Справа № 305/1499/19
Провадження по справі 2/305/622/19
31.10.2019. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Марусяк М.О.
секретаря судового засідання Біроваш О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу запозовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист житлових прав, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання,-
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_3 про захист житлових прав, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання.
Позовні вимоги мотивують тим, що їм, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 16.06.2007, виданого виконкомом Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області належить на праві приватної спільної часткової власності (по1/2 частині за кожним) житловий будинок АДРЕСА_1 . Наведене підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15450912, сформованим 02.08.2007. В даному житловому будинку на день звернення до суду є зареєстрованою відповідачка по справі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідачка, ОСОБА_3 , була зареєстрована у житловому будинку за їх згодою, як дружина сина, однак договору найму житлового приміщення між ними та відповідачкою не укладалося. Підставою для звернення до суду із даним позовом є те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , більше восьми років не проживає за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_1 , що стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 08 серпня 2019 року та довідкою Чорнотисянської сільської ради №1761 від 08.08.2019. Зняти з реєстрації з місця проживання відповідачку ОСОБА_3 у добровільному порядку для них являється неможливим, оскільки відповідачка від цього відмовляється, що змушує їх, як власників житлового будинку звернутися до суду за вирішенням даного спору, шляхом прийняття відповідного судового рішення. У зв'язку із реєстрацією відповідачки ОСОБА_3 у належному їм на праві приватної власності житловому будинку, порушується їх право приватної власності на саме житло, як на власність, так і на право його вільного та безперешкодного використання, володіння та розпорядження за цільовим призначенням. Дані обставини проявляються у неможливості одержанні ними певних документів для нарахування соціальної допомоги, отримання соціальних пільг тощо, оскільки відповідачка зареєстрована у їх будинку, не маючи на те відповідних правових підстав, що підтверджується наступними доводами. Відповідачка не веде з ними спільного господарства, не має з ними спільного бюджету, витрати по утриманню житла відповідачка не несе. Договору найму житла між ними та відповідачкою не укладалося. Виходячи із наведеного, вважають, що відповідачка членом їх сім'ї не являється, правом власності у будь-якій формі чи частці/частках на даний житловий будинок не володіє, а їхня реєстрація у житловому будинку порушує їх, як єдиних законних власників, права на володіння, користування та розпорядження житловим будинком. Як убачається із матеріалів даної справи, гр-нка ОСОБА_3 підлягає зняттю з реєстрації із житлового будинку, оскільки членом їх сім'ї не являється, що стверджується довідкою Чорнотисянської сільської ради №1762 від 08.08.2019, за місцем реєстрації остання вісім років не проживає. У відповідачки відсутнй ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені у Заяві про реєстрацію місця проживання, як Додатку 5 до Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, не давав. На підставі наведеного, просили винести рішення, за яким визнати визнати громадянку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , такою, що втратила право користування житловими приміщеннями житлового будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної спільної часткової власності громадянам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцям АДРЕСА_1 . Зняти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з реєстрації місця проживання, а саме - із житлового будинку АДРЕСА_1 без її згоди. Судові витрати залишають за собою.
Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 03.09.2019 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.
Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.
25.09.2019 (реєстрація канцелярією суду), представником відповідача ОСОБА_3 , адвокатом Жуківським Миколою Миколайовичем подано відзив на позовну заяву.
Відзив мотивує тим, що згідно позовної заяви, підставами подання позову є порушення права приватної власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , належний позивачам, та прав його вільного та безперешкодного використання, його володіння і розпорядження за цільовим призначенням. Разом із тим, позивачами відзначено, що відповідачка, їхня невістка ОСОБА_3 , в даному будинку не проживае на протязі останніх 8 років, договору найму житлового приміщення із нею ними не укладалося, відповідачка відмовляеться добровільно знятися з реестрації місця праживання, та реестрація місця проживання в даному будинку відповідачки унеможливлюе отримання ними соціальної допомоги і соціальних пільг. Із вказаними обставинами, він не погоджується, так як їх вимоги суперечать цивільному законодавству України, підстави позову не доведені повністю та не узгоджуються із доказами, які спростовують доводи цивільного позову. Так, реестрація відповідачки за місцем проживання у житловому будинку належному позивачам, ніяким чином не порушуе право приватної власності на будинок, тобто даний факт не може вплинути на припинення права власності на помешкання або обмеження будь-яких прав, як власника, на володіння, користування чи розпорядження таким помешканням. Реєстрація місця проживання є лише фактом, підтверджуючим місцезнаходження особи, і ніяким чином не може вплинути на володіння нерухомістю, право на яке документально підтверджено в установленому законодавством порядку на іншу особу. Дані твердження позивачів про порушені їх права на власність чи на житло, ніякими доказами не підтверджені, у позові не мотивовані. Офіційного договору між власниками будинку та відповідачкою про умови користування даним будинком не укладалося, однак під час реестрації за місцем проживання і в пізніший період, востанне в 2018 році, власники будинку ОСОБА_1 і ОСОБА_2 усно домовилися із відповідачкою ОСОБА_3 , що вони згідні на реєстрацію останньої за місцем проживання в їхньому будинку, і дозволяють їй перебувати зареєстрованою разом із їх сином і чоловіком відповідачки ОСОБА_4 до того часу, поки останні не придбають власне житло. Таким чином, позивачі умисно, шляхом обману поставили відповідачку у положення, коли вона не проживала у вказаному будинку більше року, з метою штучного створення умов, за яких відповідач втрачає право на каристування даним житлом. Усні домовленості може підтвердити чоловік відповідачки ОСОБА_4 . Позивачами стверджується, що вони із відповідачкою не складають однієї сім'ї, при цьому наведено визначення сім'ї із неофіційної енциклопедії "Вікіпедії", яка не може прийматися як доказ, але не враховано визначення сім'ї згідно ч.4 ст.3 Сімейного Кодексу України, а саме, що сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Таким чином, невістку і свекра, свекруху можливо вважати членами одніеї сім'ї на підставі кровного споріднення в сукупності із шлюбом. Твердження позивачів що задоволення їх позову необхідне для отримання ними соціальної допомоги і соціальних пільг, не відповідае дійсності, так як позивачі соціальну допомогу не отримують, соціальними пільгами не користуються. Даний факт підтверджуеться довідкою УСЗН Рахівської РДА №2384/01-20 від 23.09.2019. Крім того, відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, субсидія призначаеться одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб. У випадках, якщо кількість осіб, які фактично проживають у приміщенні е меншою, ніж кількість зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, розрахунок субсидії здійснюеться з урахуванням кількості осіб, які фактично проживають у приміщенні та одночасно є зареєстрова.ними у ньому. У процесі прийняття рішення відповідні ора.ни враховують наявність документів, які підтверджували б тимчасове не проживання зареєстрованих осіб у даному житловому приміщенні, якими можуть бути довідка сільської ради, акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства, тощо. Разом із тим, відповідачка на даний час отримує соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, дана допомога вимагає поновлення документів після проходження кожних 6 місяців, і призначаеться за місцем реєстрації проживання, при відсутності реєстрації за місцем проживання у відповідачки ОСОБА_3 , надання цієї соціальної допомоги буде припинено. Факт отримання відповідачкою соціальної допомоги підтверджуеться довідкою УСЗН Рахівської РДА №23 84/01-20 від 23.09.2019. Відповідачка ОСОБА_3 не має можливості зареєструватися за місцем проживання в іншому місці на території району, оскільки власного житла не має, власник житла за місцем їі фактичного прожива.ння не згідний її зареєструвати, також вона не може зареєструватися за місцем проживання у своїх родичів. Зняття відповідачки ОСОБА_3 із реєстрації за місцем проживання загрожує припиненням надання соціальної допомоги, яка призначена, як на членам малозабезпеченої сім'ї - на малолітніх дітей, що перебувають на її утриманні - синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки виплати державних соціальних гарантій, призначення пільг відбуваються за місцем проживання заявника, і дане місце проживання повинно бути підтверджено реєстрацією.
Разом з відзивом на позов, представником відповідача подано заяву про виклик та допит свідка. Вказана заява судом не розглядалася, оскільки розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (участі) сторін. Незважаючи на це, відповідачем та її представником не заявлялося клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження чи клопотання про розгляд справи з викликом сторін.
11.10.2019 позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надіслано поштою заяву (відповідь на відзив). У заяві позивачі просили суд не брати до уваги довідку про склад сім'ї відповідача, ОСОБА_3 , в якій зазначено, що остання є мешканкою с. Чорна Тиса. На спростування зазначеного доказу Чорнотисянською сільською радою видано довідку №2184 від 09.10.2019.
Дослідивши надані позивачами письмові докази, відзив на позов, відповідь на відзив суд, прийшов до наступного висновку.
Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Право власності позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 по 1/2 частині за кожним), стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 16.06.2007, виданоим виконкомом Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15450912, сформованим 02.08.2007.
У відповідності до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року (з останніми змінами від 25.05.1998 року) "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 1 листопада 1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Однак відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.
Так, наразі у житловому будинку АДРЕСА_1 і, зареєстрована відповідач, ОСОБА_3 , що стверджується копією будинкової книги.
При цьому, відповідач, ОСОБА_3 ,більше восьми років не проживає за місцем своєї реєстрації. Вказана обставина стверджена актом обстеження матеріально-побутових умов від 08 серпня 2019 року, довідкою Чорнотисянської сільської ради №1761 від 08.08.2019.
Суд не бере до уваги, як належний та допустимий доказ довідку Чорнотисянської сільської ради №1980 від 10.09.2019, в якій зазначено, що ОСОБА_3 мешканка АДРЕСА_1 , оскільки така спростована довідкою №2184 виданою 09.10.2019 Чорнотисянською сільською радою.
З довідок виданих Чорнотисянською сільською радою, слідує, що відповідач ОСОБА_3 не являється членом сім'ї позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено, що у відповідача відсутні будь-які правові підстави для проживання чи реєстрації у вище зазначеному будинку.
Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" в ч.5 ст.3 визначає, що місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. При цьому, формальна наявність реєстрації місця проживання не є підставою для збереження права користування жилим приміщенням.
Частиною 1 ст.383 ЦК України встановлено, що власник житла має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно з ч.1,2 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. З цих норм вбачається, що, по-перше, саме власник визначає коло осіб, які будуть користуватися належним йому жилим приміщенням, а по-друге, право користуванням жилим приміщенням мають члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачі довели, що з відповідачем, договору найму житла не укладали, членом сім'ї позивачів, відповідач ОСОБА_3 , не являється, за місцем своєї реєстрації відповідач не проживає більше восьми років.
Поряд з цим, відповідачем та її представником жодних доказів на протилежне не представлено, у відзиві на позов представником відповідача визнано, що його довірителька не проживає більше року за адресою свого місця реєстрації та фактично проживає разом зі своїм чоловіком та дітьми в АДРЕСА_4 .
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач втратила право на користування житловими приміщеннями житлового будинку АДРЕСА_1 .
Суд вважає, що наведені в позовній заяві обставини на підтвердження позовних вимог є доведеними, тому позов слід задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати позивачі залишили за собою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати громадянку ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловими приміщеннями житлового будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної спільної часткової власності громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Зняти ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання, а саме - із житлового будинку АДРЕСА_1 без її згоди.
Судові витрати залишити за позивачами.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачі:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 .
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 .
Відповідач, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма у часниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.
Повне судове рішення складено 06 листопада 2019 року.
Головуюча: Марусяк М.О.