Справа № 562/2765/19
(заочне)
"11" листопада 2019 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судових засідань Берун А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
04 вересня 2019 року позивач в особі акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі АТ КБ "ПриватБанк") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , згідно якого просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.08.2016 року в сумі 12536,59 грн. та понесені судові витрати по справі у сумі 1921,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 02.08.2016 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Отримавши кредит, ОСОБА_1 належним чином взяті по договору зобов'язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості. Невиконання відповідачем умов договору дають право позивачу стягнути з нього заборгованість за кредитом у судовому порядку.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідач повідомлявся про день, час і місце розгляду справи відповідно до вимог ст.128 ЦПК України та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань від останнього до суду не надходило. Відзив на позов суду не подано.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.08.2016 року між ПАТ КБ "ПриватБанк", яке 21 травня 2018 року змінило назву на АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Підписавши вказану Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, сторони узгодили, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять договір про надання банківських послуг.
Згідно частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Таким чином, враховуючи, що відповідач особисто підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, використовував кредитні кошти, а також здійснював періодичне погашення заборгованості, суд вважає підставними доводи позивача про те, що вказаний кредитний договір між сторонами є фактично укладеним.
В силу вимог ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Вбачається, що сторони досягли згоди по всіх істотних умовах кредитного договору б/н від 02.08.2016 року, підписали його, а тому такі умови кредитного договору є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
У відповідності до частин 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позивач умови договору виконав, а відповідач в свою чергу порушив взяті на себе зобов'язання та допустив виникнення заборгованості.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 10.07.2019 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № б/н від 08.02.2016 року складається із 635,86 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 8077,56 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 2750,00 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 573,17 грн. штраф (процентна складова), а всього на загальну суму 12536,59 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Ураховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Така правова позиція міститься у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року та постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі № 206/931/16-ц від 06 вересня 2018 року, зважаючи на яку з метою захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб під час здійснення завдань цивільного судочинства у відповідності до Конституції України суд вважає, що вимога у частині стягнення штрафів не ґрунтується на законі, а тому в цій частині вимог позивачу слід відмовити.
Визначаючи суму неустойки, яку необхідно стягнути з відповідача, суд виходить з наступного.
Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини п'ятої статті 12 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 21.03.2018 року по справі № 242/940/15-ц.
Установивши, що розмір пені значно перевищує розмір збитків та не є співрозмірним наслідкам порушення, керуючись засадами розумності та справедливості, суд вважає, цю суму слід визначити у розмірі 1500 грн., з врахуванням тих обставин, що відповідач вже тривалий час не здійснює погашення заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, та враховуючи факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору № б/н від 02.08.2016 року, суд приходить до висновку, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем ОСОБА_1 майнових прав позивача, які підлягають захисту, а тому, з урахуванням вищезазначеного, позов підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором в сумі 2135,86 грн., яка складається з: 635,86 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита, 1500,00 грн. - пеня.
В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 327 грн. 28 коп. (2135,86 грн. х 1921 грн. /12536,59 грн.).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 530, 612, 1054 - 1056-1 ЦК України, суд, -
Позов акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 02.08.2016 року в сумі 2135 (дві тисячі сто тридцять п'ять) грн. 86 (вісімдесят шість) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" 327 (триста двадцять сім) грн. 28 (двадцять вісім) коп. судових витрат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Здолбунівський районний суд Рівненської області.
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», 01001, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя: І.А. Чорний