Справа № 369/12324/18
Провадження №2/369/1476/19
11.11.2019 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Середенко Б.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни, ОСОБА_2 , державного підприємства «Сетам», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського району Київської області Нікітенко В.В. про визнання торгів недійсними, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
08 листопада 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді, оскільки є підстави сумніватись в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи. Свої доводи обґрунтовував тим, що ним було подано заяву про зупинення провадження у справі та суд був зобов'язаний зупинити провадження по даній справі. Натомість у задоволенні його клопотання суд відмовив. Тому у заявника можуть виникнути сумніви в неупередженості та об'єктивності судді.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді; суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу; до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Подана заява не містить вищевказаних обставин.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ'єктивності судді.
В частині 4 статті 36 ЦПК України прямо зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові, у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи
Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.
Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.
Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.
Як зазначено вище, підставою, яка викликає сумнів в об'єктивності та неупередженості судді та зазначена в заяві є процесуальні дії щодо розгляду клопотань позивача, які він наперед вважав такими, що підлягають задоволення, наявність підозр у сторони. Так, прийняття судом доказів, розгляд клопотань, наявність підозр або можливе виникнення сумніву у заявника без подання доказів не є безумовною підставою для відводу, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості суддів, яка діє до тих пір поки не доведено інше. Будь-яких доказів на підтвердження факту упередженості суддів не надано.
За ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Підстави для відводу та самовідводу визначаються ст. 36 ЦПК України.
Оскільки заявник фактично оскаржує процесуальні дії судді, підстави для відводу відсутні, тому заява про відвід є необґрунтованою та за ч.4 ст.36 ЦПК України передати заяву про відвід для розгляду іншому судді, визначеному в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Враховуючи викладено та керуючись ст.ст. 36-40, ст.252 ЦПК України, -
Вважати заявлений ОСОБА_1 відвід судді Пінкевич Н.С. необґрунтованим.
Передати заяву про відвід для розгляду іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя