вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" листопада 2019 р. Справа № 910/6242/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Дідиченко М.А.
представники сторін не викликались,
розглянувши апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський"
на рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2019 р. (повний текст складено 16.07.2019 р.)
у справі № 910/6242/19 (суддя - Гумега О.В.)
за позовом комунального підприємства "Київтранспарксервіс"
до обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський"
про стягнення 66 037,46 грн.,-
Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський" про стягнення 66 037,46 грн., з яких: 62 262,00 грн. боргу, 3 132,33 грн. пені, 354,47 грн. інфляційних втрат та 288,66 грн. 3 % річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем грошових зобов'язань та нездійснення своєчасного розрахунку за надання права на експлуатацію фіксованих місць для паркування згідно договору № ДНП-2017-12/99 від 15.12.2017 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.07.2019 р. у справі № 910/6242/19 позов задоволено частково: стягнуто з обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський" на користь комунального підприємства "Київтранспарксервіс" 62 262,00 грн. основного боргу, 284,29 грн. 3 % річних, 354,47 грн. інфляційних втрат, 3 132,33 грн. пені та 1 920,87 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що сума боргу в розмірі 62 262,00 грн. за право на експлуатацію фіксованих місць для паркування згідно договору № ДНП-2017-12/99 від 15.12.2017 р. підтверджується належними доказами, і відповідачем документально не спростована. Враховуючи, що відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 284,29 грн. 3 % річних, 354,47 грн. інфляційних втрат, 3 132,33 грн. пені. В решті позову відмовлено, оскільки позивачем невірно здійснено розрахунок 3 % річних.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, обслуговуючий кооператив "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Умотивовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вказував, що з 01.01.2019 р. у відповідності до Податкового кодексу України та рішення Київської міської ради № 490/6541 від 20.12.2018 р. "Про внесення зміни до рішення Київської міської ради № 242/5629 від 23.06.2011 р. "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" збір за місця для паркування транспортних засобів не повинен сплачуватись, а тому пункт 3.1 договору № ДНП-2017-12/99 від 15.12.2017 р. в частині сплати такого збору не відповідає нормам чинного законодавства України.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2019 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Смірнова Л.Г., Дідиченко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 р. поновлено апелянту процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення; відкрито апеляційне провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження); зупинено дію оскаржуваного рішення до прийняття апеляційним господарським судом кінцевого рішення.
10.10.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.
28.10.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на відзив.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.12.2017 р. між комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та обслуговуючим кооперативом "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський" (сторона-2) укладено договір № ДНП-2017-12/99 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, відповідно до умов якого сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 90 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів. Місця паркування розташовані на паркувальному майданчику за адресою: Дніпровський район, вул. Вершигори, 2 (навпроти у розворотньому кільці), в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва (далі - "Фіксовані місця для паркування"), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту. Фіксовані місця для паркування вважаються переданими в експлуатацію стороні-2 з моменту набрання чинності договору.
Пунктом 2.2.6 договору передбачено обов'язок сторони-2 своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки зі стороною-1 згідно з розділом 3 цього договору.
За умовами пунктів 3.1-3.3 договору плата сторони-2 (відповідача) стороні-1 (позивачу) становить 6,50 грн. за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу, в тому числі: вартість послуги без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів - 0,82 грн.; ПДВ - 0,16 грн.; збір за місця для паркування транспортних засобів - 5,52 грн. Загальна сума щомісячних платежів сторони-2 стороні-1 по договору визначена в графіку платежів (додаток № 1 до даного договору). Розрахунок здійснюється шляхом оплати стороною-2 стороні-1 у розмірі 100 % щомісячного платежу не пізніше 20 числа поточного місяця, відповідно до графіку платежів.
Згідно пунктів 3.4-3.5 договору сторона-1 зобов'язана не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, підготувати в двох примірниках акт приймання-передачі наданих послуг. Сторона-1 надсилає два примірника акту приймання-передачі наданих послуг стороні-2 шляхом поштового відправлення (цінним листом з описом вкладення, без повідомлення про вручення) на адресу сторони-2, яка вказана в цьому договорі. Сторони дійшли згоди, що в цьому випадку акт приймання-передачі наданих послуг вважається належним чином переданим стороною-1 та прийнятим стороною-2. Сторона-2 зобов'язана протягом п'яти робочих днів з дня прийняття акту приймання-передачі наданих послуг підписати його та повернути стороні-1 один примірник акту. Якщо в установлений строк сторона-1 не одержить підписаний акт приймання-передачі наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання, послуги вважаються прийнятими без зауважень.
Договір вступає в силу з 01.01.2018 р. і діє до 31.12.2020 р. (п. 6.1 договору).
Зі змісту додаткових угод № 1 від 30.01.2018 р., № 2 від 31.08.2018 р., № 3 від 27.12.2018 р. до договору вбачається, що вони підписані та скріплені печаткою сторони-1 (позивача), проте не містять підпису сторони-2 (відповідача), а отже не мають правових наслідків договору.
06.03.2019 р. позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 053/05-630 про виконання зобов'язань з оплати, зокрема, за договором № ДНП-2017-12/99 від 15.12.2017 р.
03.05.2019 р. позивач звернувся до відповідача з листом в якому просив підписати додаткові угоди № 1 від 30.01.2018 р., № 2 від 31.08.2018 р., № 3 від 27.12.2018 р. до договору № ДНП-2017-12/99 від 15.12.2017 р. та акти наданих послуг № 422 від 31.01.2019 р. на суму 18 135,00 грн., № 1090 від 28.02.2019 р. на суму 16 380,00 грн., № 1811 від 31.03.2019 р. на суму 18 135,00 грн., № 2530 від 30.04.2019 р. на суму 17 550,00 грн.
На виконання умов договору відповідачем перераховано на рахунок позивача 15 400,00 грн., а саме: 2 734,20 грн. за січень 2019 року (платіжне доручення № 588 від 04.03.2019 р.), 2 469,60 грн. за лютий 2019 року (платіжне доручення № 612 від 13.03.2019 р.), 2 734,20 грн. за березень 2019 року (платіжне доручення № 592 від 05.04.2019 р.).
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з відповідача оплати щомісячних платежів за право на експлуатацію фіксованих місць для паркування згідно договору № ДНП-2017-12/99 від 15.12.2017 р. за період з січня по квітень 2019 року у загальній сумі 62 262,00 грн., а також 3 132,33 грн. пені, 354,47 грн. інфляційних втрат, 288,66 грн. 3 % річних за загальний період з 21.01.2019 р. по 30.04.2019 р., з підстав простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати платежів.
Зі змісту частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України випливає, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права; суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України; у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту права встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Правилами паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1342 від 03.12.2009 р. (далі - Правила), визначено, що оператор - це суб'єкт господарювання, який здійснює обладнання і утримання майданчика для паркування; місце для паркування - місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою відповідно до Правил дорожнього руху; спеціально обладнані майданчики для паркування це майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху (п. 4).
Згідно з п. 8-1 Правил операторам забороняється передавати майданчики для паркування на тротуарах та проїзній частині автомобільних доріг у користування іншим суб'єктам господарювання (внесено зміни згідно постанови Кабінету Міністрів України № 583 від 14.08.2013 р.).
Враховуючи наведене, не підлягають судовому захисту вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів за договором № ДНП-2017-12/99 від 15.12.2017 р. про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Враховуючи встановлені обставини, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і прийшов до хибних висновків, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у зв'язку із відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський" на рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2019 р. у справі № 910/6242/19 задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2019 р. у справі № 910/6242/19 скасувати та прийняти нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову комунального підприємства "Київтранспарксервіс".
Стягнути з комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6; ЄДРПОУ 35210739) на користь обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський" (02218, м. Київ, вул. Петра Вершигори, буд. 2; ЄДРПОУ 22870782) 2 881,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
Матеріали справи № 910/6242/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 08.11.2019 р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Л.Г. Смірнова
М.А. Дідиченко