Справа №127/759/19
Провадження №1-кп/127/33/19
08 листопада 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018020010003899 від 23.09.2018 року та №12018020020003598 від 10.09.2018 року, -
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України. В судовому засіданні 08.11.2019 року прокурором внесено зміни до обвинувачення, відповідно до яких ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 186 ,ч.3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 331 КПК України судом постановлено на розгляд учасників процесу питання доцільності зміни, скасування чи продовження запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, оскільки судове провадження з об'єктивних причин не може бути розглянуто судом до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про продовження утримання обвинуваченого під вартою.
Прокурор ОСОБА_6 просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих злочинів, які він вчинив в період непогашеної судимості, тобто на шлях виправлення не став, не має соціально-стримуючих факторів: не одружений, не працює, не має постійного місця проживання, в ході судового розгляду виявились нові обставини, які вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого за більш тяжкою статтею, а тому на даний час не відпали та продовжують існувати ризики для кримінального провадження, які існували під час обрання останньому запобіжного заходу, а саме того, ОСОБА_4 може переховуватися від суду, чинити незаконний вплив на свідків та потерпілих, чи продовжити вчиняти нові злочини в разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 просив суд, врахувати, що ОСОБА_4 тривалий час утримується під вартою, а тому зважаючи на незначний розмір шкоди, завданий внаслідок вчинення злочинів, у яких обвинувачується його підзахисний, наявність місця реєстрації у ОСОБА_4 просив змінити останньому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника, просив змінити йому запобіжний захід на альтернативний триманню під вартою, враховуючи, що ризики, заявлені прокурором не підтверджені доказами. Він має соціально-стримуючі фактори: має доньку, до затримання проживав в неофіційних шлюбних стосунках, має постійне місце проживання, має на утриманні матір похилого віку, яка потребує його піклувння. Разом з тим, зазначив, що існує ризик погіршення його фізичного та психічного здоров'я, оскільки в умовах слідчого ізолятора він позбавлений можливості отримувати належне медичне забезпечення. Крім того, суду пояснив, що за станом здоров'я йому потрібне термінове лікування та його родичі і знайомі пообіцяли посприяти йому в отриманні такого лікування безкоштовно в рахунок лікування, яке передбачено для військовослужбовців - учасників АТО, а тому йому потрібно змінити запобіжний захід для проходження медичного обстеження.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши обвинувальний акт та наявні у суду матеріали кримінального провадження, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких умисних корисливих злочинів, які він вчинив через незначний час після відбуття ним покарання за попереднім вироком, під час непогашеної судимості, тобто не став на шлях виправлення та не зробив належних висновків, повторно вчинивши умисні корисливі злочини, не має соціально-стримуючих факторів: не має постійного місця проживання, не працює, тобто не має законного джерела доходу і засобу для існування, зважаючи на відсутність відомостей про неможливість утримання ОСОБА_4 в слідчому ізоляторі за станом здоров'я, агресивну поведінку обвинуваченого в судовому засіданні та висловлювання ним погроз на адресу свідка ОСОБА_7 , суд з врахуванням вимог ст. 5 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”, приходить до переконання, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а саме спробам ОСОБА_4 ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків та продовжити вчиняти нові злочини. Таким чином, застосування найсуворішого запобіжного заходу в даному випадку відносно ОСОБА_4 відповідає критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечуючи справедливий баланс інтересів особи та суспільства, тобто співмірне з метою його застосування, оскільки обмеженням свободи обвинуваченого забезпечується, зокрема безпека суспільства від нових протиправних дій обвинуваченого, враховуючи його поведінку та неможливість більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, враховуючи бродяжницький спосіб життя ОСОБА_4 досягти мети застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, а ОСОБА_4 слід продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Разом з тим, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на альтернативний триманню під вартою - домашній арешт, оскільки стороною захисту не доведено зменшення ризиків в кримінальному провадженні настільки, щоб їм можна було запобігти застосуванням до обвинуваченого запобіжного заходу альтернативного триманню під вартою. Доводи ОСОБА_4 про необхідність проходження ним медичного обстеження поза межами слідчого ізолятора з метою отримання безкоштовного лікування, яке передбачене для військовослужбовців - учасників АТО, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки ОСОБА_4 не являється учасником АТО та не являється учасником бойових дій. Також, як зазначалося раніше судом в ухвалі від 04.04.2019 року, доводи ОСОБА_4 про те, що на його утриманні перебуває матір похилого віку, яка потребує його піклування, суд оцінює критично, оскільки до затримання ОСОБА_4 вів бродяжницький спосіб життя, під час досудового розслідування був відсутній за місцем свого проживання, що свідчить про нещирість заяв обвинуваченого про постійне піклування ним про матір.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8 Конституції України, ст. ст. 7, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 196-199, 331, 370, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів з 08 листопада 2019 року до 06 січня 2020 року включно.
В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_4 та прокурору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 7 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: