КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/4953/19
Провадження № 2/552/1557/19
07.11.2019 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання Павленко Л.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Полтавської міської ради про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування ,-
Позивачі звернулись в суд з позовом до відповідача про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, яку позивач ОСОБА_1 прийняла в порядку 1261 ЦК України. ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги відмовилась від прийняття спадщини. Спадщина відкрилась на 1/3 частини житлового будинку з частиною надвірних будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 а та належної їй частку земельної ділянки. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину на частку земельної ділянки у зв'язку з неможливістю встановити склад спадкового майна, а саме невизначено частки співвласників. Тому позивачі просили встановити частки між співвласниками по 1/3 частині за кожним та визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину земельної ділянки, що за адресою АДРЕСА_1 а.
Ухвалою суду від 16 вересня 2019 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження, справа призначена до розгляду.
Позивачі в судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю та просять задовольнити.
Представник відповідача - територіальної громади в особі Полтавської міської ради в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у їх відсутність .
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 105140 виданого Управлінням Деркомзему у м. Полтава та додатку № 1, земельна ділянка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310136400:01:003:0406, належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ( а.с. 12-13).
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 06.07.2019 року встановлено факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу, а саме: державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ №105140 від 29 лютого 2012 року, виданого ОСОБА_2 , у додатку №1 до якого (Список співвласників земельної ділянки) ім'я співвласника - ОСОБА_1 вказано як ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла (а.с.16).
Приватним нотаріусом Якименко Олексієм Вікторовичем Полтавського міського нотаріального округу відкрита спадкова справа за № 30/2018 до майна померлої ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Позивач ОСОБА_1 - дочка померлої ОСОБА_3 , як спадкоємиця першої черги, прийняла спадщину після смерті своєї матері згідно ст. 1261 ЦК України.
Позивач ОСОБА_2 - дочка померлої, надала Приватному нотаріусу Полтавського міського нотаріального округу Якименко О.В. заяву про відмову від прийняття спадщини (а.с.37).
Від інших осіб заяв про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини до приватного нотаріуса не надходило.
Такими чином, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину та не відмовилась від неї в установленому законом порядку.
12 червня 2019 року за реєстровим № 789 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Якименко О.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 щодо 1/3 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 а.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 серпня 2019 року приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Якименко О.В. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на відповідну частку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 а в зв'язку з тим, що неможливо встановити склад спадкового майна, що належав померлій ОСОБА_3 , а саме часту в спільній сумісній власності ( а.с.11).
У відповідності до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст.1268, статей 1296-1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду, земельну ділянку.
Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Відповідно до статті 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність)
Земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку; г) співвласників багатоквартирного будинку.
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків установлених законом.
Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом (стаття 89 ЗК України).
Статтею 357 ЦК України передбачено, що частки у праві спільної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Згідно положень статті 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
За змістом частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Положеннями статті 120 ЗК України визначено, що до особи у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності (користування) на земельну ділянку, на якій вони розміщені без зміни цільового призначення на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Таким чином, особа, яка набула право власності на об'єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім'я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об'єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об'єкта нерухомості, розташованого на ній.
Відповідно до вимог статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 цього кодексу визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Зі статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вбачається, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006р. N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Відповідно до пунктів 33,34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі «Христов проти України» одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», п. 61).
У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.
Таким чином, суд приймає до уваги, що між співвласниками досягнута домовленість, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, а також те, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 у встановлений законом строк та спосіб, а також неможливості іншим шляхом оформити спадкові права на нерухоме майно, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 1216-1218 ЦК України,ст.ст.10,12,81, 263-265 ЦПК України,суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Встановити частки в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 105140, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 а, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:01:003:0406, в наступних частках:
- ОСОБА_1 - 1/3 ОСОБА_5 ;
- ОСОБА_2 - 1/3 частка;
- ОСОБА_3 - 1/3 частка.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності за 1/3 ( одну третю ) частку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 а, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:01:003:0406
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачі: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Територіальна громада в особі Полтавської міської ради, місце знаходження м. Полтава, вул. Соборності, 36, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24388285.
Головуючий Ж.В.Кузіна
Повний текст судового рішення виготовлений 11 листопада 2019 року