606/1933/19
31 жовтня 2019 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Ромазан Л.С.,
при секретарі Будз М.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами та стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить звільнити його від сплати заборгованості за аліментами на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються із нього на підставі рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2011 року у розмірі 21525 грн., та стягнути із ОСОБА_2 в його користь аліменти на утримання вказаних дітей у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав із мотивів, викладених у ньому, вказавши, що з листопада 2018 року спільні із відповідачем діти проживають разом із ним у с.Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, яких він утримує та здійснює за ними догляд. Також вказав, що дочка ОСОБА_3 проживала разом із ним до 25 липня 2019 року, після чого стала проживати разом із матір'ю в АДРЕСА_1 . За весь цей період йому Теребовлянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області нараховувались аліменти, яких він не сплачував, оскільки діти проживали із ним. Просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позову не визнала, вказавши про те, що вона утримує дітей, незважаючи на те, що певний період часу вони проживали із батьком. У задоволенні позову просить відмовити.
Представник третьої особи Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду.
Суд, дослідивши та оцінивши докази, встановив
Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2011 року із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн. щомісячно на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до довідки голови садівницького товариства «Кооператор» від 25 червня 2019 року № 6 неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з листопада 2018 року постійно проживають разом із ОСОБА_1 у власному садовому будинку садівницького товариства «Кооператор» в с.Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області.
Згідно із довідкою Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 16 імені В.Левицького ОСОБА_4 навчається у 7-В класі вказаної школи з 12 листопада 2018 року.
Як вбачається із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області відповідно до виконавчого листа № 2-284 від 19 травня 2011 року, виданого Теребовлянським районним судом Тернопільської області, заборгованість ОСОБА_1 із сплати аліментів станом на червень 2019 року складає 21525 грн., зокрема, заборгованість із моменту відкриття виконавчого провадження до січня 2019 року складає 9363 грн., а за період з січня по червень 2019 року - 12162 грн.
У вказаному розрахунку не вказано, яка заборгованість наявна у позивача за період з листопада по грудень 2018 року.
Допитані у судовому засіданні неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що з листопада 2018 року проживали разом із батьком у його будинку в садівницькому товаристві «Кооператор» в с.Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, який їх повністю утримував. Так, ОСОБА_3 вказала, що вона проживала разом із батьком з листопада 2018 року по липень 2019 року, а ОСОБА_4 - з листопада 2018 року по даний час. Мати надавала їм періодично грошові кошти та купляла необхідні для життя речі.
Свідок ОСОБА_6 також підтвердила факт проживання неповнолітніх дітей спільно із батьком та утримання їх останнім з листопада 2018 року.
У судовому засіданні встановлено, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 з 25 липня 2019 року постійно проживає разом із матір'ю в АДРЕСА_1 , а неповнолітній син ОСОБА_4 постійно проживає з листопада 2018 року по даний час із батьком в с.Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області.
Відповідно до ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Враховуючи досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає що у позивача, який є платником аліментів, виникла обставина, що має істотне значення, а саме те, що діти протягом певного періоду часу проживали разом із ним та він їх утримував, а тому суд вважає, що його слід звільнити від сплати заборгованості за аліментами на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються із нього на підставі рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2011 року за період з січня 2019 року по червень 2019 року.
Оскільки зі змісту розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, який подано позивачем, не встановлено його суму заборгованості за період з листопада по грудень 2018 року, суд вважає, що підстав для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами за зазначений період немає.
Щодо позовної вимоги про стягнення із відповідача в його користь аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, суд вважає, що така вимога не підлягає до задоволення, оскільки на час розгляду цієї цивільної справи існує рішення Теребовлянського районного суду районного суду Тернопільської області від 12 травня 2011 року про стягнення із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн. щомісячно на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення найстаршою дитиною повноліття, яке перебуває на примусовому виконанні у Теребовлянському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, таке судове рішення ніким не скасовано, стягнення аліментів із позивача в користь відповідача не припинено, не закінчено стягнення аліментів за виконавчим листом, із позовом про зміну розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, позивач до суду не звертався та й самим позивачем не доведено факту проживання та утримання ним неповнолітніх дітей з часу звернення до суду із позовом, тобто з 24 липня 2019 року.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Враховуючи досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково, зокрема, звільненні позивача від заборгованості за аліментами за період з січня по червень 2019 року у розмірі 12162 грн. та у відмові в його позовних вимогах до відповідача про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей .
Керуючись ст.76-80, 263-265 ЦПК України, ст.181,197 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , фактично проживаючого АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 12162 грн. за період з січня по червень 2019 року, які стягуються із нього в користь ОСОБА_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2011 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 768.40 грн . судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення виготовлено 1 листопада 2019 року.
Суддя Теребовлянського
районного суду Л.С.Ромазан