єдиний унікальний номер справи 546/1233/18
номер провадження 2/546/355/19
11 листопада 2019 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі
головуючої судді Лизенко І.В.,
за участі секретаря судового засідання Коваленка А.В.,
представника позивача Цокало Т. ОСОБА_1 .,
представника відповідача Назаревича І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі заяву сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТОЧ» про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи, у цивільній справі №546/1233/18 за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТОЧ» про розірвання договору оренди землі,
05.11.2019 представник СТОВ «СВІТОЧ» звернувся до суду з вказаною вище заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2600,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог послався на те, що ухвалою суду від 29.10.2019 позовну заяву ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТОЧ» про розірвання договору оренди землі, було залишено без розгляду за заявою представника позивача.
Відповідач вважає дії позивача необґрунтованими з наступних підстав: позивачем подано безпідставний позов, який спростовується відзивом. Після подання позову ні позивачем, ні його представником не здійснювались будь-які процесуальні дії для сприяння суду у правильному та швидкому вирішенні спору, а саме відповідь на відзив не надавалась, представник позивача в перше судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду. У судовому засіданні 29.10.2019 представником позивача заявлено клопотання про проведення судового розгляду за правилами загального позовного провадження у зв'язку з витребуванням інших доказів, які позивач не може отримати без ухвали суду, а також призначення експертизи, у задоволенні якого судом відмовлено. У зв'язку з тим, що позивачем подано позов без доказів в обґрунтування його доводів, а суд законно і мотивовано відмовив позивачу в можливості збирання додаткових доказів після подання позову шляхом розгляду справи в загальному позовному провадженні, представник позивача і надав суду заяву про залишення позову без розгляду. Отже, позивач скористався правом на залишення позову без розгляду після відмови судом в наданні позивачу можливості надати додаткові докази, що повинно бути зроблено ще під час подання позову до суду. Таким чином, у зв'язку з недобросовісним ставленням позивача до справи під час подання позову та у зв'язку з бездіяльністю під час розгляду справи позивач позбавив суд можливості за результатами розгляду даної справи винести рішення, у якому вирішив би питання про розподіл судових витрат. В таких діях позивача та його представника вбачається зловживання процесуальними правами, а саме подання позову, який є безпідставним та має очевидно штучний характер. Заяву про залишення позову без розгляду представник позивача подала в судовому засіданні. За умови добросовісного ставлення до справи та виконання норм ЦПК України, представник позивача могла направити копію заяви про залишення позову без розгляду на адресу відповідача, у зв'язку з чим відповідач не залучав би до цієї справи адвоката, не здійснював би направлення свого представника в судове засідання, чим міг би зменшити розмір судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи.
Зазначає також, що СТОВ «СВІТОЧ» є соціально відповідальним підприємством та неухильно додержується положень договорів оренди землі, на даний час несе репутаційні та іміджеві втрати через дану цивільну справу, яка в подальшому залишена без розгляду.
11.11.2019 стороною позивача надано до суду заперечення на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які обґрунтовані тим, що відповідач у відзиві не спростував позов з мотивів його безпідставності; не подав у відзиві попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи; надання відповіді на відзив є правом позивача, але не обов'язком. Відповідачем не доведено факт зловживання стороною позивача своїми процесуальними правами або факт неправильних дій сторони позивача, внаслідок яких виник спір. У зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні заяви відповідача.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву та просив її задовольнити, доповнивши, що передбачений ст. 44 ч.2 ЦПК України перелік, який свідчить про зловживання стороною процесуальними правами, не є вичерпним. У цій справі зловживання виразилось у маніпулюванні представником позивача правом на залишення позову без розгляду, так як після незадоволення клопотань, у судовому засіданні, вже після початку розгляду справи по суті, подано заяву про залишення позову без розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, підтвердивши викладене письмово. На питання представника відповідача повідомила, що відмова у задоволенні її клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження частково слугувала підставою для заяви про залишення позову без розгляду.
Суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що 26.11.2018 позивачка звернулася до суду із вказаним вище позовом, у якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки площею 3,93 га, розташованої на території Демидівської сільської ради Решетилівського району, укладений між нею та відповідачем, посилаючись на невиконання орендарем вимог чинного земельного та екологічного законодавства, стандартів використання землі, не забезпечення збереження родючості земель та охорони земель, як це передбачено договором, внаслідок чого знизились якісні показники ґрунту, зокрема родючості. В обґрунтування позовних вимог позивачкою зазначено та додано до позову як доказ копію матеріалів обстеження сільськогосподарських угідь щодо якості ґрунту.
У зв'язку з відсутністю у суді суддів автоматизований розподіл справи був неможливим, що підтверджується відповідним протоколом від 26.11.2018.
За результатами повторно проведеного автоматизованого розподілу справ між суддями, 20.02.2019 справу передано на розгляд складу суду із головуючою Лизенко І.В. (відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19).
04.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін та призначено судовий розгляд на 03.06.2019, який відкладено через неявку позивача та її представника на 29.10.2019.
На початку судового засідання на стадії вирішення клопотань сторін представником позивача заявлено про залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 29.10.2019 позов залишено без розгляду.
У судових засіданнях 03.06.2019, 29.10.2019 брали участь представники відповідача ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , а 29.10.2019 - також представник позивача ОСОБА_5 , про що свідчать протоколи судових засідань.
Згідно ч. 5 та ч. 6 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача . У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до частини 9 статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тобто відповідачу необхідно довести факт зловживання стороною позивача своїми процесуальними правами або факт неправильних дій сторони позивача, внаслідок яких виник спір.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Посилання представника відповідача на те, що заява про залишення позову без розгляду обумовлена відмовою у задоволенні клопотань представника позивача, що позбавило її можливості надати додаткові докази, також не свідчить про зловживання процесуальними правами, тобто про умисні дії, направлені на недобросовісне здійснення прав, що суперечить заданням цивільного судочинства.
Так, представнику позивача у судовому засіданні 29.10.2019 було відмовлено у задоволенні клопотань про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, так як цивільним процесуальним законодавством не передбачено такого права позивача у малозначних справах, а також про витребування доказів - з підстав порушення представником позивача строків подання такого клопотання.
Однак, зазначене не свідчить про зловживання з боку представника позивача, оскільки невиконання приписів ЦПК України не у кожному випадку свідчить про зловживання правами, а лише у разі умисної недобросовісної дії, що суперечить заданням цивільного судочинства.
Мотиви заяви про залишення позову без розгляду не мають значення для суду під час її вирішення, оскільки вимоги про їх з'ясування законодавством не встановлені.
Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, тому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Окрім того, позов не є завідомо безпідставним (п. 3 ч.2 ст.44 ЦПК України), оскільки містить обґрунтування підстав розірвання договору оренди землі, посилання на докази, які, на думку позивача, підтверджують наявність істотного порушення умов договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 148/312/16-ц.
Надання відповіді на відзив є правом позивача, а не його обов'язком, тому також не може свідчити про необґрунтованість дій позивача.
Заява про залишення позову без розгляду не є заявою по суті, перелік яких міститься у ст. 174 ЦПК України.
Заява про залишення позову без розгляду повинна відповідати вимогам ст. 183 ЦПК України, серед яких відсутня вимога щодо направлення копії заяви іншій стороні. Отже, такий процесуальний обов'язок у сторони позивача відсутній.
Таким чином, відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б слугували підставою для висновку про неправильні дії позивача або його представника, внаслідок яких виник спір, чи зловживання процесуальними правами, а також підтвердженням того, що відповідач несе репутаційні та іміджеві втрати через дану справу, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для компенсації здійснених відповідачем витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. 142, 260, 261 ЦПК України, суд
Заяву сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТОЧ» про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її вручення.
Суддя І.В. Лизенко