11.11.2019 363/447/19
11 листопада 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора обвинуваченого потерпілогоОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальне провадження № 12019110150000044 щодо
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
уродженця м. Ірпінь, Київської області, неодруженого, освіта вища, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбаченихо ч. 2 ст. 186, ч 3 ст. 357 КК України,
встановив:
22.11.2018 року о 10 год. 05 хв. ОСОБА_4 біля зупинки громадського транспорту по вул. М. Грушевського у м. Вишгороді навпроти будинку № 1 умисно з метою незаконного збагачення з корисливих мотивів правою рукою завдав удар в голову потерпілому ОСОБА_5 , заподіявши легкі тілесні ушкодження у виді забою, синця нижньої повіки правого ока, після чого розстібнув куртку потерпілого й відкрито заволодів його мобільним телефоном «Neffos С5А» моделі ТР703А ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , S/N НОМЕР_3 вартістю 1 606 грн. 71 коп., а також умисно відкрито заволодів паспортом потерпілого громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_4 , виданого Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області 03 серпня 2006 року. В подальшому місце події покинув і розпорядився викраденим на власний розсуд.
У суді обвинувачений ОСОБА_4 показав, що за встановлених у справі обставин 22.11.2018 року близько 10 год. після вжитих алкогольних напоїв завдав потерпілому удар рукою в око та забрав з внутрішньої кишені куртки його мобільний телефон та паспорт громадянин України.
Під час розслідування викрадений телефон співробітниками поліції повернуто потерпілому, а його паспорт він загубив.
Обвинувачений в суді повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів, з їх кваліфікуючими ознаками, а також вартістю та найменуванням викраденого майна повністю погодився, щиро покаявся у вчиненому.
Потерпілий ОСОБА_5 в суді показав, що в той день на зупинці у м. Вишгороді по вул. М. Грушевського, обвинувачений розпочав конфлікт, завдав йому удар кулаком в голову від якого він упав, тоді обвинувачений розкрив внутрішню кишеню його куртки й вилучив проти його волі мобільний телефон і паспорт. Паспорт він вже відновив, а телефон йому повернуто співробітниками полії. Будь-яких претензій до обвинуваченого не має, просив його волі не позбавляти, йому все пробачив.
Виходячи з того, що показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, зміст яких учасники судового розгляду розуміють правильно й не оспорюють, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою прокурора, обвинуваченого та потерпілого, визнав недоцільним дослідження доказів, які учасниками судового розгляду не заперечуються.
Таким чином, суд визнає доведеною вину ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а також у незаконному заволодінні будь-яким способом паспортом і кваліфікує його злочинні дії за ч. 2 ст. 186 і ч. 3 ст. 357 КК України.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує конкретні обставини справи, обсяг злочинних дій та розмір відкрито викраденого майна, ступінь вчиненого тяжкого злочину та злочину невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який злочин вчинив уперше, раніше не судимий, характеризується посередньо, має 2-х неповнолітніх дітей, попросив пробачення в потерпілого, з яким примирився та останній висловився про звільнення його від реального покарання.
Разом з тим, суд ураховує щире каяття обвинуваченого, що відповідно до ст. 66 КК України є пом'якшуючою покарання обставиною.
Беручи до уваги викладене, суд вважає необхідним призначити йому покарання в межах санкції інкримінованих злочинів у виді позбавленні волі за тяжким злочином та у виді обмеження волі за ч. 3 ст. 357 КК України, яке має стати достатнім для виправлення й попередження вчинення ним нових злочинів, а його виправлення можливим без відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Обтяжуючих покарання обставин згідно ст. 67 КК України не встановлено.
Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись статтями 370 і 374 КПК України,
ухвалив:
визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 і ч. 3 ст. 357 КК України і за цим законом призначити йому покарання:
-за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;
-за ч. 3 ст. 357 КК України - 2 (два) роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 визначити покарання - 4 (чотри) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зокрема повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтиметься до зазначеного органу для реєстрації.
Речові докази по справі - мобільний телефоном «Neffos С5А» моделі ТР703А ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , S/N НОМЕР_3 залишити потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд.
Згідно ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію цього вироку, яку негайно після проголошення вироку вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: