11.11.2019 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 533/1353/19
провадження № 2-о/533/36/19
11 листопада 2019 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі судді Лизенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Лизенка А.В., та заяву судді Лизенка А.В. про самовідвід у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису,
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2019 на розгляд судді Лизенко А.В. передано цивільну справу №534/1558/19 за заявою ОСОБА_1 , законного представника малолітньої ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису.
Вказану справу передано Комсомольським міським судом Полтавської області відповідно до ч.4 ст.31 ЦПК України.
Ухвалою від 01.11.2019 року вказану справу прийнято суддею Лизенко А.В. до провадження.
04.11.2019 року до суду електронною поштою надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на вказану ухвалу, в якій апелянт стверджував про порушення правил підсудності при прийнятті справи до провадження.
В цей же день, відповідно до вимог п.15.10 Розділу ХІІІ ЦПК України усі матеріали справи разом із апеляційною скаргою сформовані у поштове відправлення для надіслання до Полтавського апеляційного суду.
Після формування поштового відправлення (запаковано до поштового конверту) до суду електронною поштою надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Лизенко А.В., яка мотивована тим, що Комсомольським міським судом Полтавської області справа передана Козельщинському районному суду Полтавської області незаконно, але суддя Лизенко А.В. не звернув на це увагу та прийняв її до провадження.
11.11.2019 року суддею Лизенко А.В. подано заяву про самовідвід у вказаній справі, який мотивований тим, що ОСОБА_1 в заяві про відвід зазначив, що «суддя ОСОБА_4 В. долучився до групового кримінального правопорушення та вчинив діяння, які мають ознаки складу злочинів, за які відповідно до ч.1 ст.364 КК України, ч.3 ст.368 КК України, ч.1 ст.375 КК України, передбачена кримінальна відповідальність». Також ОСОБА_1 попередив, що 04.11.2019 року ним на адресу ДБР буде направлена заява (повідомлення) про вчинення суддею ОСОБА_5 кримінальних правопорушень.
В свою чергу, 11.11.2019 року електронною поштою судом отримано заяву ОСОБА_1 про надіслання йому копії ухвали, постановленої за результатами розгляду заяви про відвід судді, на його поштову адресу. У заяві ОСОБА_1 , заявник також зазначив, що «налице наявний факт прийняття суддею пропозиції отримання незаконної вигоди з боку ОСОБА_3 ». «Такі діяння судді мають ознаки складу злочинів, за які, відповідно до ч.1 ст.364 КК України, ч.1 ст.366 КК України, ч.3 ст.368 КК України, ч.1 ст.375 КК України, передбачена кримінальна відповідальність». «Своїми діями, представник судової влади України Лизено ОСОБА_6 ., краде у народу віру в неупереджене Правосуддя та налаштовує проти Української влади. В умовах збройної агресії з боку Російської Федерації, такі дії судді на руку лише ворогам нашої держави. Адже зувірення рядових громадян в європейських цінностях, за які загинула «Небесна Сотня» та ще 10000 військовослужбовців та мирних жителів Донбасу, підриває обороноздатність та загрожує суверенітетові України. Отже, в такий спосіб, суддя надає ворогам держави допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. Враховуючи той факт, що суддя ОСОБА_5 . складав присягу державного службовця, вищезазначені його діяння мають ознаки складу злочину, за який, відповідно до ч.1 ст.111 КК України, передбачена кримінальна відповідальність».
Суддя вважає, що вказані обвинувачення у вчиненні ним конкретних тяжких злочинів, в тому числі, державній зраді та прийняття пропозиції отримання неправомірної винагороди від громадянки ОСОБА_3 , підривають його авторитет як судді, порочать честь та гідність громадянина України.
Факт звинувачення у тяжких злочинах, їх конкретизація, ініціювання кримінального переслідування щодо судді, на думку судді, може викликати сумнів у сторін цивільної справи та громадськості в неупередженості головуючого судді.
Суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід судді задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч.5 ст.40 ЦПК України якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
ОСОБА_1 обґрунтовує відвід судді неправомірним, на його думку, прийняттям справи до провадження, тобто процесуальним рішенням.
Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, відвід задоволенню не підлягає.
Суд вважає, що заява судді Лизенка А.В. про самовідвід підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), в тому числі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Із заяви ОСОБА_1 про відвід судді та заяви про надіслання копії судового рішення, вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачує суддю у вчиненні конкретних тяжких злочинів проти держави та правосуддя, повідомляє про подання відповідної заяви в ДБР.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, на якій наголосив суд у справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11, п.104, 106, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Суд вважає, що участь судді Лизенко А.В. у даній справі може за об'єктивним критерієм викликати сумнів у його упередженості, оскільки заяви ОСОБА_1 підривають авторитет судді ОСОБА_5 , порочать його честь та гідність як громадянина України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 39, 40, 258-268 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Лизенка А.В.,
Задовольнити заяву про самовідвід судді Лизенка А.В.
Відвести суддю Лизенка Андрія Вікторовича від розгляду цивільної справи №534/1558/19 за заявою ОСОБА_1 , законного представника малолітньої ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Лизенко