Справа №487/3234/19
Провадження №2/487/1614/19
11.09.2019 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання Ободенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,-
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.09.2019 року був частково задоволений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину .
Призначено судове засідання для вирішення питання про витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу. Встановлено позивачу строк для подання до суду доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.
06.09.2019 року від представника позивача - Баранова В.Л., надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій він просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, підтримує заяву про розподіл судових витрат.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
В ході судового розгляду представником позивача було заявлено клопотання, в якому він просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені останньою витрати на правову допомогу. Разом із тим, у відповідності до положень п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України просив суд призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для надання суду доказів про суму понесених нею витрат на правову допомогу.
В зазначений у рішенні суду строк представником позивача було направлено до суду докази вартості понесених нею судових витрат.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 246 ЦПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку визначено частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Межі та порядок відшкодування судових витрат регламентовано статтями 133, 137,141,142 ЦПК України.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України - витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються - згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат - учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником була надана Квитанція від 29.04.2019 року про сплату позивачем 2000 грн. адвокату Баранову В.Л. на підставі договору від 17.04.2019 року про надання правової допомоги, та детальний опис виконаних адвокатом робіт при наданні правничої допомоги ОСОБА_1 .
Керуючись принципами справедливості та верховенства права суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, складність справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає, що на користь позивача з відповідача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 7, 12, 16, 81, 89, 133, 137, 141, 142, 258 - 259, 263 - 265, 268, 270 ЦПК України, суд, -
Доповнити рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 05.09.2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, зазначивши наступне:
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м.Миколаєва, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ІНН НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.В.Щербина