Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/3460/19
06.11.2019 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Виноградів скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність керівника органу досудового розслідування Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП України в Закарпатській області,
ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність керівника органу досудового розслідування Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП України в Закарпатській області, яку мотивує тим, що 16.10.2019 року вона звернулася до чергової частини Виноградівського ВП Береівського ВП ГУНП України в Закарпатьскій області із заявою, у якій просила розпочати досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення. Заяву було прийнято за талоном №583. 26.10.2019 року їй було надано довідку №7675, з якої вбачається, що її заяву було перейменовано в «Повідомлення», зареєстроване в журналі ЄО Виноградівського ВП №7060. Тобто розгляд відбувся в порядку, встановленому ЗУ «Про звернення громадян».
Скаржниця подала до суду письмову заяву, у якій просить розглянути скаргу без її участі, скаргу підтримує та просить задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 заперечив обґрунтованість вимог скарги.
Заслухавши прокурора, обстеживши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги скарги підлягають до задоволення.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування є гарантією захисту прав учасників кримінального процесу, зокрема, відповідно до приписів п.17 ч.1 ст.7 КПК України забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності є однією із загальних засад кримінального провадження.
Одним із завдань кримінального провадження визначено захист осіб від кримінальних правопорушень (ст.2 КПК України).
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
В судовому засіданні встановлено, що 16.10.2019 року ОСОБА_3 звернулася до Виноградівського відділення поліції із заявою про вчинення дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, що стверджується відміткою на копії заяви.
Статтею 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування під час якого прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження та надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Розглядаючи дану скаргу суд приймає до уваги висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в Узагальненні "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування" від 12 січня 2017 року.
Зокрема в пункті 2 висновків Узагальнення вказано, що якщо особа звертається з певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов'язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то це звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах (тобто в порядку Закону України «Про звернення громадян»). Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб'єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст. 214 КПК, а які таких відомостей не містять, - за правилами Закону України «Про звернення громадян», оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.
Отже, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Згідно п. 3 висновку Узагальнення, з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Натомість, всупереч вимогам ст. 214 КПК України, відомості за заявою скаржника про кримінальне правопорушення від 16.10.2019 року, до ЄРДР не внесено.
На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що заява скаржника повинна розглядатись в порядку кримінального процесуального законодавства як повідомлення про кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що подана скарга є обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу - керівника слідчого відділення Виноградівського ВП Берегівського відділу поліції ГУ НП у Закарпатській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за письмовою заявою ОСОБА_3 від 16.10.2019 року та розпочати досудове розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1