08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2-к/381/1/19
381/2136/19
Іменем України
08 листопада 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Омельчук С.А.,
розглянувши клопотання Відкритого акціонерного товариства «Нафтан» про надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду Вітебської області від 17.09.2015 року,
В червні 2019 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області від Відкритого акціонерного товариства «Нафтан» надійшло клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду Вітебської області від 17.09.2015 рокупро стягнення з ТОВ Науково виробниче об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» в частині стягнення на користь ВАТ «Нафтан» 26 160 Євро.
Повідомленнями від 10.06.2019 та 22.07.2019 суд повідомляв боржника про надходження клопотання стягувача і пропонував боржнику у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.
Представник боржника ТОВ Науково виробниче об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» про день та час розгляду клопотання, що було призначено на 07 жовтня 2019 року на 10-00 годин та на 08 листопада 2019 року, на 10-00 годин, повідомлявся належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення.
Однак, не зважаючи на вказане, боржник у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 467 ЦПК України, неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду. Питань про перенесення розгляду даного клопотання до суду не надходило.
Суд, розглянувши матеріали клопотання Відкритого акціонерного товариства «Нафтан» про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення економічного суду Вітебської області від 17.09.2015 року про стягнення з ТОВ Науково виробниче об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» в частині стягнення на користь ВАТ «Нафтан» 26 160 Євро, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
На даний час, між Україною і Російською Федерацією, чинна Конвенція «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам», підписана країнами-учасницями СНД в м. Мінську 22.01.1993 та ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 10.11.1994 №240/94-ВР (далі - Мінська Конвенція).
Відповідно до частини 2 статті 54 Мінської Конвенції, суд, який розглядає клопотання про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення, обмежується встановленням того, що передбачені цією Конвенцією умови додержано. У такому випадку суд постановляє рішення про примусове виконання.
Відповідно до вимог частини 1 статті 464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.
Згідно частини 2 статті 464 ЦПК України якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.
У відповідності до ст. 463 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 466 ЦПК України, до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судом встановлено, що рішенням економічного суду Вітебської області Республіки Білорусь від 17.09.2015 по справі №91-2/2015 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Нафтан» задоволено в повному обсязі та стягнуто з ТОВ Науково виробниче об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» на користь Відкритого акціонерного товариства «Нафтан» 41 569,50 Євро пені, а також 23 628 185 білоруських рублів, що в еквіваленті складає 1 184,55 Євро, в рахунок стягнення відшкодування збитків по сплаті державного мита.
Поставою Економічного суду апеляційної інстанції від 18.11.2015 апеляційну скаргу ТОВ Науково виробниче об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» залишено без задоволення, рішення економічного суду Вітебської області від 17.09.2015 №91-2/2015 - без змін.
Відповідно до довідки судді економічного суду Вітебської області Республіки Білорусь Бородуліна А.А. вбачається, що рішення оскаржене до економічного суду апеляційної інстанції економічного суду Вітебської області. Постановою суду апеляційної інстанції від 18.11.2015 по справі №91-2/2015/206А скарга залишена без задоволення. Рішення економічного суду Вітебської області від 17 вересня 2015 року по справі №91-2/2015 вступило в законну силу 18.11.2015 і не виконано.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 468 ЦПК України, у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду може бути відмовлено якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні.
Крім того, у відповідності до п. «е» ст.55 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, яка регулює порядок надання правової допомоги між державами - членами Співдружності Незалежних Держав, у видачі дозволу на примусове виконання може бути відмовлено у випадках, якщо минув термін давності примусового виконання, передбачений законодавством Договірної Сторони, суд якої виконує доручення.
Отже, враховуючи те, що рішення економічного суду Вітебської області від 17 вересня 2015 року по справі №91-2/2015 вступило в законну силу 18.11.2015, а клопотання про його визнання та примусове виконання подане поза межами трирічного строку - 05.06.2019, суд дійшов до висновку про те, що передбачений ст. 463 ЦПК України трирічний строк пред'явлення до примусового виконання рішення іноземного суду завершився.
У зв'язку з вищевикладеним клопотання Відкритого акціонерного товариства «Нафтан» про надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду Вітебської області від 17.09.2015 задоволенню не підлягає.
На підставі ст. ст. 51-55 Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам» від 22.01.1993 року керуючись ст.ст. 462, 463, 464, 466, 467, 468 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання Відкритого акціонерного товариства «Нафтан» про надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду Вітебської області від 17.09.2015 про стягнення з ТОВ Науково виробниче об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» в частині стягнення на користь ВАТ «Нафтан» 26 160 Євро - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.М.Ковалевська