Справа №442/5056/19
Провадження №2/442/1376/2019
04 листопада 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Медведика Л.О.,
з участю секретаря Чолавін Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 15 червня 2006 року виконавчим комітетом Стебницької міської ради Львівської області, актовий запис №41.
Від даного шлюбу у них є двоє неповнолітніх дітей: чин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказує на те, що спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння та різні погляди на сімейне життя. Через це виникали непорозуміння, сварки та скандали. В результаті вона втратила до відповідача відчуття любові та поваги. Більше року вони проживають окремо, не підтримують шлюбних відносин, стали чужими людьми. Примирення між ними неможливе, а подальше спільне життя як подружжя та збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи рекомендованою кореспонденцією та шляхом оголошення на офіційному сайті Судової влади, про причини неявки суд не повідомив, заяви про можливість розгляду справи у її відсутність не надав. На підставі вище вказаного, суд вважає за доцільне проводити заочний розгляд даної справи.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
З оглянутого свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 09.07.2019 року вбачається, що 15.06.2006 року виконавчим комітетом Стебницької міської ради Львівської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 до був зареєстрований шлюб, актовий запис № 41. Після державної реєстрації шлюбу дружина обрала прізвище « ОСОБА_6 ».
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки, позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно ч. 1 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є відсутність бажання позивача будувати у подальшому сімейні відносини, внаслідок чого припинилось між сторонами почуття взаємної любові, поваги та дружби, внаслідок чого вони не підтримують подружніх відносин протягом тривалого часу.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Крім того, згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 2ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд вважає, що сім'я « ОСОБА_6 » остаточно розпалась і зберегти її неможливо. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, протягом тривалого часу не підтримують шлюбних відносин, подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а тому позов є підставним та підлягає до задоволення.
Висновок суду в даному випадку відповідає вимогам ст.112 СК України та п.10 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", згідно яких суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Крім того, як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 768 грн 40 к. судового збору.
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Беручи до уваги вищенаведене, підлягають поверненню позивачу з державного бюджету 384 грн 20 к., що дорівнює 50-ти відсоткам судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову до суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4,7,10,81,141,142, 263-266 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ), укладений 15 червня 2006 року та зареєстрований виконавчим комітетом Стебницької міської ради Львівської області, актовий запис №41.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишається на прізвищі « ОСОБА_6 ».
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 к. судового збору, сплаченого нею за подання до суду позовної заяви за квитанцією № 42787018 від 15.07.2019р.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Медведик Л.О.