Справа № 127/18174/19
Провадження № 2/127/2514/19
28.10.2019 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Короля О.П.,
секретаря Крижанівського В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради та Першої вінницької державної нотаріальної контори про визначення часток у спільній сумісній власності подружжя та зобов'язання видачі свідоцтва про право власності,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вінницької міської ради та Першої вінницької державної нотаріальної контори про визначення часток у спільній сумісній власності подружжя та зобов'язання видачі свідоцтва про право власності.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на частину майна, що складається з будинку з прибудовами та земельної ділянки, на якій розташовані ці будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями є дружина ОСОБА_1 на підставі ст. 1241 ЦК України, та ОСОБА_3 за заповітом.
Свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок і земельну ділянку ОСОБА_1 отримала 16.03.2016 року, де зазначено, що вона має право на 1/2 частку у спадковому майні.
ОСОБА_3 звернулася в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, але не оформивши спадщини померла. Свідоцтво про право на Ѕ частку спадкового майна не видано. Позивачу невідомо, чи є у ОСОБА_3 спадкоємці.
В судовому порядку частки подружжя в спільній сумісній власності не визначалися.
ОСОБА_1 звернулася до Першої вінницької нотаріальної контори про видачу їй свідоцтва про право власності на її частку у спільній сумісній вланості на майно, яке нажите в шлюбі.
20.03.2019 року Перша вінницька державна нотаріальна контора видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з якої вбачається, що при оформленні спадщини ОСОБА_1 написала заяву про відмову у видачі їй свідоцтва про право власності на свою частку у спільній сумісній власності подружжя. А тому, оскільки ОСОБА_1 не претендує на отримання свідоцтва про право власності на частку майна в спільному майні подружжя, то таке свідоцтво не може бути видано.
Проте, позивач не відмовилась від права власності, а лише від отримання свідоцтва в 2016 році, тепер їй необхідний цей документ і вона має право звернутись до нотаріальної контори з заявою про його видачу.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача Вінницької міської ради позов не визнав. Згідно з його запереченнями в судовому засіданні, позов є неогрунтованим та задоволенню не підлягає. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який перед смертю склав заповіт та заповів все своє майно ОСОБА_3 21.11.2013 року ОСОБА_1 звернулась до Першої вінницької державної нотаріальної контори, де подала заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка. В заяві також зазначила, що не претендує на видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. Тобто, позивач скористалась своїм правом відмови від спадщини, що передбачено ст. 1273 ЦК України, де зазначено, що спадкоємець за заповітом або законом може відмовитись від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу. Відмова від прийняття спадщини є безумоувною та беззастережною.
Представник Першої вінницької державної нотаріальної контори подала заяву про проведення судового засідання без її участі, при вирішенні справи покладалась на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в справі, та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на частину майна, що складається з будинку з прибудовами та земельної ділянки, на якій розташовані ці будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями є дружина ОСОБА_1 на підставі ст. 1241 ЦК України та ОСОБА_3 за заповітом.
Свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок і земельну ділянку ОСОБА_1 отримала 16.03.2016 року, де зазначено, що вона має право на 1/2 частку у спадковому майні.
ОСОБА_3 звернулася в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, але не оформила свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Згідно з поясненнями позивача в позовній заяві, ОСОБА_3 , не оформивши спадщини, померла, свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частку спадкового майна не видане та позивачу невідомо, чи є у ОСОБА_3 спадкоємці.
Про факт смерті спадкоємця ОСОБА_3 та відсутність у неї спадкоємців, позивачем доказів не подано.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
Позивачем відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк.
Будь-які клопотання про витребування доказів в справі у зв'язку з неможливістю їх самостійного надання та заяви про забезпечення доказів сторонами по справі до суду не подавалися.
Суд вважає, що Вінницька міська рада є неналежним відповідачем в спірних правовідносинах, тому що спадкоємцем майна за заповітом є інший спадкоємець ОСОБА_3 , відповідно відповідачем (відповідачами) у справі в разі смерті ОСОБА_3 можуть бути її правонаступники. Позивач та її представник не звертались до суду з клопотанням про заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Позов не підлягає до задоволення ще й з таких підстав.
Частки подружжя ОСОБА_4 у спільній сумісній власності не визначені.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Гук Г.І. 19.03.2019 р. звернувся до Першої вінницької нотаріальної контори про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на її частку у спільній сумісній вланості на майно, яке нажите в шлюбі.
20.03.2019 року Перша вінницька державна нотаріальна контора видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з якої вбачається, що при оформленні спадщини ОСОБА_1 написала заяву про відмову у видачі їй свідоцтва про право власності на свою частку у спільній сумісній власності подружжя. А тому, оскільки ОСОБА_1 не претендує на отримання свідоцтва про право власності на частку майна в спільному майні подружжя, то таке свідоцтво не може бути видано.
При дослідеженні в судовому засіданні копії спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з'ясовано те, що в заяві ОСОБА_1 від 21.11.2013 р. вона зазначає про те, що на видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя вона не претендує.
Також 21.11.2013 року подала заяву про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_3 . Відповідно до заповіту, посвідченого 16.10.2010 Першою вінницькою державною нотаріальною конторою, зареєстрованого у реєстрі за № 3- 2856, ОСОБА_2 все своє майно заповів ОСОБА_3 .
16.03.2016 року до Першої вінницької державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_1 про видачу на її ім'я свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0644 га. по АДРЕСА_1 .
16.03.2016 року Першою вінницькою державною нотаріальною конторою на підставі ст. 1241 ЦК України було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку АДРЕСА_1 та 1 АДРЕСА_2 (одну другу) частку земельної ділянки, площею 0,0644 га, кадастровий номер 0510136600:02:096:0104 по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України.
Відповідно до Глави 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.
Однак, у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 у заяві про прийняття спадщини зазначила, що не претендує на отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя та на її ім'я було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі ст. 1241 ЦК України, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 видано бути не може.
Якщо б ОСОБА_1 одержала свідоцтво про право власності на Ѕ частку в спільному майні подружжя, то відповідно свідоцтво про право на спадщину за законом (на обов'язкову частку) могло бути видане на ј частку спадкового майна, тобто Ѕ частка будинку підлягала б поділу порівну по ј частці між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Позовні вимоги про визначення Ѕ частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , не підлягають задоволенню також з тієї підстави, що відповідно до ч. 5 ст. 57 Сімейного кодексу України земельна ділянка, набута чоловіком, дружиною за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України, є особистою приватною власністю чоловіка, дружини.
Суд вважає відмову державного нотаріуса Першої вінницької державної нотаріальної контори С.А. Марценюк у вчиненні нотаріальної дії від 20.03.2019р. №1173/02-31 обгрунтованою та такою, що відповідає положенням ст. 1241 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка б належала кожному з них у разі спадкування за законом.
Суд, визначаючись із змістом позовних вимог, викладених послідовно в позовній заяві, дійшов висновку, що перша та друга позовні вимоги спрямовані для вирішення питання про видачу позивачу свідоцтва про право власності на 1/2 частку майна у спільній сумісній власності.
Відтак позовні вимоги про зобов'язання Першої вінницької державної нотаріальної контори видати позивачу свідоцтво про право власності на Ѕ частку майна у спільній сумісній власності з чоловіком ОСОБА_2 , яке було на день його смерті, суд вважає необґрунтованими.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1216, 1233, 1241, 1261, 1268-1270 ЦК України, ч. 5 ст. 57 СК України, ст.ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України,
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01.11.2019 р.
Відомості про учасників справи :
Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач - Вінницька міська рада, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 25512617;
Перша вінницька державна нотаріальна контора, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 02885735.
Суддя