вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" листопада 2019 р. Справа№ 925/550/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Мартюк А.І.
Зубець Л.П.
за участю представників: не викликались
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області
на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2019, повний текст якої складений та підписаний 01.08.2019
у справі № 925/550/19 (суддя Кучеренко О.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»
до Головного управління Національної поліції в Черкаській області
про стягнення 25 833,14 грн.
Позов заявлено про стягнення з відповідача 25 833,14 грн., з яких: 13 854,63 грн. становить заборгованість за спожиту активну електроенергію, 8 483,12 грн. - заборгованість за реактивну електроенергію, 2 725,20 грн. - пеня, 229,94 грн. - 3% річних та 540,25 грн. - інфляційні втрати, нараховані за договором про постачання електричної енергії № 146 від 12.04.2019.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.07.2019, повний текст якого складений та підписаний 01.08.2019, у справі № 925/550/19 позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:
- згідно з наданими позивачем актами прийняття-передавання вартість використаної в грудні 2018 року відповідачем активної електроенергії становить 580 872,34 грн., а реактивної електроенергії - 8 483,12 грн., в той час як за активну електроенергію відповідач розрахувався частково у сумі 567 170,17 грн. (залишок неоплаченої активної електричної енергії становить 13 854,63 грн.);
- різниця у розрахунках та обсягах споживання стала наслідком того, що останнім розрахунковим періодом став період з 26 жовтня до 26 грудня 2018 року, а фактично електричну енергію відповідач споживав до 31.12.2018;
- відповідач має оплатити вартість всієї електричної енергії, спожитої протягом дії спірного договору.
При цьому суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача про неможливість сплати заборгованості у зв'язку з відсутність бюджетного фінансування, зазначивши про положення спірного договору щодо обов'язковості виконання його сторонами та про те, що посилання органу державної влади на відсутність бюджетного фінансування є безпідставним, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.
Не погоджуючись з рішенням, Головне управління Національної поліції в Черкаській області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
В апеляційній скарзі відповідач послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме на те, що спірна заборгованість ним не може бути погашена, оскільки відповідач є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів державного бюджету та може приймати бюджетні зобов'язання та здійснювати платежі за ними лише в межах бюджетного періоду, який відповідно до ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року та закінчується 31 грудня того ж року, а відтак, відповідач не має правових підстав для оплати отриманої у 2018 році електроенергії після 31.12.2018, та на те, що в силу приписів Закону України «Про публічні закупівлі», укладений з позивачем договір не може бути продовжений, а оплата за спожиту електроенергію може здійснювати відповідачем лише в межах договірних зобов'язань і кошторису бюджетних призначень.
Подана відповідачем апеляційна скарга не містить прохальної частини, в якій би було зазначено про те, в якій частині апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції, проте з тексту апеляційної скарги слідує, що апелянт не погоджується зі стягненням з нього як основного боргу за спожиту активну електроенергію та за реактивну електроенергію, так і зі стягненням пені, 3 % річних та інфляційних втрат, тобто фактично оскаржує рішення суду першої інстанції в повному обсязі.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019 справа № 925/550/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Мартюк А.І., Зубець Л.П.
При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, з огляду на що ухвалою від 04.09.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано час для усунення недоліків, а саме подання до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали доказів сплати судового збору в сумі 1 728,90 грн.
19.09.2019 від апелянта через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали суду, до якого додано платіжне доручення № 2714 від 13.09.2019 про сплату судового збору в сумі 1 728,90 грн.
Ухвалою від 23.09.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:
- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2019 у справі № 925/550/19;
- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 11.10.2019;
- роз'яснено сторонам, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);
- роз'яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
16.10.2019 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (направлений до суду 11.10.2019 - примітка суду), в якому позивач, з посиланням на те, що відповідач має обов'язок оплатити фактично спожиту електроенергію, і споживання її в більшому обсязі, ніж визначено договором сторін, не звільняє останнього від вказаного обов'язку, просить залишити оспорюване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Крім того, позивач зазначив про те, що відповідач, споживши електроенергію на суму, визначену у спірному договорі, міг не продовжувати її споживання чи обмежити споживання у рамках запланованих бюджетних асигнувань, однак цього не зробив.
Станом на 11.11.2019 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.
Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим суду).
Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді справи № 925/550/19 колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 192 100 грн., і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
За правилом ч. 2 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2019 у справі № 925/550/19 відкрито 23.09.2019, з урахуванням вихідних та святкових днів розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочався з 09.10.2019, а апеляційна скарга має бути розглянута по 22.11.2019 включно.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
12.04.2016 позивач як постачальник та відповідач як споживач уклали договір про постачання електричної енергії № 146 (далі - Договір) (а.с. 15-22), в якому погодили, що позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з дозволеною потужністю 1 257 кВт, величини якої по об'єктах відповідача визначені в п. 6 додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
Пунктами 2.3.3 та 2.3.4 Договору сторони визначили, що відповідач, серед іншого, зобов'язується оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а також здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»
Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік відповідач не пізніше 15 жовтня поточного року надає позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу») (п. 5.1. Договору).
У Додатку № 3 до Договору сторонами, серед іншого, погоджено, що:
- розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії дорівнює плановому періоду та становить один місяць, а саме: з 26 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця; при розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття «розрахунковий період» та «календарний місяць» вважати прирівняними (п. 1);
- відповідач протягом поточного календарного місяця здійснює планові платежі на підставі самостійно отриманих у позивача рахунків згідно з додатком до Договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу». Кінцевий строк розрахунку за розрахунковий період здійснюється відповідачем до 25 числа календарного місяця у розмірі 100% (п. 2);
- остаточний розрахунок відповідач здійснює на підставі виставлених позивачем рахунків відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміні, передбачені Договором та/або розрахунковим шляхом у випадках передбачених ПКЕЕ, протягом п'яти операційних днів після закінчення розрахункового періоду (п. 5);
- у разі несвоєчасного виконання розрахунків, обумовлених цим додатком позивач здійснює нарахування на суму загального боргу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних і встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (п. 8).
Також сторонами підписано Додаток № 5.11 до Договору «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії», в п. 17 якого погоджено, що за підсумками розрахункового періоду відповідач, на підставі самостійно отриманого у позивача рахунка, здійснює оплату за перетікання реактивної електричної енергії; кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються відповідачем на поточний рахунок протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів.
30.11.2018 позивач та відповідач уклали договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №540/18 (а.с. 36) за умовами якого позивач зобов'язався поставити у 2018 році відповідачу електричну енергію (як різновид товарної продукції) для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач - прийняти і оплатити її вартість.
Згідно з п. 3.1 вказаного договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №4 від 30.11.2018, ціна цього договору становить 4 033 928,18 грн. в тому числі ПДВ.
У договорі про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №540/18 сторони погодили, що:
- розрахунки відповідача за товар проводяться в порядку та на умовах діючих договорів про постачання електричної енергії (п. 4.1);
- рахунок формується відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, яке зафіксоване у акті про прийняття-передавання товарної продукції (п. 4.2).
З матеріалів справи слідує, що 26.12.2018 відповідачем складено акт про використану електричну енергію відповідачем за грудень 2018 року (а.с.31-33), а 27.12.2018 відповідач надав позивачу заяву з прогнозованими показами лічильників станом на 31.12.2018, де просив, у зв'язку з припиненням діяльності позивача як постачальника за регульованим тарифом з 01.01.2019 провести розрахунки за спожиту електричну енергію за наведеними в заяві даними (а.с.34-35).
З огляду на обсяги фактично спожитої відповідачем у грудні 2018 року електроенергії, позивачем складено акт прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2018 року, згідно з яким вартість електроенергії, спожитої відповідачем у грудні 2018 року становить 580 872,34 грн., та акт про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії за грудень 2018 року, згідно з яким її вартість становить 8 482,12 грн.
Позивачем відповідачу вручене попередження про припинення постачання електричної енергії (а.с. 42), в якому позивач, з посиланням на наявність у відповідача заборгованості за поставлену в грудні 2018 року за Договором № 146 активну електроенергію в сумі 13 854,63 грн. та заборгованості за перетікання реактивної електроенергії в сумі 8 483,12 грн., попередив про припинення постачання електричної енергії з 10 години 00 хвилин 11.02.2019.
На вказане попередження відповідач у листі № 542/05/31-2019 від 24.04.2019 (а.с. 43) повідомив, що не має правових підстав для оплати заборгованості, оскільки фінансується за рахунок коштів держаного бюджету та може брати бюджетні зобов'язання і здійснювати платежі за ними лише в межах бюджетного періоду, який починається 1 січня кожного року та закінчується 31 грудня того ж року; що станом на 22.04.2019 зобов'язання за договорами про закупівлю товарів за державні кошти від 01.01.2018 №2/18 та від 30.11.2018 № 540/18 виконані, а постачальником електроенергії, з яким укладено договір у 2019 році, є інша юридична особа.
За таких обставин, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту в грудні 2018 року активну електроенергію в сумі 13 854,63 грн., а також заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 8 483,12 грн.
Суд першої інстанції вказані позовні вимоги задовольнив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
З матеріалів справи слідує, що згідно з наданими позивачем актами приймання-прийняття вартість використаної в грудні 2018 року відповідачем активної електроенергії становить 580 872,34 грн., а реактивної електроенергії - 8 483,12 грн., в той час як за активну електроенергію відповідач розрахувався частково, у сумі 567 170,17 грн. (залишок неоплаченої активної електричної енергії становить 13 854,63 грн.), а різниця у розрахунках та обсягах споживання стала наслідком того, що останнім розрахунковим періодом став період до 26 грудня 2018 року, а фактично електричну енергію відповідач споживав до 31.12.2018.
При цьому відповідач фактично не заперечує як проти факту споживання електроенергії на вказану позивачем суму, так і проти того, що з загального обсягу спожитої активної елективної енергії неоплаченою ним залишилась електрична енергія на суму 13 854,63 грн., а також плата за перетікання реактивної електроенергії в сумі 8 483,12 грн.
За правилами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний Договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати заборгованості за поставлену електричну енергію в сумі 13 854,63 грн. та плати за перетікання реактивної електроенергії в сумі 8 483,12 грн., тому суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення основного боргу на зазначену суму. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Щодо посилань відповідача на те, що спірна заборгованість ним не може бути погашена, оскільки відповідач є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів державного бюджету та може приймати бюджетні зобов'язання та здійснювати платежі за ними лише в межах бюджетного періоду, який відповідно до ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року та закінчується 31 грудня того ж року, а відтак, відповідач не має правових підстав для оплати отриманої у 2018 році електроенергії після 31.12.2018, та на те, що в силу приписів Закону України «Про публічні закупівлі», укладений з позивачем договір не може бути продовжений, а оплата за спожиту електроенергію може здійснювати відповідачем лише в межах договірних зобов'язань і кошторису бюджетних призначень колегія суддів зазначає про те, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для неоплати отриманої електричної енергії.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава через створювані нею органи несе обов'язок щодо своєчасної та повної виплати саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Отже, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Також не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача, як на підставу для звільнення його від обов'язку оплатити спожиту електричну енергію, на фактичне перевищення ціни Договору - з тих, підстав, що, по-перше, він прийняв на себе зобов'язання оплатити всю отриману за Договором електричну елегію, а по-друге, доказів того, що загальна сума Договору перевищила вказану в ньому ціну матеріли справи не містять.
Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 2 725,20 грн., 3 % річних в сумі 229,94 грн. та інфляційних втрат в сумі 540,25 грн. колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У п. 8 Додатку № 3 до Договору сторонами погоджено, що, у разі несвоєчасного виконання розрахунків, обумовлених цим додатком, позивач здійснює нарахування на суму загального боргу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних і встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Частина 2 ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем обов'язку з оплати активної електричної енергії та плати за перетікання реактивної електричної енергії, позивач відповідно до умов Договору та приписів ст. 625 ЦК України має право нарахувати на прострочену суму грошових зобов'язань пеню, інфляційні втрати та 3 % річних та звернутися за їх стягненням до суду.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно, здійснивши перерахунок вказаних вимог та встановивши правильність розрахунків позивача, задовольнив позовні вимоги про стягнення пені., 3 % річних та інфляційних втрат у повному обсязі за розрахунками позивача в сумі 2 725,20 грн., в сумі 229,94 грн., в сумі 540,25 грн. відповідно. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2019 у справі № 925/550/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишається без задоволення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по справі, в тому числі за звернення з апеляційною скаргою, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2019 у справі № 925/550/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2019 у справі № 925/550/19 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/550/19.
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді А.І. Мартюк
Л.П. Зубець