Справа № 495/7597/17
Номер провадження 1-кп/495/21/2019
про продовження запобіжного заходу
11 листопада 2019 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
колегіально у складі - судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1, ч.3 ст. 307 КК України, колегія суддів --
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 3 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області заявив клопотання з проханням продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , мотивуючи тим, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, зазначений обвинувальний акт не розглянутий, не допитаний обвинувачений, свідки, не проведено всіх необхідних дій пов'язаних зі з'ясуванням обставин та їх перевіркою, обвинувачений ОСОБА_7 , усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання, передбаченого санкцією цієї статті і бажаючи уникнути відповідальності може переховуватись від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, чим може допустити настання ризиків, передбачених п.1, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 просила суд відмовити у задоволенні клопотанні прокурора, з огляду на його необґрунтованість та заявила клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з підстав, викладених нею у відповідному клопотанні, вказуючи, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 не є обґрунтованим та доведеним.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив суд відмовити у клопотанні про зміну запобіжного заходу з огляду на його необґрунтованість.
Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
До клопотання про зміну запобіжного заходу захисником ОСОБА_6 додано договір найму житлового приміщення, з якого вбачається, що предметом договору найму є житлово-будівельний комплекс будівель та споруд АДРЕСА_1 . Однак, з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , копія якого додана до клопотання, вбачається, що нерухоме майно, яке є предметом договору найму, складається з : будівель та споруд с у складі : будівлі діагностики, та пункту технічного обслуговування , тобто нежитлових споруд що не може бути прийнято колегією суддів як належне місце проживання для виконання умов цілодобового домашнього арешту.
Згідно зі ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За змістом ч.1 ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, який діє до 09.01.2020 року включно із визначенням розміру застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим, обов'язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 11.11.2019 року складає 164574 гривень, оскільки злочини в яких обвинувачується ОСОБА_7 без застосування насильства або погрози його застосування та не спричинено загибелі людини, він обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, статті 307 ч.3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, на даний час по кримінальному провадженню не допитаний обвинувачений, свідки, та враховуючи майновий стан обвинуваченого, те, що він не працевлаштований та відсутні кошти на утримання, відсутність соціальних зв'язків у обвинуваченого, постійного місця проживання, у зв'язку з чим останній може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених п.1,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 331, 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів, -
Задовольнити клопотання прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» строком на 60 днів, який діє включно по 09.01.2020 року.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 82 (вісімдесяти двох) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 11.11.2019 року складає 164574 (сто шістдесят чотири п'ятсот сімдесят чотири гривні) гривень.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- не відлучатися за межі м. Білгород-Дністровський Одеської області Білгород-Дністровського району без дозволу суду а також повідомляти його про зміну свого проживання;
- з'являтися до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за викликом;
- заборонити відвідувати бари, кафе, ресторани, інші місця, де продаються спиртні напої на розлив;
- заборонити спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про наслідки ухилення від покладених на нього судом обов'язків
У задоволені клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді