Справа № 369/2407/19
Провадження №2/369/2185/19
01.10.2019 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Середенко Б.С.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 В ОСОБА_4
третьої особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві заяву про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , треті особи Ходосівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача подав суду заперечення на заперечення ОСОБА_1 .. У даній заяві вказав, що в публічно-кадастровій карті відсутні відомості про земельну ділянку з кадастровим номер 3222487001:01:006:0208, яка є предметом спору. Замість цієї земельної ділянки зареєстровано дві новоутворені земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487001:01:006:5110 та 3222487001:01:006:5111, які не є предметом спору. Тому просив суд закрити провадження по справі через відсутність предмету спору на підставі ст.255 ч.1 п.2 ЦПК України.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача та позивач заперечували проти даної заяви та просили відмовити в її задоволенні.
У підготовче судове засідання представник Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області не з'явивсь. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Дослідивши подану заяву, предмет та підстави позову, суд приходить до висновку, що подана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Встановлено, що у лютому 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. У своєму позові вказала, що їй на праві власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222487001:01:006:0208. Просила суд зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно збудованої прибудови.
Відповідно до ст. 255 ЦПК України провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Так, ЦПК України передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, проте одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо забороняється. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Тому в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - уже новий позов. Саме у зв'язку із цим законодавцем закріплено альтернативну зміну предмета або підстав позову.
Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.
Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки : виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстав позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов'язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов'язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.
Варто зазначити, що підставою позову не може вважатись посилання позивача на певні норми матеріального права. Пленум Верховного Суду України в п. 9Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5зазначив, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, наведені в позовній заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом необхідно керуватись під час вирішення спору.
Крім того, поряд із предметом і підставою позову виділяють окремий елемент позову - його зміст.
Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад,ст. 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Законодавець у ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права й інтересу, а в ч. 2ст.16ЦК України наведене орієнтовний перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. Предметом позову є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті. Предметом позову є позовні вимоги.
Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.
Таке ж розуміння елементів позову закріплюється на рівні судової практики, зокрема у п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5.
Під предметом спору розуміється об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.
Встановлено, що позивач просить суд зобов'язати знести, на її думку, самочинно збудовану прибудову. Тобто предметом спору є саме прибудова, яка затвердження позивача знаходиться на її території. Будь-яких вимог щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222487001:01:006: НОМЕР_1 нею не заявлено. Підставами та змістом позову є саме захист її права власності на земельну ділянку шляхом знесення прибудови.
Крім того, за ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. За ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Подаючи заяву про закриття провадження по справі, представник відповідача не надав суду доказів того, що право власності позивача на земельну ділянку припинено та виникло право власності на нові земельні ділянки. Причини неможливості подати такі докази представник відповідача не вказав, оскільки доступ до Реєстру речових прав є відкритим.
Враховуючи, що предметом спору не є права на земельну ділянку позивача, а спір між сторонами виник щодо прибудови, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданого клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 255, ст.257 ЦПК України, -
У задоволенні заяви про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , треті особи Ходосівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованої прибудови - відмовити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 01 жовтня 2019 року.
Суддя Н.С. Пінкевич