Провадження № 6-а/537/14/2019
Справа № 537/4878/17
11.11.2019 м. Кременчук
Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьоря С.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Кременчуці Полтавської області в приміщенні Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області справу за заявою представника ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, які вчинено на виконання постанови Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 30 листопада 2017 року у справі №537/4878/17 за адміністративним ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання призначити виплату пенсії за віком, -
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою від 23 жовтня 2019 року, в порядку статті 383 КАС України, у якій останній просить визнати протиправним дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо припинення виплати їй пенсії на виконання постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 листопада 2017 року.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання призначити їй пенсію за віком з 23 грудня 2016 року з нарахуванням заробітної плати, підвищення розміру пенсії відповідно до ч.3 ст. 29 абз. 2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 30 листопада 2017 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, позов ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання призначити виплату пенсії за віком задоволено, визнано протиправними дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, зобов'язано Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 23 грудня 2016 року у розмірі передбаченому чинним законодавством.
04 грудня 2018 року на виконання вказаної постанови суду Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області видано виконавчий лист №537/4878/17.
Відповідно до постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 20 грудня 2018 року, відкрито виконавче провадження ВП №57945230 з виконання виконавчого листа №537/4878/17, який виданий 04 грудня 2018 року Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області.
Відповідно до постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 30 січня 2019 року виконавче провадження ВП №57945230 з примусового виконання виконавчого листа №537/4878/17, який виданий 04 грудня 2018 року Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області - закінчено, у зв'язку з виконанням рішення суду.
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою від 23 жовтня 2019 року, в порядку статті 383 КАС України, у якій останній просить визнати протиправним дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо припинення виплати їй пенсії на виконання постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 листопада 2017 року.
Відповідно до ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
З наведеного вбачається, що початок перебігу строків звернення до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, за правилами ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно положень ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Поряд з тим, суд, отримавши заяву, зобов'язаний з'ясувати чи має місце порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів особи.
У разі наявності порушення прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом своїх прав за межами, встановлених КАС України строків, суд може поновити їх та вирішити спір по суті (задовольнити вимоги) чи залишити заяву без розгляду.
Суд зауважує, що згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч. 4 ст. 9 КАС України).
Згідно заяви представника позивача ОСОБА_1 , останній просить визнати протиправними дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не виплати пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 30 листопада 2017 року.
Із змісту вказаної заяви та доданих до неї письмових доказів вбачається, що про дії відповідача, які виразились у призупиненні виплати пенсії, позивач дізналася із листа Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 10 квітня 2019 року №6554/06 - 14, у якому повідомлялось, що згідно постанови Крюківського районного суду м.Кременчука від 30 листопада 2017 року №537/4878/19, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23 грудня 216 року та з 01 грудня 2018 року виплата пенсії призупинена, при цьому у заяві представника позивача не зазначено, коли було отримано ним чи позивачкою вказаний лист Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 10 квітня 2019 року №6554/06 - 14.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 зверталася до начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області із заявою від 06 травня 2019 року, відповідно до якої просила скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 30 січня 2019 року про закінчення виконавчого провадження ВП №57945230 з примусового виконання виконавчого листа №537/4878/17, який виданий 04 грудня 2018 року Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області, при цьому у вказаній заяві ОСОБА_1 посилається на лист Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 10 квітня 2019 року №6554/06 - 14 та зазначає про те, що пенсійні виплати їй не нараховуються.
З наведеного вбачається, що станом на 06 травня 2019 року, тобто на час подання заяви про скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 30 січня 2019 року про закінчення виконавчого провадження, позивачу вже було відомо про дії відповідача, які виразились у призупиненні виплати їй пенсії.
Проте, представником позивача заява в порядку ст.383 КАС України, була здана до відділення поштового зв'язку 30 жовтня 2019 року, тобто після спливу встановленого ч.4 ст.383 КАС України десятиденного строку.
Згідно заяви представник позивача просить поновити строк звернення до суду із вказаною заявою.
Відповідно до ч.1 ст..121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які об'єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.
Як вбачається із заяви, у ній не вказано поважних, об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду з заявою, при цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності вказаних вище обставин, а саме докази, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду з даною заявою.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для поновлення пропущеного строку для звернення до суду із заявою в порядку ст..383 КАС України, а тому у задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку слід відмовити.
Посилання представника позивача у заяві на те, що до даних правовідносин слід застосувати ч.1 ст.122 КАС України суд до уваги не приймає, оскільки строк для подання до суду особою-позивачем, на користь якої ухвалено рішення суду, заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, визначено саме у ч.4 ст.383 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд звертає увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (Affaire prez de Rada Cavanilles c. Espagne № 116/1997/900/1112).
Таким чином, суд вказує на те, що з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.
Враховуючи викладене, а також те, що як встановлено судом, представник позивача ОСОБА_1 звернувся із заявою від 23 жовтня 2019 року про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень із пропуском строку, передбаченого ч. 4 ст. 383 КАС України, а саме: після спливу десяти днів з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та судом не встановлено підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, то заяву необхідно повернути заявнику.
Керуючись ст.ст.121, 383 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку - відмовити.
Заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, які вчинено на виконання постанови Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 30 листопада 2017 року у справі №537/4878/17 за адміністративним ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання призначити виплату пенсії за віком - повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 11 листопада 2019 року.
Суддя: С.І. Сьоря