Справа № 485/117/19
Провадження №1-кп/485/24/19
11 листопада 2019 року Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
представника потерпілої ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка кримінальне провадження №12018150310000189 від 31.03.2018 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, військовозобов"язаного, неодруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей (2013 року народження), працюючого трактористом ф/г «Лаванда», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого фактично за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Новокондакове Снігурівського району Миколаївської області, українки, громадянки України, з повною середньою освітою, не військовозобов"язаної, незаміжньої, маючої на утриманні шістьох малолітніх дітей (2003, 2004, 2007, 2009 та 2013 року народження), не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої фактично за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
встановив:
Суд визнав доведеним, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 30 березня 2018 року близько 20:00, більш точного часу не встановлено, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою з'ясування стосунків через попередньо виниклий конфлікт, під'їхали до будинку АДРЕСА_2 , де мешкала ОСОБА_9 . Діючи на грунті раніше виниклих неприязних стосунків, ОСОБА_5 розпочав сварку з потерпілою ОСОБА_9 , під час якої, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень через відчинену хвіртку схопив потерпілу правою рукою за верхній одяг, витягнув на вулицю, де біля воріт умисно наніс один удар долонею правої руки в область лівої сторони обличчя потерпілої, спричинивши фізичний біль. В цей час з автомобіля вийшла ОСОБА_6 , яка, діючи на грунті особистих неприязних стосунків, втрутилась у сварку та розпочала висловлюватись на адресу потерпілої нецензурною лайкою. В ході вказаної сварки ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою реалізації спільного із ОСОБА_5 умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, долонею правої руки умисно нанесла два удари в область голови потерпілої ОСОБА_9 , після чого обома руками схопила останню за волосся та потягла вниз, від чого потерпіла впала на землю. В подальшому, коли ОСОБА_9 підвелась на ноги та стала просити повернути втрачений під час бійки мобільний телефон, до неї знову підійшла ОСОБА_6 та, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень, правою рукою вхопила потерпілу за волосся та повалила на землю, де намагалася зняти з неї штани, внаслідок чого спричинила ОСОБА_9 подряпини сідниць та стегон. Після того, як потерпілій вдалось підвестись і зайняти положення напівсидячи, до неї ззаду зі сторони спини підійшов ОСОБА_5 , який, продовжуючи умисні спільні із ОСОБА_6 дії, спрямовані на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, рукою схопив ОСОБА_9 за верхній одяг, штовхнув на землю та наніс ногами лежачій потерпілій численні удари в область ніг, голови та тулуба. Внаслідок умисних протиправних дій обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_9 спричинені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, який відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров"я, а також синця і садна на животі, синця на лівому плечі, стегнах, лівій кисті, подряпини на лівій сідниці, садна на правій щоці, трьох ділянок відсутності волосся на голові, які віднесено до категорії легких тілесних ушкоджень.
Своїми спільними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 умисно заподіяли потерпілій ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров"я, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину фактично не визнала. Суду показала, що 30 березня 2018 року до неї в гості прийшла її кума, свідок ОСОБА_11 , вони вживали пиво, під час цього остання показала їй фото ОСОБА_9 , на якому потерпіла була оголена з написом про надання нею інтимних послуг. Оскільки, як їй відомо, раніше між її чоловіком, обвинуваченим ОСОБА_5 , та потерпілою були інтимні стосунки, вона скинула це фото чоловіку ОСОБА_12 . Того ж дня, у після обідній час, додому повернулася її донька неповнолітня ОСОБА_13 , яка поскаржилася, що ОСОБА_14 її побила, обвинувативши у тому, що начебто це вона вказане фото поширила у інтернеті та відправила її чоловіку. Близько 18-19 год., вона з ОСОБА_5 на автомобілі поїхали до ОСОБА_14 додому розібратися з приводу побиття їх доньки, з ними була ОСОБА_15 . Коли приїхали на місце було вже темно. Світло у дворі не горіло. Під'їхавши до двору, чоловік посигналив з авто, ОСОБА_14 вийшла, підійшла до авто зі сторони водія. Тоді, вона вийшла з автомобіля, підійшла до ОСОБА_14 та почала казати за що вона вдарила доньку, після чого потерпіла першою вдарила її у груди, у відповідь вона вдарила її у ліве плече, потім вони одне одного схопили за волосся та впали на землю у полісаднику біля двору, потім вона звільнилася на вдарила ОСОБА_14 ногою по її нозі, після чого підійшов ОСОБА_16 та розтягнув їх й вони поїхали додому. По голові ОСОБА_14 ногами вона не била, штани їй не намагалася знімати. Волосся з голови могла вирвати у ході бійки. ОСОБА_16 потерпілу не бив, в конфлікт не втручався, з авто не виходив, так само як і свідок ОСОБА_15 . Пізніше пропонувала ОСОБА_14 матеріальне відшкодування, однак остання відмовилася, пояснивши, що цього недостатньо. Вважає, що в її діях відсутній склад інкримінованого злочину, окільки тілесні ушкодження нанесла потерпілій ненавмисне, в ході бійки, яку першою спровокувала остання. Цивільний позов потерпілої вважає документально підтвердженим на суму 1182 грн.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину не визнав. Суду показав, що обвинувачена ОСОБА_17 його цивільна дружина. Раніше у нього був інтимний зв'язок з ОСОБА_12 . Дійсно 30 березня 2018 року близько 16 год повернувся з роботи, дружина сказала, що доньку побила ОСОБА_12 . Він поїхав до ОСОБА_14 побалакав з нею, сказав щоб більше не чіпала дитину, вона заперечувала, що била ОСОБА_18 . Потім у вечірній час доби, дружина почала наполягати, щоб поїхати до ОСОБА_14 та розібратися щодо побиття ОСОБА_19 . Тому, він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 та ОСОБА_11 поїхали до ОСОБА_14 додому. Він посигналив з авто, ОСОБА_14 вийшла з двору та підійшла до дверей з його сторони. У дворі горіло світло. Після цього, з автомобіля вийшла ОСОБА_17 й вони почали битися. Це було на відстані 4-5 метрів від авто, було вже темно, хто кого бив він не бачив. Через деякий час вийшов з авто, щоб забрати дружину, побачив, що ОСОБА_17 лежить на землі, а на ній зверху сидить ОСОБА_14 , він відтягнув ОСОБА_14 , забрав дружину й вони поїхали додому. Бійка продовжувалася близько 5 хв., це був конфлікт через доньку, він ОСОБА_14 не бив, чому вона його оговорює йому не відомо, до цього часу неприязних відносин між ними не було.
Незважаючи на невизнання вини, винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину об"єктивно підтверджується належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме
показаннями потерпілої ОСОБА_9 про те, що обвинувачені її куми, конфліктів попередньо не було, ніяких інтимних стосунків з ОСОБА_16 у неї не було, вона заміжня. 28 чи 29 березня 2018 року в мережі інтернет на стрічці новин на сайті Вконтакті ОСОБА_20 з'явилося її фото, на якому вона була оголена, під яким були непристойні написи, потім дане фото ОСОБА_21 відправила її чоловіку, з цього приводу вона зробила ОСОБА_22 зауваження, коли випадково побачила її у селі. Остання у відповідь почала її обзивати нецензурними словами, вона не втрималася та схопила її за куртку, однак не била. Пізніше вдень до неї додому приїхав ОСОБА_16 запитував навіщо вона чіпає ОСОБА_18 , вона відповіла, що не била її та він поїхав. Наступного дня, 30 березня 2018 року після 20 год. вона перебувала вдома, коли приїхали обвинувачені. Коли вийшла до воріт, ОСОБА_5 розпочав з нею сварку, під час якої, через відчинену хвіртку схопив її правою рукою за верхній одяг та витягнув на вулицю, де наніс один удар долонею правої руки в обличчя, обвинувачуючи у побитті ОСОБА_19 , від удару вона впала. В цей час з автомобіля вийшли ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , яка також втрутилась у сварку та розпочала висловлюватись на її адресу нецензурною лайкою. В ході вказаної сварки ОСОБА_6 , долонею правої руки вдарила її в область голови, після чого обома руками схопила останню за волосся та потягла вниз, від чого вона впала на землю. В подальшому, вона підвелась на ноги та стала просити повернути втрачений під час бійки мобільний телефон, до неї знову підійшла ОСОБА_6 та вхопила її за волосся та повалила на землю, де намагалася зняти з неї штани. У той час коли шукала телефон повз проїжала свідок ОСОБА_23 . Потім до неї підійшов ОСОБА_5 , який штовхнув на землю та наніс ногами численні удари по голові та інші частини тіла. Обоє обвинучаних були у стані сп'яніння. Того ж дня вона звернулася до поліції з заявою про її побиття обвинуваченими та через побої зверталася до лікарні Снігурівської ЦРЛ. Вона пережила сильний фізичний біль та було порушено її звичний уклад життя, а тому діями обвинувачених їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює у 50 000 грн. та матеріальну шкоду в сумі 4627 грн. витрат на лікування, а також 7800 грн. на юридичну допомогу;
показаннями свідка ОСОБА_24 , яка суду показала, що у березні 2018 року була у ОСОБА_17 в гостях, пили пиво. ОСОБА_17 скаржилася, що ОСОБА_14 побила її доньку ОСОБА_18 за те, що ОСОБА_21 виклала в інтернеті фото оголеної потерпілої. Потім приїхав ОСОБА_16 під вечір, й вони всі разом вона, обвинувачені та ОСОБА_21 поїхали до ОСОБА_14 додому, щоб поговорити. Спочатку з авто вийшли ОСОБА_17 та ОСОБА_21 , почали сваритися з потерпілою. Потім бачила як ОСОБА_17 та ОСОБА_14 билися у полісаднику, а ОСОБА_21 стояла над ними. Вона сказала ОСОБА_16 , який у цей час, був в авто, щоб він пішов їх розбронив. Він вийшов, відштовхнув ОСОБА_14 , забрав ОСОБА_17 й вони поїхали. На місці події освітлення майже не було. Вона була нетвереза, свій стан сп'яніння оцінює між середнім та сильним, за послідовністю подій не спостерігала, початку конфлікту не бачила, не пам'ятає чи виходила з авто, бачила лише рух руками ОСОБА_16 , хто кого бив не бачила.
показаннями свідка ОСОБА_25 , яка суду показала, що навесні 2018 року ввечері була вдома, коли почула крики біля двору ОСОБА_12 . По голосу зрозуміла, що ОСОБА_17 та ОСОБА_14 б'ються. Бачила як ОСОБА_16 виходив з машини та розтягував жінок. Свідка ОСОБА_11 на місці події не бачила. Хто кого бив не бачила, бо все відбувалося за автомобілем.
показаннями неповнолітньої, свідка ОСОБА_13 , яка суду показала, що обвинувачені її батьки. 30 березня 2018 року побачила в інтернеті фото оголеної потерпілої та відмітила його, за це ОСОБА_14 вдарила її коли випадково побачила на вулиці. Про це вона розповіла матері. Потім мати розповіла батькові, він почав нервувати та сказав, поїхали розбиратися. Вони з батьками поїхали до ОСОБА_14 додому. Більше з ними нікого не було. Батько посвітив фарами авто, ОСОБА_14 вийшла та підійшла до дверей зі сторони водія. Потім вийшла мати, бо хотіла розібратися з потерпілою, однак та перша схопила її за волосся й вони пішли десь битися й вона більше нічого не бачила. Батько весь час був машині. Вона сказала, щоб він вже пішов забрав матір, він вийшов, а повернувся вже з мамою близько через 1 хв.. Після цього, вони поїхали додому. Вона з машини не виходила. Під час конфлікту бачила ОСОБА_25 , яка знаходилася від них приблизно в 20метрах.
Показаннями свідка ОСОБА_23 про те, що проїжаючи повз будинок ОСОБА_14 увечері, після 19 год., бачила, як біля двору ближче до дороги, штовхалися дівчата, серед них вона впізнала потерпілу, поблизу стояли ще якісь інші люди, не зупиняючись проїхала, за конфліктом не спостерігала, деталей вона вже не пом'ятає за сплином часу. Пізніше їй стало відомо, що випадково стала свідком саме даної події.
Безпосередньо складеною після події заявою потерпілої ОСОБА_9 від 30 березня 2018 року на ім"я начальника Снігурівського ВП ГУНП у Миколаївській області про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їхню доньку ОСОБА_18 , які спричинили їй тілесні ушкодження (а.с.151), за якою 31 березня 2018 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018150310000189 про вчинення кримінального правопорушення та розпочато досудове розслідування за ч.1 ст.125 КК України з наступною перекваліфікацію на ч.2 ст.125 КК України (Т.1 а.с.150, 200, 201);
інформативним рапортом старшого інспектора-чергового Снігурівського ВП ОСОБА_26 від 31 березня 2018 року про надходження повідомлення від чергової медсестри Снігурівської ЦРЛ про звернення ОСОБА_9 31.03.2018 р. о 11.50 та довідкою чергового лікаря про попередній діагноз: ЗЧМТ, забій грундної клітини зліва, гематоми та забій нижніх кінцівок (Т.1 а.с.152, 153);
протоколом огляду місця події від 30.03.2019 року, з фототаблицею та план-схемою, яким встановлено, що місцем події є прилегла територія до домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , що являє собою гунтове покриття, яке частково вкрите травою, ліворуч дана ділянка обмежена асфальтованим покриттям (Т.1 а.с.155-161);
висновком судово-медичного експерта № 40 від 06 квітня 2018 року, згідно якого у ОСОБА_9 , на момент обстеження малися тілесні ушкодження: синець і садна на животі, синці на лівому плечі, стегнах, лівій кисті, подряпина на лівій сідниці, садна правій щоці, три ділянки відсутності волосся на голові. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, не виключено в час та за умов вказаних потерпілою, а саме від нанесення ударів руками та ногами, та на момент проведення експертизи відносяться до категорії Легких тілесних ушкоджень. Утворення вказаних ушкоджень від падіння з положення стоячи на площину як самовільного так і з прискоренням - маловірогідно. У зв"язку з перебуванням потерпілої на лікуванні в Снігурівській ЦРЛ через отримані травми, експерт вказав, що після закінчення лікування та надання відповідних медичних документів ступінь тяжкості тілесних ушкоджень може бути змінена (Т.1 а.с.167, 168-169);
висновком додаткової судово-медичної експертизи №756 від 01-31 серпня 2018 р., згідно якого за представленими медичними документами у ОСОБА_9 мають місце тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на животі, синців на лівому плечі, стегнах, лівій кисті, подряпини на лівій сідниці, садна на правій щоці, три ділянки відсутності волосся на голові, стусу головного мозку; дані тілесні ушкодження утворилися внаслідок не менш як від десяти дій тупих твердих предметів, строком давності біля 5-7 діб до огляду судово-медичним експертом 06.04.2018р., по ступеню тяжкості пошкодження в області голови та обличчя, стус головного мозку відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров"я; всі інші тілесні ушкодження (кожне) відносяться до катогорії легких тілесних ушкоджень; причинно наслідкового зв"язку між маточною кровотечею та побиттям ОСОБА_9 немає (Т.1 а.с.191, 192-194)
протоколом проведення слідчого експерименту від 22 травня 2018 року за участі потерпілої ОСОБА_9 , в ході якого вона відтворила обставини нанесення їй ОСОБА_5 та ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, а саме: ОСОБА_5 наніс їй один удар в область лівої сторони обличчя долонею правої руки, після чого ОСОБА_27 нанесла два удари долонею правої руки в область голови, хапала за волосся, намагалася зняти штани, внаслідок чого пошкрябала спину в нижній частині, потім ОСОБА_5 кинув на землю та обома ногами став наносити численні удари в область живота, голови, грудей, що узгоджується з показаннями потерпілої та не суперечать об'єктивним судово-медчним даним щодо способу та механізму утворення тілесних ушкоджень, зафіксованих у висновках судово - медичних експертиз (Т.1 а.с.170-183);
протоколом проведення слідчого експертименту від 27 вересня 2018 року за участі свідка ОСОБА_24 , з фототаблицею, в ході якого свідок вказала на обставини та показала як ОСОБА_17 нанесла ОСОБА_14 два удари долонею правової руки в область обличчя, потім схопила за волосся та потягнула до землі, від чого жінки впали за землю та почали битися, куди саме наносилися удари не може вказати, бо було вже темно та вона перебувала у стані сильного алкогольного сп'яніння, показала, як ОСОБА_21 тягла ОСОБА_14 за волосся, намагаючись відтягнути від матері, показала, як після того, коли ОСОБА_14 піднялася на ноги, до неї підійшов ОСОБА_16 та рукою заштовхнув на територію двору, при цьому наказав останній не чіпати його сім'ю, ображав нецензурними словами (Т.1 а.с.195-199).
Таким чином, обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду сукупністю вказаних доказів, які узгоджуються між собою. Дії обвинувачених суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я.
Показання обвинувачених про те, що тілесних ушкоджень потерпілій не наносили спростовуються, крім показань потерпілої, висновками судово-медичних експертиз, протоколом проведення слідчого експерименту за її участі, підстав недовіряти яких у суду немає.
Так, за матеріалами справи, потерпіла ОСОБА_14 , надавши в ході судового слідства конкретні показання, наполягала на факті умисного заподіяння їй 30 березня 2018 року обвинуваченими тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Про те, що обоє обвинувачених спільно побили потерпілу ОСОБА_14 свідчать їх показання, а саме вони обоє мали з потерпілою конфлікт через доньку, поїхали до неї додому в темний час доби його вирішувати, обвинувачена ОСОБА_17 стверджувала, що наносила потерпілій тілесні ушкодження по обличчю, вирвала волосся. Свідки ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_23 підтверджують, що подія мала місце. Свідки ОСОБА_24 , ОСОБА_28 свідчили, що ОСОБА_16 виходив з машини, щоб розбороняти жінок. Свідок ОСОБА_24 вказувала під час слідчого експерименту, що ОСОБА_16 відштовхував потерпілу до воріт, ображав нецензурними словами, при цьому, вказала суду, що було вже темно, об'єктивно відтворити обставини побиття потерпілої не може через стан алкольного сп'яніння у якому перебувала на той час, точно хто кого та як бив вказати не може, бачила лише рух руками ОСОБА_29 .. Крім обвинувачених, ОСОБА_28 та ОСОБА_24 на місці події інших осіб не було. ОСОБА_28 є донькою обвинувачених, тому її показання частково спрямовані на применшення їх ролі у вчиненому. Свідок ОСОБА_23 проїжала на автомобілі повз двір потерпілої впізнала потерпілу серед дівчат, які штовхалися, вказала, що на місці були ще якісь інші люди, не зупиняючись проїхала, за конфліктом не спостерігала. Таким чином, посилання обвинувачених на те, що показання вказаних свідків достовірно підтверджують невинуватість ОСОБА_16 неспроможні. Висновком додаткової судово-медичної експертизи №756 від 3.08.2018 року підтверджено наявність у потерпілої, в тому числі й легкого тілесного ушкодження у виді струсу головного мозку, яке потягло короткочасний розлад здоров'я, отримання якого не виключається за обставин вказаних потерпілою. Обставин, за яких потерпіла могла б оговорити обвинуваченого ОСОБА_16 судом не встановлено, сам обвинувачений суду вказував, що неприязних відносин з потерпілою він не мав. Версія обвинуваченої про те, що вона лише захищалася від протиправних дій потерпілої спростовується вищевказаними доказами по справі. Посилання ОСОБА_30 на наявність у неї тілесних ушкоджень, що могли бути заподіяні під час конфлікту потерпілою об'єктивно не підтверджені та не спростовують її вини у вчиненому.
Таким чином, такі покази обвинувачених суд приймає як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене.
Вивченням осіб обвинувачених встановлено, що ОСОБА_5 на час вчинення злочину мав вік 32 роки, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює офіційно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, раніше не судимий; ОСОБА_6 досягла на час вчинення злочину віку 34 років, за місцем проживання характеризується позитивно, не заміжня, має на утриманні шістьох малолітніх дітей, не працевлаштована, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, раніше не судима.
Обставин, що пом"якшують покарання щодо обох обвинувачених, під час судового розгляду не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання щодо обох обвинувачених, є вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.
При призначенні покарання у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинено умисний невеликої тяжкості злочин, обставини та мотиви його вчинення, наслідки його вчинення для потерпілої особи, розмір заподіяної шкоди, відсутність пом"якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обставин, вказані дані про особи обвинувачених, враховуючи висновок Снігурівського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській області про середній рівень ймовірності вчинення обвинуваченими повторного правопорушення та приходить висновку, що необхідне та достатнє для виправлення та перевиховання обвинувачених, а також для попередження вчинення ними нових злочинів буде покарання у вигляді громадських робіт у межах санкції інкримінованої статті.
На підставі ст.ст.1166, 1206 ЦК України суд ухвалює про задоволення цивільного позову прокурора про відшкодування витрат медичної установи на лікування потерпілої, який підтверджено довідкою Снігурівської ЦРЛ про вартість одного ліжкодня та лікування на загальну суму 4220грн.00коп. (Т.1 а.с.202).
На підставі ст.1166 ЦК України, суд ухвалює про задоволення позовних вимог потерпілої про стягнення на відшкодування витрат на лікування потерпілої, що перебувають у причинному зв'язку з діями обвинувачених, на суму 4083.32 грн., та підтверджені довідкою Снігурівської ЦРЛ від 25.03.2019 р. про придбання лікарських засобів власним коштом (Т.1 а.с.86) та копіями квитанцій (Т.1 а.с.61,62)
Доказів на підтвердження тієї обставини, що поставлений лікарями діагноз щодо маточної кровотечі є наслідком злочинних дій обвинувачених, потерпіла суду не надала, на стаціонарному лікуванні у гінекологічному відділенні не перебувала (Т.1 а.с.230).
Положеннями ч. 1 ст.124 КПК України установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст.118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові вд 16 жовтня 2019 року (справа № 464/5823/17, провадження № 51-3506км19), зазначив, що правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо).
Потерпіла у підтвердження витрат на правову допомогу надала договір про надання юридичних послуг від 06.04.2018 р. (Т.1 а.с.38), квитанцію від 06.04.2018р. про оплату гонорару адвоката на суму 7800грн. (а.с.63), підтвердженням надання яких є безпосередня участь адвоката у слідчих діях та під час розгляду справи у суді (5 судових засідань), підготовка позовної заяви, розмір яких виходячи з обставин справи є співмірним характеру наданих послуг та свідчить про обґрунтованість розміру заявлених до стягнення потерпілою процесуальних витрат.
Позовні вимоги потерпілої про стягнення моральної шкоди у сумі 50000 грн., суд, на підставі ст.1167 ЦК України, задовольняє частково на суму 6 000 грн., виходячи з обставин вчиненого злочину, глибини переживань потерпілої через фізичний біль, потреби у проходженні медичних обстежень, участі у слідчих діях та при судовому розгляді, чим було порушено її звичний уклад життя, а також вимог розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді двохсот годин громадських робіт.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді двохсот годин громадських робіт.
Цивільний позов прокурора Снігурівського відділу Баштанської місцевої прокуратури в Миколаївській області в інтересах держави задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в солідарному порядку, на користь держави в особі фінансового управління Снігурівської районної державної адміністрації на відшкодування витрат закладові охорони здоров"я на лікування потерпілого від злочину 4220грн.00коп.
Позов потерпілої ОСОБА_9 задовільнити частково, стягнувши з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в солідарному порядку, на її користь на відшкодування витрат на лікування у сумі 4083.32 грн (чотири тисячі вісімдесят три грн. 32 коп.), 6000 (шість тисяч) грн. моральної шкоди, та по 3900 (три тисячі дев'ятсот грн.) витрат на юридичну допомогу з кожного.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим у той самий строк з моменту вручення копії вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий