Справа № 484/4501/19
Провадження № 2/484/1580/19
11 листопада 2019 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 12 087 грн. 81 коп., -
19.09.2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що 04.10.2012 року з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписав заяву № б/н, згідно якої він отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач своїм підписом в анкеті-заяві підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі Умови) та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Відповідач надав свою згоду на встановлення кредитного ліміту, його зміну за рішенням та ініціативою Банку і надав Банку право в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Він, як власник картрахунку, зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню Овердрафту. Позивач зазначає, що повністю виконав свої зобов'язання за договором та угодою, надав відповідачу кредит. Відповідач своїх зобов'язань не виконав, не надав своєчасно Банку грошей для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами згідно Умов, тобто порушив умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту, за що відповідачу були нараховані штрафні санкції.
Станом на 18.08.2019 року відповідач має заборгованість за кредитом в сумі 12 087 грн. 81 коп., яка складається із: 0 грн. - тіла кредиту; 682 грн. 80 коп. - простроченого тіла кредиту; 0 грн. - нарахованих відсотків за користування кредитом; 7 703 грн. 21 коп. - нарахованої пені за прострочення зобов'язання; 2 650 грн. - нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; штрафів: 500 грн. - фіксована частина та 551 грн. 80 коп. - процентна складова.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 12 087 грн. 81 коп. за кредитним договором № б/н від 04.10.2012 року та судові витрати.
Ухвалою суду від 23.09.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження на підставі ст.ст. 274, 276 ЦПК України та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з особливостями, передбаченими ст. 279 ЦПК України. Сторонам роз'яснено порядок подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотання і доказів.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи; ним отримано копію позовної заяви з доданими до неї документами, що підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи. ОСОБА_1 запропоновано подати відзив і докази, однак у визначений судом час такі документи суду не подані.
Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі доказами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 04.10.2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що ця заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Також з наданої заяви вбачається, що ОСОБА_1 отримав зарплатний пакет.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT» та «Універсальна GOLD», та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
Згідно з наданим Банком розрахунком, станом на 18.08.2019 року ОСОБА_1 нарахована заборгованість в сумі 12 087 грн. 81 коп., яка складається із: простроченого тіла кредиту - 682 грн. 80 коп.; нарахованої пені за прострочення зобов'язання - 7 703 грн. 21 коп.; нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 2 650 грн.; штрафів: 500 грн. - фіксована частина та 732 грн. 33 коп. - процентна складова. Заборгованість відповідача за тілом кредита та відсотками відсутня.
Частинами 1,2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 04.10.2012 року процентна ставка не зазначена.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 04.10.2012 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що встановлено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15).
Також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (04.10.2012 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (19.09.2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04.10.2012 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 342/180/17, провадження №14-1131цс19 у постанові від 03.07.2019 року вказано на те, що з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснювати свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Суд керується правовою позицією, викладеною в зазначеній постанові, при вирішенні даної справи.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 Банк дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України від 12.05.1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» в частині повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими Банк.
Суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 04.10.2012 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Із наявної в матеріалах справи копії анкети-заяви про приєднання до Умов не можливо дійти висновку, що дана анкета-заява містить істотні умови властиві для даного типу договору, адже з матеріалів справи вбачається, що анкета-заява, у якій міститься підпис позивача, стосується лише його наміру оформити зарплатний пакет. Позивачем не надано доказів про те, із яких елементів та з чого саме складається зарплатний пакет. Відсутні докази про отримання відповідачем кредитної картки - «Універсальна»; відомості про строк дії картки, процентна ставка, номер кредитної картки, обов'язковість яких передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг, позивачем не зазначено.
Разом з тим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, суд приходить до висновку про те, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З наданих Банком розрахунку заборгованості станом на 18.08.2019 року вбачається, що заборгованість за тілом відсутня, разом з тим наявна заборгованість за простроченим тілом кредиту - 682 грн. 80 коп.
Натоміть станом на 01.05.2017 року розмір тіла кредиту склав - 494 грн. 96 коп. Відповідачем з 01.03.2017 року по 01.09.2017 року сплачено 187 грн. 84 коп. відсотків, однак з урахуванням того, що розмір та сплату відсотків сторонами погоджено не було, розмір тіла кредиту повинен становити 307 грн. 12 коп.
Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача суми тіла кредиту в розмірі 307 грн. 12 коп.
За наведених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог в сумі 48 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 258, 259, 280, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 12 087 грн. 81 коп. задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайська Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь АТ КБ «Приватбанк», юридична адреса: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р № НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.10.2012 року в сумі 307 (триста сім) грн. 12 коп. та судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог 48 (сорок вісім) грн 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 11.11.2019 року.