Березівський районний суд Одеської області
26.09.2019
Справа № 494/1033/19
Провадження № 2/494/544/19
26 вересня 2019 року Суддя Березівського районного суду Одеської області Дєтков О.Я., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Березівського відділу обслуговування громадян Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання права власності та стягнення недоплаченої пенсії,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Березівського відділу обслуговування громадян Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання права власності та стягнення недоплаченої пенсії.
Ознайомившись із змістом позовної заяви та додатками до неї, суд дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам Цивільно-процесуального кодексу України з таких підстав.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, всупереч вказаному, позивач не додала квитанцію про сплату судового збору, при цьому у позовній заяві заявила про розстрочення сплати судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним станом.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, згідно ч.3 ст.82 ЦПК України підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" №10 від 17.10.2014 року зазначив, що судові витрати, передбачені законом, - це витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України , Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року також роз'яснюється, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оскільки заявником не надано доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, а тому у задоволенні клопотання про розстрочення судового збору необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачка повинен сплатити судовий збір у розмірі 768.40 грн.
З урахуванням надмірного навантаження, яке виходить за межі фізичних можливостей, недостатньою кількістю суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі, призначити справу до розгляду, вирішити інші процесуальні питання, пов'язані з розглядом справи, та розглянути справу у строки, передбачені національним законом.
Враховуючи наведене та керуючись ст.185 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 до Березівського відділу обслуговування громадян Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання права власності та стягнення недоплаченої пенсії залишити без руху.
Надати позивачу строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, заява бути вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: