Справа №366/337/19;
Пр.№2/366/300/19
іменем України
01 листопада 2019 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючої - судді Тетервак Н.А.,
при секретарі - Німченко Н.Ю.,
за участю сторін:
позивача- ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача- адвоката Працюка В.Л.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Іванків справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Прибірської сільської ради,третя особа ОСОБА_4 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,
Позивач(за уточненими позовними вимогами) звернулася в суд з позовом до відповідача про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин.
12 лютого 2019 року Позивач звернулася в суд з зустрічним позовом до відповідача про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин.
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . ОСОБА_5 належав житловий будинок в селі АДРЕСА_1 .
Їй(позивачу) відомо, що за життя ОСОБА_5 склав заповіт на земельну ділянку на неї та на відповідачку.
Так як після смерті ОСОБА_5 залишилися спадкоємці першої черги тільки його діти:вона(позивачка) та відповідачка,але вона не звернулася в нотаріальну контору за прийняттям спадщини в шестимісячний строк,передбачений ст.1270 Цивільного кодексу України.
Крім того,для прийняття та оформлення спадщини їй необхідно встановити факт родинних відносин із спадкодавцем ОСОБА_5 ,оскільки у її свідоцтві про народження в графі: «батько»,вказано лише його ім'я.
04.03.2019 року позивач уточнила позовні вимоги, звернувшись в суд з аналогічним позовом. Просить встановити факт,що вона, ОСОБА_3 є рідною дочкою ОСОБА_5 та встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - три місяці.(а.с. 18-20).
05 квітня 2019 року у справі відкрито провадження та призначено до підготовчого судового засідання на 22 квітня 2019 року о 10 год. 30 хв.(а.с. 24).
22 квітня 2019 року у підготовчому судовому засіданні позивач підтримала позов. Відповідач позов не визнала.
Судом залучено в якості третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 , 1939 року народження(співмешканка).
Позивачу,відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 197 ЦПК України, роз'яснено, що,оскільки її мати та спадкодавець ОСОБА_5 не перебували в шлюбі, вона повинна встановлювати не факт родинних відносин, який встановлюється,коли документ про ці відносини не зберігся,а слід доводити факт батьківства за нормами сімейного кодексу, який діяв на час її народження - 1961 рік.
21 серпня 2019 року Позивач уточнила позовну заяву та просить встановити факт,що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є її рідним батьком,однак у позовній заяві посилається на те,що згідно ст. ст. 128,130 Сімейного кодексу України суд може встановлювати факти про визнання батьківства, а також,згідно ст. 315 ЦПК України встановлює факти належності правовстановлюючих документів.( а.с. 53-56).
У підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 29 серпня 2019 року суд повторно роз'яснив позивачу,що у зв'язку з тим,що її мати, ОСОБА_7 та спадкодавець ОСОБА_5 не перебували у шлюбі, вона повинна звертатися з заявою не про встановлення факт родинних відносин, а про встановлення факту батьківства за нормами закону, який діяв на час її народження-1961 рік, а не на Сімейний кодекс України 2005 року.
В судовому засідання, яке відбулося 01 листопада 2019 року позивач ОСОБА_3 підтримала позов.
Суду пояснила,що її мати, ОСОБА_7 померла,коли вона була зовсім мала. Вона проживала з батьком, ОСОБА_5 Вони проживали разом з її хрещеною матір'ю, ОСОБА_4 . Батько її визнавав. За життя батько склав заповіт на землю на неї і на відповідачку. Заповіт вона не бачила, але чула,що він був. Коли батько помер,то вона приїжджала на похорони. Потім поставила йому пам'ятник. Потім їй робили операцію. В нотаріальну контору за прийняттям спадщини вона не зверталася, але коли із суду їй повідомили,що сестра- ОСОБА_2 ,- оформила всю спадщину на себе,теж звернулася в суд з позовом.
Відповідачка ОСОБА_2 ,-позов не визнала.
Суду пояснила,що не вважає ОСОБА_3 дочкою ОСОБА_5 . За життя її батько, ОСОБА_5 не вважав ОСОБА_3 своєю дочкою, він сам про це говорив. Зі слів своєї матері, ОСОБА_3 , вона знає,що її батько, ОСОБА_5 ходив гулять до матері позивачки. Коли мати позивачки померла,то її мати, яка була кумою матері позивачки, вирішила ОСОБА_8 забрать до себе, а батько не хотів. Говорив,що «це не моя дочка»,бо так сказала ОСОБА_9 тітка:мати ОСОБА_10 гуляла і з іншими чоловіками.
Росли ж вони з позивачкою всі разом,в одній хаті, в купі. Сказали,що сестра,то і сестра. За життя батько склав заповіт на її користь на все майно. Про інший заповіт вона нічого не знає.
Третя особа ОСОБА_4 (мати відповідачки,залучена судом в якості третьої особи) у підготовчому судовому засіданні позов не визнала. Пояснила,що коли померла мати ОСОБА_11 - ОСОБА_12 ,- яка була її кумою, вона пожаліла її дочку ОСОБА_3 і забрала жить до себе. ОСОБА_5 , з яким вона не була одружена офіційно,так як той був одружений, не хотів,щоб вона забирала ОСОБА_3,але вона наполягла. ОСОБА_5 не вважав ОСОБА_3 своєю дочкою. Вона ОСОБА_3 виховувала, але та виявилася не вдячною.
Свідок ОСОБА_13 , 1955 р.н. суду пояснила,що вона зведена сестра відповідачки, ОСОБА_2 . Вони рідні по батькові,а мати у них одна- ОСОБА_4 . Їх мати, ОСОБА_3 дружила з матір'ю ОСОБА_14 1961 році народилася ОСОБА_15 . Коли ОСОБА_3 було 1 рік 4 місяці,її мати померла. Батьки ОСОБА_5 були проти, але в 1961 року її мати і ОСОБА_5 поженилися. Народився брат,а в 1965 році народилася ОСОБА_16 . Вони всі жили в одній хаті і за 54 роки вона ніколи не чула від батька,що він ОСОБА_8 не вважає своєю дочкою. Він
Коли батько хворів,то ОСОБА_15 (позивачка) оплачувала його лікування. Присилала ліки і батькові , і матері.
Коли батьки стали в похилому віці,то вирішили,що земля їх матері буде їй у спадщину, а землю батька- сестрам: ОСОБА_3 і ОСОБА_2.
В 2016 році помер їх брат. Вони знали,що у батька( ОСОБА_5 )є дружина в Донецькій області,з якою той не розведений, і що там є двоє дітей. Вона наполягла на тому, щоб батько склав заповіт на ОСОБА_2, а вони з ОСОБА_3 потім розберуться, але в 2017 році батько помер,а ОСОБА_16 одружилася і поїхала у Вірменію, і все майно,що заповів батько,- оформила на себе.
Вислухавши сторони,дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України(далі-ЦК України),спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
З копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 слідує,що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 32),отже, ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилася спадщина.
Відповідно до ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
Відповідно до статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Позивачка посилається на те,що спадкодавець ОСОБА_5 залишив заповіт на її користь та на користь відповідачки, однак заповіт суду не надала та претендує на спадщину за законом,як спадкоємець першої черги-дочка.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1259 ЦК України,черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.
Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивачка, ОСОБА_3 претендує на спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 як дочка.
Позивачка просить встановити факт родинних відносин її з ОСОБА_5 , а саме,що останній був її батьком, мотивуючи тим, що у її свідоцтві про народження батьком ОСОБА_18 , а також,що вона виросла в сім'ї ОСОБА_5 ,він її називав своєю дочкою.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту,зокрема, родинних відносин між фізичними особами.
Позивачка стверджує,що вона дочка спадкодавця ОСОБА_5 та просить встановити факт родинних відносин.
Як слідує з свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 ОСОБА_19 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Прибірськ Іванківського району Київської області. Її батьком є- ОСОБА_20 ; мати- ОСОБА_7 (а.с. 8)
Позивачка,відповідачка, свідок підтвердили, що мати позивачка, ОСОБА_7 не перебувала в шлюбі з ОСОБА_5 . ОСОБА_5 був одружений і його дружина з дітьми проживала в Донецькій області.
Отже, суд має визначити, яким чином на час народження дитини проводилася реєстрація батьківства.
Станом на 1961 рік кодексу про сім'ю не існувало. Основи законодавства Союзу Радянських Соціалістичних Республік та союзних республік про шлюб та сім'ю прийнято 27.06.1968 року.
Державна реєстрація актів цивільного стану відбувалася згідно Положення Про державну реєстрацію цивільного стану.
Спадкодавець ОСОБА_5 на час народження ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не зареєстрував себе батьком дитини, а вказівка в свідоцтві про народження,що її батьком є ОСОБА_20 , не підтверджує родинних відносин ОСОБА_5 та ОСОБА_19 ,а отже, встановити факт родинних відносин між ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 ,який помер 17.02 . 2017 року ,-неможливо.
Позивач також просить поновити їй строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,мотивуючи тим,що вона повірила своїй сестрі,що та оформить спадщину на всіх,але обманила, а крім того позивачка хворіла.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст. 1272 ЦК України,якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Судом встановлено,що також підтверджено копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Отже, ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилася спадщина і спадкоємці,які мали намір прийняти спадщину, мали звернутися в нотаріальну контору в шестимісячний строк,тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Позивачка не звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття після ОСОБА_5 спадщини,просить надати їй додатковий строк,мотивуючи тим,що відповідачка скористалася її довірливістю, а також те,що вона в цей час хворіла, однак дані твердження нічим не підтвердила.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Оскільки ОСОБА_3 у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк не подала заяву про прийняття спадщини, вона вважається такою, що не прийняла спадщину.
Відповідно до ч.2 ст. 1720 ЦК України, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини,однак, як слідує з матеріалів справи, спадкоємець ОСОБА_2 ,яка прийняла спадщину, не дала своєї письмової згоди.
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачка не довела своїх позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, ст.ст.1216 ,1217, 1220, 1222, 1223, 1258, 1259, 1261, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 315 ЦПК України, суд -
ОСОБА_3 в позові до ОСОБА_2 , Прибірської сільської ради,третя особа ОСОБА_4 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд протягом 30 днів з часу виготовлення мотивованого рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2019 року.
Суддя: Н.А. Тетервак