Справа № 127/7725/17
Провадження № 1-в/127/631/19
05 листопада 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Коцаги,
представника Вінницького МРВ
філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмільник Вінницької області, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , засудженого 10.07.2017 року вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки із покладенням обов'язків згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, -
До Вінницького міського суду Вінницької області з поданням про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання стосовно засудженого ОСОБА_4 звернувся інспектор Вінницького МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_3 .
Подання мотивоване тим, що ОСОБА_4 засуджений 10.07.2017 року вироком Вінницького міського суду Вінницької області. На адресу уповноваженого органу з питань пробації 17.08.2017 року надійшли на виконання розпорядження та вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2017 року відносно ОСОБА_4 . В подальшому ОСОБА_4 поставлений на облік до Вінницького МРВ з питань пробації. 23.08.2017 року засуджений дав підписку про ознайомлення з умовами звільнення від відбування покарання, обов'язками які він зобов'язується виконувати та винесеною постановою про встановлення днів явки на реєстрацію.
Проте, 25.09.2018 року ОСОБА_4 не з'явився до органу пробації для реєстрації у зв'язку із чим 01.10.2018 року ОСОБА_4 було винесено письмове попередження. Окрім того, 30.07.2019, 27.08.2019 та 24.09.2019 року ОСОБА_4 не з'явився до органу пробації для реєстрації. На виклики до органу пробації на 07.08.2019 та 15.08.2019 року засуджений також не з'явився.
За результатами перевірки 16.08.2019 року було встановлено, що ОСОБА_4 відсутній за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_3 . Згідно з поясненням власника вищевказаного будинку, засуджений ОСОБА_4 винаймав у нього кімнату, але виїхав, місце його перебування невідоме. В зв'язку з вказаним вжиті першочергові заходи для встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 , а направлено матеріали для проведення подальших розшукових заходів до Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області.
В подальшому, 10.10.2019 року ОСОБА_4 був розшуканий та доставлений до уповноваженого органу з питань пробації. В письмових поясненнях вказав, що змінив місце проживання та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_4 не повідомив уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та не з'явився на реєстрацію 30.07.2019 року, 27.08.2019 року та 24.09.2019 року без поважних на те причин, що й зумовило звернення представника уповноваженого органу з питань пробації до суду із вищевказаним подання.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 суду повідомив, що він знав про обов'язки встановлені щодо нього вироком суду, а саме періодично з'являтись до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання. Під час виконання вироку він був ознайомлений з умовами звільнення та обов'язками. Працівниками органу пробації встановлено йому періодичність явки до органу пробації один раз на місяць кожний останній вівторок місяця. ОСОБА_4 зазначив, що він дійсно не з'явився у вказані у поданні дати, оскільки травмував ногу та перебував у родичів у м. Хмільник. Довідку йому в лікарні не надали, оскільки сказали, що підстави для госпіталізації відсутні це було у липні місяці. Потім він не з'явився у серпні та вересні, оскільки хотів зробити довідку, що він хворів. Місце проживання він також змінив та не повідомив про це інспектора, оскільки на попередньому місці в нього виник борг та він не міг отримати довідку за місцем проживання необхідну для інспектора. Просив відмовити у задоволенні подання через те, що він розкаюється у вчиненому.
В судовому засіданні представник Вінницького МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області подання підтримала та просила його задовольнити з викладених у ньому підстав. Зазначила, що ОСОБА_4 було встановлено мінімальну періодичність явки, всього один раз на місяць, але він тричі не з'явився. Зазначила, що вона виїжджала за місцем проживання засудженого та встановила, що він там тривалий час не проживав про що їй не повідомляв, саме тому ОСОБА_4 був оголошений в розшук. Вказала, що при зміні місця проживання жодної довідки з попереднього місця проживання не потрібно, а засуджений при зміні місця проживання лише пише пояснення та повідомляє про нове місце проживання з якого потім надає характеристику. ОСОБА_4 був обізнаний про вказану процедуру, оскільки в період виконання вироку неодноразово це робив.
Прокурор в судовому засіданні вважав подання обґрунтованим, в зв'язку з чим просив його задовольнити.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши подання, додану до нього особову справу та докази, дослідивши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 , суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_4 засуджено вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки із покладенням обов'язків згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, що підтверджено вироком суду.
Вирок суду набрав законної сили 10.08.2017 року та був направлений для виконання до уповноваженого органу з питань пробації.
23.08.2019 року ОСОБА_4 були роз'яснені покладені на нього обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, про що ОСОБА_4 заповнив підписку. В той же день ОСОБА_4 був ознайомлений з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію (останній вівторок кожного місяця), що підтверджується матеріалами особової справи.
Згідно ч. 2 ст. 78 КК України у разі, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Як вже зазначалось на ОСОБА_4 вироком суду покладено два обов'язки, а саме щодо періодичної явки до уповноваженого органу з питань пробації (п. 1 ч. 1 ст. 76 КК України) та обов'язок повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання ( п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України).
Разом з тим, ОСОБА_4 не дотримався обов'язків, встановлених вироком суду, не виконував їх та порушив як перший так і другий обов'язки.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 порушено обов'язок періодично з'являтися на реєстрацію, оскільки він був відсутній в установлені дні реєстрації 25.09.2018, 30.07.2019, 27.08.2019 та 24.09.2019 року, що підтверджується листком реєстрації, який міститься в особовій справі засудженого.
З попередження від 01.10.2018 року судом встановлено, що вже після першої неявки 25.09.2018 року ОСОБА_4 був попереджений про те, що у разі подальшого невиконання покладених на нього обов'язків орган пробації може ініціювати перед судом питання про скасування звільнення.
Невиконання вказаного обов'язку, неявку у зазначені дати та оголошення попередження підтверджено в судовому засіданні і самим ОСОБА_4 .
Вказані докази в їх сукупності переконують суд у тому, що ОСОБА_4 , дійсно порушив умови звільнення з іспитовим строком та не виконав покладений на нього судом обов'язок, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 76 КК України.
Оцінюючи наявність об'єктивних обставин, що фактично могли позбавляти засудженого можливості виконувати зазначений обов'язок, суд приймає до уваги той факт, що жодної поважної причини для неявки в ОСОБА_4 не існувало. Так сам ОСОБА_4 зазначив, що у липні проживав у своїх родичів у м. Хмільник, пропустив день явки, а потім не з'являвся оскільки бажав “зробити” лікарняний. Його пояснення щодо того, що він у липні не з'явився через травму ноги, яку лікував у м. Хмільнику, суд до уваги не приймає через те, що вказана версія спростована самим обвинуваченим його подальшими поясненнями в яких він зазначив, що довідки з лікарні в м. Хмільник він не має через те, що у лікарні йому повідомили про відсутність підстав для надання медичної допомоги та госпіталізації.
Вказане свідчить про відсутність об'єктивних причин для неявки обвинуваченого та зумовлює висновок суду про порушення ОСОБА_4 зазначеного вище обов'язку.
При цьому суд звертає увагу на факт того, що ОСОБА_4 було встановлено мінімальну періодичність явки до органу пробації, яка становила лише 12 разів на рік, а ОСОБА_4 не з'явився чотири рази, що становить третину від днів коли він мав бути контрольований органами превенції.
Крім того, ОСОБА_4 після тривалої неявки з'явився до органу пробації лише 10.10.2019 року, що вбачається з листка реєстрації. Однак вказана явка не була пов'язана з його волевиявленням та усвідомленням необхідності виконання обов'язку, покладеного вироком суду, а є результатом роботи працівників поліції щодо розшуку засудженого, що підтверджується листом начальника Вінницького РВП ВВП ГНУП у Вінницькій області від 11.10.2019 року про виконання розшуку, поясненнями ОСОБА_4 та матеріалами особової справи засудженого.
Оцінюючи виконання ОСОБА_4 другого обов'язку, покладеного вироком суду, а саме обов'язку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання ( п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України), суд звертає увагу на наступне.
Згідно анкети засудженого, що міститься в особовій справі, ОСОБА_4 визначив своїм місцем проживання адресу: АДРЕСА_4 .
В подальшому ОСОБА_4 змінено вказане місце проживання вперше, а потім і вдруге на останню відому органу пробації адресу: АДРЕСА_3 .
В зв'язку з систематичними неявками засудженого до органу пробації, здійснено перевірку ОСОБА_4 за місцем вказаним ним як місце проживання.
Разом з тим, з довідки сільського голови від 16.08.2019 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_3 ОСОБА_4 не проживає, місце його знаходження не відоме, а з пояснень власника зазначеного будинку ОСОБА_5 , що містяться в особовій справі засудженого, судом встановлено, що ОСОБА_4 за зазначеною адресою не проживає з квітня 2019 року.
З пояснень ОСОБА_4 в судовому засіданні судом встановлено, що засуджений не заперечував факт того, що дійсно залишив обране місце проживання та переїхав проживати до АДРЕСА_1 .
За вказаною адресою він і був розшуканий працівниками поліції, що підтверджено відомостями про виконання розшуку.
Таким чином, сукупністю вказаних доказів підтверджено факт того, що ОСОБА_4 не виконав і другий обов'язок, покладений на нього при звільненні з іспитовим строком судом, а саме не повідомив уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Оцінюючи доводи засудженого щодо того, що він не міг вказане зробити, оскільки не міг отримати довідку з попереднього місця проживання, яку необхідно було подати уповноваженому працівнику органу з питань пробації, суд звертає увагу на наступне.
В матеріалах особової справи міститься докази двох фактів зміни ОСОБА_4 місця проживання, які здійснені лише на підставі пояснень засудженого із зазначенням нового місця проживання. Нове місце проживання ОСОБА_4 кожного разу підтверджував лише після надання пояснень характеристикою за новою адресою.
Таким чином, жодного разу ОСОБА_4 при зміні місця проживання не надавав будь-які документи з попереднього місця проживання, що спростовує його версію щодо неможливості повідомити орган пробації про зміну місця проживання.
При цьому суд звертає увагу, що обов'язок, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України та покладений на засудженого вироком суду, жодним чином не стосувався отримання дозволу засудженим від органу пробації на зміну місця проживання, а вимагав від засудженого вчинення лише однієї дії - повідомлення про зміну проживання, що в даному випадку здійснено не було.
Враховуючи те, що в судовому засідані підтверджено здійснення засудженим зміни місця проживання та відсутність при цьому повідомлення про здійснення вказаного органу пробації, суд вважає і другий обов'язок таким, що порушений ОСОБА_4 .
Сукупність вказаних даних свідчить, що ОСОБА_4 були відомі умови звільнення від відбування покарання та відповідальність за їх порушення. Однак, ОСОБА_4 не виконав покладених обов'язків згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішити питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст 539 КПК України подання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений.
Враховуючи вказані приписи Закону та те, що сукупністю доказів підтверджено, що ОСОБА_4 не виконав покладені на нього вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2017 року обов'язки, а саме без повідомлення уповноваженого органу з питань пробації змінив місце свого проживання, неодноразово, після застосування попередження, не з'являвся для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання та прийняття рішення про направлення звільненого від покарання з випробуванням ОСОБА_4 для відбування покарання, призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2017 року.
Керуючись ст. 78 КК України, ст. 537, 539 КПК України, ст. 166 КВК України, суд, -
Подання інспектора Вінницького МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання і направлення ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання задовольнити.
Звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Хмільник Вінницької області, громадянина України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, застосоване вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2017 року на підставі ст. 75 КК України - скасувати.
Направити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Хмільник Вінницької області, громадянина України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , для відбування призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2017 року покарання за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України у виді п'яти років позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: