Справа № 2-251/2010р.
25 березня 2010 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Корецької В.В.
при секретарі - Процик Л.В.
з участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування,
Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування.
Позовні вимоги обгрунтовують тим, що ОСОБА_9, 13 грудня 2001 року склала заповіт, що на випадок своєї смерті вона заповідає все належне їй майно внучці ОСОБА_1.
29.12.2007 року ОСОБА_9 померла. Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з ѕ частки житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями і спорудами і на ѕ земельної ділянки, яка призначена для обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель та споруд в м. Ківерці по вул. Чкалова, 11, Ківерцівсього району. Вказують на те, що на даний час в судовому порядку оформлено право власності на домоволодіння за вказаною адресою в порядку спадкування та зареєстровано у встановленому порядку в комунальному підприємстві БТІ. Відповідно де частка ОСОБА_1 становить 3/8 , частка ОСОБА_2 і ОСОБА_6 становить по 1/16, частка ОСОБА_5 становить 8/16 житлового будинку з господарськими спорудами, так як 4/16 належало їй як спадкоємцю після смерті батька ОСОБА_10, а на решту частки 4/16 суд встановив право власності за нею, так як відповідачі відмовились в її користь від своїх часток.
При зверненні до Ківерцівської державної нотаріальної контори для оформлення спадкової земельної ділянки, їм було відмовлено, оскільки не зберігся оригінал Державного акта на право власності на дану земельну ділянку, тому просять суд визнати за ними право власності на частину земельної ділянки, яка призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в м. Ківерці по вул. Чкалова, 11, Ківерцівсього району, в порядку спадкування.
Позивач ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6 та позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали по вищенаведених обставинах, просять суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_11 позовні вимоги не визнали, оскільки вважають, що суд невірно визнав за позивачами право власності на житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою в м. Ківерці по вул. Чкалова, 11, Ківерцівсього району, в порядку спадкування.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши обставини справи, представлені докази, суд дійшов висновку, що визнання позову не суперечить вимогам закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 29.12.2007 року померла ОСОБА_9, що стверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЕГ № 053257, актовий запис № 4, (а.с. 9).
Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з ѕ частини житлового будинку та господарських споруд та ѕ частини земельної ділянки, яка була виділена для обслуговування даного будинку, що знаходяться за адресою: м. Ківерці по вул. Чкалова, 11, Ківерцівсього району (а.с.12-15).
Відповідно до змісту ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно з вимогами ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Як вбачається із заповіту, ОСОБА_9 на випадок смерті заповіла належне їй майно ОСОБА_1 (а.с. 15).
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_8 відмовилась від своїх спадкових прав в користь ОСОБА_5 і сторонами даний факт не оспорюється.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 25 березня 2009 року та ухвалою даного суду від 5 жовтня 2009 року визнано за позивачами право власності в порядку спадкування житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями і спорудами. Відповідно до якого частка ОСОБА_1 становить 3/8 , частка ОСОБА_2 і ОСОБА_6 становить по 1/16, частка ОСОБА_5 становить 8/16 житлового будинку з господарськими спорудами, так як 4/16 належало їй як спадкоємцю після смерті батька ОСОБА_10, а на решту частки 4/16 суд встановив право власності за нею, так як відповідачі відмовились в її користь від своїх часток (а.с. 10-11). Вказане рішення суду набрало законної сили.
Встановлено, що позивачі, відповідно до визначених часток, зареєстрували у встановленому законом порядку в комунальному підприємстві «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» право власності на житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями і спорудами в порядку спадкування, згідно рішення суду (а.с. 16-19).
Разом з цим, позивачі не можуть оформити своїх спадкових прав на частину земельної ділянки, яка виділена для обслуговування даного житлового будинку у зв'язку з відсутністю оригіналу державного акта права власності на земельну ділянку за спадкодавцем.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 1225 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.08р. «Про судову практику у справах про спадкування» при переході до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення № 20/23 Ківерцівської міської ради від 23.12.2004 року спірна земельна ділянка по вул. Чкалова,11 в м. Ківерці була виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_9 та ОСОБА_5 (а.с.14). На підставі чого було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку ВЛ № 007823 від 28.03.2005 року, згідно якого ОСОБА_5 належить ј частини земельної ділянки, а ОСОБА_9 ѕ (а.с.12).
Отже, враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Судові витрати понесені при звернені до суду з даним позовом, на відповідачів не покладати, за згодою позивачів по справі.
На підставі ст.ст. 1225, 1268, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 130, 213-215 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку у розмірі 3/8 земельної ділянки, що знаходиться по вулиці Чкалова,11 в м. Ківерці Ківерцівсього району, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_9.
Визнати за ОСОБА_5 право власності на частку у розмірі 4/16 земельної ділянки, що знаходиться по вулиці Чкалова,11 в м. Ківерці Ківерцівсього району, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_9.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на частку у розмірі 1/16 земельної ділянки, що знаходиться по вулиці Чкалова,11 в м. Ківерці Ківерцівсього району, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_9.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на частку у розмірі 1/ 16 земельної ділянки, що знаходиться по вулиці Чкалова,11 в м. Ківерці Ківерцівсього району, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_9.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Ківерцівського районного суду ОСОБА_12