Рішення від 08.11.2019 по справі 151/624/19

Справа № 151/624/19

Провадження № 2/151/375/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року смт.Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Моцного В.С.

при секретарі: Зьомко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадженняв смт. Чечельник, Вінницької області цивільну справу №151/624/19 за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно мотивуючи позов тим, що з 22.11.2002 року по 09.10.16 року перебувала у шлюбі з відповідачем. 31.03.2004 року з відповідачем придбали житловий будинок в АДРЕСА_1 у ОСОБА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу. Право власності на даний будинок зареєстровано на відповідача. Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 21.09.2016 року №151/617/12 шлюб між ними було розірвано, а згідно документів відповідач є єдиним власником будинку, тому її необхідно набути право власності на 1/2 будинку без виділення часток в натурі. Просить позов задовольнити, визнати за нею право власності на 1/2 частину житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_3 .

Позивачка в судове засідання не з'явилася, подавши до суду письмову заяву про слухання справи за її відсутності, позов просить задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подавши до суду письмову заяву про слухання справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню по слідуючих обставинах.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набуте правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається із матеріалів справи сторони перебували у зареєстрованому виконавчим комітетом Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області 22 листопада 2002 року шлюбі за актовим записом №14.

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 31.03.2004 року посвідченого державним нотаріусом Чечельницької державної нотаріальної контори Ізосімовою К.Б. зареєстрованого в реєстрі за № 606, відповідач ОСОБА_2 купив у ОСОБА_3 житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , що також підтверджується витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого 27.08.2004 року Комунальним підприємством "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" за №4556311 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №180805086 від 12.09.2019 року.

Як вбачається із заочного рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 21.09.2016 року у цивільні справі № 151/617/12 шлюб між сторонами було розірвано та позивачці ОСОБА_1 відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_1 .

Житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 який відповідно технічного паспорта виготовленого 28.08.2019 року Комунальним підприємством "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" складається з житлового будинку позначеного на плані літерою "А", веранда - "а" загальною площею 37,3 кв.м., житловою площею 23,1 кв.м., допоміжною 11,2 кв.м. з господарськими будівлями сарай - "Б", літня кухня - "Б1", сарай - "В", сарай - "П", огорожа - 1-3, які на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу від 31.03.2004 року належать відповідачу ОСОБА_2 та являється спільним сумісним майном сторін.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте під час шлюбу.

Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини житлового будинку відповідно до технічного паспорту виготовленого 28.08.2019 року Комунальним підприємством "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", який позначений на плані літерою "А", веранда - "а" загальною площею 37,3 кв.м., житловою площею 23,1 кв.м., допоміжною 11,2 кв.м. з господарськими будівлями сарай - "Б", літня кухня - "Б1", сарай - "В", сарай - "П", огорожа - 1-3, який на підставі договору купівлі-продажу серія ВВВ №840693 від 31.03.2004 року посвідченого державним нотаріусом Чечельницької державної нотаріальної контори Ізосімовою К.Б. зареєстрованого в реєстрі за № 606 належить відповідачу ОСОБА_2 та являється спільним сумісним майном сторін.

Керуючись ст.ст. 328 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 68, 163 СК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ), право власності на 1/2 частки житлового будинку загальною площею 37,3 кв.м., житловою площею 23,1 кв.м., допоміжною 11,2 кв.м. позначеного на плані літерою "А", веранда - "а" з господарськими будівлями сарай - "Б", літня кухня - "Б1", сарай - "В", сарай - "П", огорожа - 1-3.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя:

Попередній документ
85504770
Наступний документ
85504772
Інформація про рішення:
№ рішення: 85504771
№ справи: 151/624/19
Дата рішення: 08.11.2019
Дата публікації: 14.11.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чечельницький районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності