Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 309/282/17
07.11.2019 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В. розглянувши у письмовому провадженні заяву судді Леньо В.В. про самовідвід у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 Кошелівської сільської ради Хустського району про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,
Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 року, судді Виноградівського районного суду, надійшла на розгляд адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 Кошелівської сільської ради Хустського району про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
Суддею ОСОБА_2 подана заява про самовідвід, оскільки існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 04.11.2019 року подав до суду заяву (т.2 а.с.228-229) в якій висловив недовіру всім суддям Виноградівського районного суду. Також зі змісту вказаної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 ставить під сумнів і неупередженість судді Трагнюк В.Р. та просить вирішити питання про передачу вказаної справи до Іршавського районного суду Закарпатської області.
Суд приходить до переконання, що заяву про самовідвід слід задовольнити виходячи з наступного
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з вимогами частин 1,3 ст.39 КАС України За наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частинами 1, 2, 3, 12 ст. 40 КАС України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду («Бєлілос проти Швейцарії», «Очолан проти Туреччини») і застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілд проти Данії», «Веттстейн проти Швейцарії»).
Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення.
Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах «розсудливого спостерігача». В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
В зв'язку з даними обставинами, з метою виключення всіх обставин, які можуть викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, на підставі п. 4 ч. 1 ст.36 КАС України заявлений по справі самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36,39,40, 248 КАС України, суд -
Заяву про самовідвід судді Трагнюк В.Р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 Кошелівської сільської ради Хустського району про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Справу передати для визначення складу суду відповідно до порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В. Р. Трагнюк