05.11.2019 Справа № 490/9113/19
нп 1-кп/490/1078/2019
Центральний районний суд м. Миколаєва
05 листопада 2019 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
під час проведення підготовчого судового засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження №12019150020003298 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, -
18 жовтня 2019року до Центрального районного суду м. Миколаєва з Миколаївської місцевої прокуратури № 1 надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, разом з угодою про визнання винуватості, яка укладена 16 жовтня 2019 року між прокурором Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 . Ухвалою суду від 21.10.2019 року призначено підготовче судове засідання на 05.11.2019 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.09.2019 року більш точного часу встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 у невстановленої в ході досудового розслідування особи через мережу Інтернет, придбав психотропні речовини, які отримав біля будинку № 116 по вул. Чкалова в м. Миколаєві та в подальшому зберігав їх при собі без мети збуту, порушуючи норми Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995. 10.09.2019 в період часу з 18:40 по 18:50 год., у ході проведення огляду місця події, біля будинку № 120 по вул. Чкалова в м. Миколаїв, у ОСОБА_4 виявлено та вилучено: три таблетки, які згідно висновку експерта містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - МДМА, обіг якої заборонено, загальною масою 0,7575г.; 33 згортки з порошкоподібною речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 10,6296г., а також згорток з фрагментом паперу, який містить у своєму складі особливо небезпечні психотропні речовини обіг яких заборонено - 2С- B-NBOMe масою 0,0088г.(25В- NBOMe), 2-(4-бром-2,5диметокси-4-метилфеніл)-N-(2-метоксибензил)етанамін), 25D-NBOMe масою 0,0139г., які ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, у великих розмірах.
Під час досудового розслідування 16 жовтня 2019 року між прокурором Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
Учасниками узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченому буде призначене покарання за ч. 2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, та застосовано положення ст.75,76 КК України.
В підготовчому судовому засіданні сторони підтримали можливість затвердження угоди про визнання винуватості.
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості та долучених до неї матеріалів, прийшов до наступних висновків.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмову в затвердженні угоди з поверненням кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.
Стаття 472 КПК України передбачає, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
Згідно до положень ч. 1 ст. 470 КПК України прокурор при вирішення питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов'язаний врахувати такі обставини: ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб, характер і тяжкість обвинувачення (підозри), наявність суспільного інтересу в забезпечення швидкого досудового розслідування і судового провадження, викриття більшої кількості кримінальних правопорушень, наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявлені чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи:
- положення пунктів 1-2 ч. 1 ст. 65 КК України, тобто 1) у межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України, та 2) відповідно до положень Загальної частини КК України. Зокрема, у випадку, коли в санкції статті (санкції частини статті), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, не встановлено мінімальної межі покарання, сторони мають виходити із положень розділу X Загальної частини КК України;
- ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК).
Врахування означених вимог кримінального закону має бути відображено у змісті угоди, а узгоджена міра покарання повинна мати конкретний вираз. Як передбачено ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, що повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків, з урахуванням передбачених ч.3 цієї статті особливостей, із призначенням узгодженої сторонами міри покарання. Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нових злочинів.
В обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості викладені обставини скоєння ОСОБА_4 злочину в частині незаконного придбання та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, у великих розмірах, та кваліфіковано його за ч.2 ст.309 КК України. Водночас, під час досудового розслідування дії ОСОБА_4 були кваліфіковані за більш тяжкою диспозицією, а саме за ч.2 ст.307 КК України. Зазначене потребує встановлення правильності кваліфікації даного кримінального правопорушення (у разі його доведення), що потребує здійснення судового розгляду.
Крім того, з матеріалів обвинувального акту та угоди вбачається, що у ОСОБА_4 було виявлено велику кількість згортків з порошкоподібною речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину. В той же час, сторонами угоди узгоджено, що обвинуваченому буде призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років із застосуванням положень ст. 75 КК України. Застосування ст. 75 КК України без оцінки усіх обставин справи, здійснення допиту обвинуваченого, оцінки його відношення до своїх дій, встановлення їх мотивів, а також характеристик особи не буде відповідати суспільним інтересам. За таких обставин, суд, в силу вимог ч.7 ст.474 КПК України, відмовляє в затвердженні даної угоди про визнання винуватості.
Враховуючи те, що стороною обвинувачення завершено досудове розслідування, складено обвинувальний акт та відкрито матеріали кримінального провадження обвинуваченому та його захиснику, та в той же час, сторони не висловили свою думку стосовно можливості призначення справи до судового розгляду, суд вважає за необхідне продовжити підготовчий судовий розгляд та призначити відповідне судове засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, -
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості від 16 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні №12019150020003298, укладеної між прокурором Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 про визнання винуватості.
Продовжити підготовчий судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження №12019150020003298, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначити судове засідання на 12 годину 00 хвилин 13 листопада 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги за результатами розгляду кримінального провадження.
Суддя Центрального районного
суду міста Миколаєва ОСОБА_1