Договір 18.07.2018.
За обставин, що склалися, враховуючи, що строком поставки є 9 днів з дати укладення договору за результатами публічних закупівель, колегія суддів вважає, що на виконання своїх договірних зобов'язань ТОВ «Євро Класс» мав поставити товар у строк по 26.07.2018 включно.
При цьому слід врахувати, що в п. 1.1 Договору сторони домовились, що поставка має відбутися протягом 2018 року.
Як встановлено судом, поставку ТОВ «Євро Класс» здійснило 25.07.2018, а відтак, відсутні правові підстави вважати, що поставка відбулась з порушенням встановленого строку, і що мав місце обумовлений Гарантією гарантійний випадок, внаслідок якого відповідач мав виплатити позивачу передбачені спірною Гарантією 151 440,00 грн.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Враховуючи, що з матеріалів справи не вбачається порушення третьою особою зобов'язання з поставки товару, правові підстави для застосування наслідків такого прострочення, зокрема стягнення банківської гарантії відсутні.
З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 151 440,00 грн. суми банківської гарантії за невиконання третьою особою своїх зобов'язань за Договором, які були забезпечені відповідачем як гарантом за гарантією № 3965-0718/ERL3v від 16.07.2018. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Міністерства оборони України задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі № 910/8560/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі № 910/8560/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі № 910/8560/19 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8560/19.
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді Л.П. Зубець
А.І. Мартюк