ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
11 листопада 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2982/16
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.
Розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Фізичної особи-підприємця Ткачука Андрія Івановича про розподіл судових витрат при розгляді апеляційної скарги Приватної організації “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами”
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.09.2019
по справі №916/2982/16
за позовом Приватної організації “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Умиг Мьюзик”
до Фізичної особи-підприємця Ткачука Андрія Івановича
про стягнення 32 000 грн.
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Ткачука Андрія Івановича
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Умиг Мьюзик”
2. Общества с ограниченной ответственностью “Национальное музыкальное издательство”, Російська Федерація.
про визнання договору недійсним
встановив:
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 (головуючий суддя Філінюк І.Г., судді Бєляновський В.В., Мишкіна М.А.) апеляційну скаргу Приватної організації “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.09.2019 по справі №916/2982/16 залишено без змін.
При цьому, питання щодо розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції не вирішувалося.
Південно-західним апеляційним господарським судом отримано заяву Фізичної особи-підприємця Ткачука Андрія Івановича про розподіл судових витрат в якій останній просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Умиг Мьюзик” на свою користь витрати на професійну правничу допомогу та поштові витрати.
В обґрунтування своєї заяви Фізична особа-підприємець Ткачук Андрій Іванович зазначає, що поніс витрат на правничу допомогу у зв'язку із переглядом ухвали Господарського суду Одеської області від 11.09.2019 в апеляційній інстанції та сплати гонорар адвокату Шерстюку П.А. у сумі 15000 грн. та адвокатському бюро «Коваленко Катерини» у сумі 15000 грн. Також заявник зазначає, що у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції поніс поштові витрати, а саме надсилання на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Умиг Мьюзик” відзиву на апеляційну скаргу , що склали 44,68 грн.
За змістом ч. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ “Перехідні положення” ГПК України, підпунктів 2.3.17, 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 року, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2982/16 у зв'язку із перебуванням судді Філінюка І.Г. у відпустці.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про розподіл судових витрат визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Ткачука Андрія Івановича колегія суддів зазначає наступне.
За приписами статті 244 ГПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п.п. “б”, “в” ч.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначення нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Колегія суддів зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу Фізичною особою-підприємцем Ткачуком Андрієм Івановичем було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він очікує понести в Південно-західному апеляційному господарському суді у зв'язку із розглядом апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.09.2019 у справі №916/2982/16, а саме гонорар адвоката Шерстюка Петра Петровича - 15000 грн, гонорар Адвокатського бюро «Коваленко Катерини» - 15000 грн, поштові витрати 500 грн. Також у відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн та поштові витрати (т.9, а.с. 61-62).
21.10.2019 Фізичною особою-підприємцем Ткачуком Андрієм Івановичем було подано до суду апеляційної інстанції заяву про вирішення питання розподілу судових витрат, після ухвалення рішення суду в якій останній просив вирішити питання про розподіл судових витрат, після ухвалення рішення. При цьому відповідачем зазначено, що докази витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до приписів ч.8 ст. 129 ГПК України, будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (т.9, а.с. 67).
Постанова Південно-західним апеляційним господарським судом у даній справі прийнята 24.10.2019.
Заява про розподіл судових витрат надійшла до суду апеляційної інстанції 29.10.2019.
Так, Фізичною особою-підприємцем Ткачуком Андрієм Івановичем на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги №14/02 від 14.02.2017 укладений з адвокатом Шерстюк Петром Петровичем, умови якого передбачають надання правової допомоги у справі №916/2982/16 (т.9, а.с. 107), додаткову угоду №8 від 15.10.2019 до договору про надання правової допомоги №14/02 від 14.02.2017, якою сторони визначили гонорар адвоката за надання правничої допомоги у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції (т.9, а.с.108), Акт приймання-передачі правової допомоги по договору про надання правової допомоги №14/02 від 14.02.2017 від 29.10.2019 в якому зазначено детальний опис виконаних робіт та їх вартість у розмірі 15000 грн. (т.9, а.с. 109).
Також заявником надано договір про надання правової допомоги №9/19 від 15.01.2019 укладений з адвокатським бюро «Коваленко Катерини» за умовами п.1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу в господарській справі №916/2982/16 (т.9, а.с. 111-113), додаткову угоду від 11.10.2019 №4 до договору про надання правової допомоги №9/19 (т.9, а.с. 114), якою сторонами визначено гонорар у розмірі 15000 грн за надання правової допомоги у зв'язку із переглядом справи №916/2982/16 в апеляційному порядку, Акт приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги №9/19 від 15.01.2019 в якому зазначено детальний опис виконаних робіт та їх вартість у розмірі 15000 грн. (т.9, а.с. 115). До того ж, Фізичною особою-підприємцем Ткачуком Андрієм Івановичем надано рахунок на оплату №11 від 29.10.2019 та квитанцію №23480409 від 29.10.2019 (т.9, а.с. 116-117).
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
За приписами ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач не звертався до суду апеляційної інстанції з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та не надав доказів неспівмірності витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу.
З огляду на доведення Фізичною особою-підприємцем Ткачуком Андрієм Івановичем понесення витрат на правничу допомогу під розгляду справи у суду апеляційної інстанції, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне покласти судові витрати відповідача пов'язані із наданням професійної правничої допомоги на позивача.
Щодо поштових витрат колегія суддів зазначає наступне.
За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так за твердженням заявника, поштові витрати у розмірі 44,68 грн були понесені у зв'язку із направленням позивачеві відзиву на апеляційну скаргу.
У відповідності до ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Відтак, з огляду на приписи ст. 123 ГПК України витрати, пов'язанні із надсиланням іншим учасникам справи відзиву на апеляційну скаргу, не відносяться до судових витрат. До того ж, враховуючи приписи ст. 263 ГПК України подання відзиву на апеляційну скаргу є правом, а не обов'язком учасника справи. Якщо ж він скористався своїм правом на подання відзиву, то направлення його копії іншим учасникам справи є обов'язком, визначеним ч.4 ст. 263 ГПК України.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Ткачука Андрія Івановича в частині стягнення з позивача поштових витрат.
Керуючись ст.ст.129,232,233, 234, 236, 240, 244, 281-283 ГПК України, колегія суддів, -
Заяву Фізичної особи-підприємця Ткачука Андрія Івановича задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Умиг Мьюзик” на користь Фізичної особи-підприємця Ткачука Андрія Івановича 30 000 грн. витрат, які пов'язані з правничою допомогою.
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Ткачука Андрія Івановича в частині стягнення з позивача поштових витрат відмовити.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
Додаткова постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Бєляновський В.В.
Суддя Мишкіна М.А.