"11" листопада 2019 р.
Справа №146/1414/19
Провадження по справі №1-кп/150/56/19
11 листопада 2019 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суду Вінницької області у складі:
головуючої: судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019020290000234 від 06.08.2019 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гнідин Бориспільського району Київської області, мешканця АДРЕСА_1 та зареєстрованого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, раніше неодноразово судимого: 07.12.1999 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст.140, ст.17, ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ст.17, ч.3 ст.81, ч.3 ст.89, ст.44, ч.3 ст.193, ч.1 ст.86, ст.44, ст.42 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки із додатковим покаранням у виді конфіскації майна;
24.12.2002 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч.2 с.187, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289, ст.304 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років із додатковим покаранням у виді конфіскації майна. На підставі ухвали Апеляційного суду м. Києва від 24.09.2003 року вирок Дарницького районного суду м. Києва від 24.12.2002 року відносно ОСОБА_4 змінено та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності. На підставі ст.70, ст.71 КК України остаточно призначено покарання строком на 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності;
29.09.2009 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ст.391, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Звільнений 27.12.2012 року із Сокирянської виправної колонії Чернівецької області %67 у зв'язку із відбуттям строку покарання;
04.11.2013 року Деснянським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням на строк 3 роки. 25.11.2016 року звільнений від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 11.11.2016 року
за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за корисливі злочини, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , дізнавшись інформацію від невстановленої слідством особи про те, що в с. Горишківка Томашпільського району Вінницької області у землі під будинком, який розташований біля колишнього приміщення конюшні наявні старовинні монети, які являються антикваріатом, вирішив її перевірити. В подальшому він запропонував своєму знайомому ОСОБА_5 поїхати з ним у с. Горишківка Томашпільського району Вінницької області та за допомогою металошукача спробувати знайти зазначені монети. Крім того, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 завідомо неправдиву інформацію про те, що зазначений будинок, під яким у землі можуть бути старовинні монети, належить його родичам. ОСОБА_5 , повіривши у сказану ОСОБА_4 інформацію, погодився на пропозицію останнього.
У подальшому 06.08.2019 року ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 на автомобілі під керуванням ОСОБА_6 приїхали з міста Київ в с. Горишківка Томашпільського району Вінницької області, після чого ОСОБА_4 вказав на нежитловий будинок, який розташований по АДРЕСА_3 , що на праві власності належить ОСОБА_7 та перебуває у користуванні його доньки ОСОБА_8 , і повідомив, що саме у землі під даним будинком знаходяться старовинні монети.
У подальшому 06.08.2019 року біля 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою пошуку старовинних монет, взявши з собою металошукач, шляхом віджиму металевим прутом частини пластикового вікна проникли у зазначений будинок, де за допомогою металошукача почали шукати старовинні монети.
Не знайшовши старовинних монет, ОСОБА_4 , перебуваючи в зазначеному будинку, помітив на кухонній шафі сервіз із тарілок та електричний міксер, після чого у нього раптово виник умисел на таємне викрадення зазначених речей. Переконавшись, що його дії є непомітними для інших осіб, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав речі, які на праві власності належать ОСОБА_8 , а саме: набір трьохярусного блюда марки «Bona», бувший у використанні набір форм для запікання марки «stenson MHO122», бувший у використанні технічно справний міксер марки «Maestro MR 502», один флакон піни для гоління ємкістю 200 мл. марки «Нівеа Мен», один флакон лосьйону після гоління ємкістю 100 мл. марки «Нівеа Мен» для чутливої шкіри та одну упаковку антисептичного крему марки «Цинокс» ємкістю 100 мл.
Згідно висновку експерта №456 від 13.09.2019 року ринкова вартість трьохярусного блюда марки «Bona» становить 313 гривень 33 копійки.
Згідно висновку експерта №457 від 12.09.2019 року ринкова вартість бувшого у використанні набору форм для запікання марки «stenson MHO122» становить 117 гривень 50 копійок; бувшого у використанні технічно справного міксеру марки «Maestro MR 502» становить 288 гривень 53 копійки; ринкова вартість одного флакону піни для гоління ємкістю 200 мл. марки «Нівеа Мен» становить 64 гривні 45 копійок; вартість одного флакону лосьйону після гоління ємкістю 100 мл. марки «Нівеа Мен» для чутливої шкіри становить 148 гривень 43 копійки; вартість однієї упаковки антисептичного крему марки «Цинокс» ємкістю 100 мл. становить 123 гривні 79 копійок.
Після цього ОСОБА_4 з місця події зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, обернувши його на свою користь.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 1056 гривень 03 копійки.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України - крадіжка, тобто, таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, суду показав, що 06.08.2019 біля 15 год. 00 хв. перебував у будинку, розташованому по АДРЕСА_3 , звідки викрав речі, належні ОСОБА_8 . В скоєному щиро кається, просить затвердити угоду про примирення, укладену між ним і потерпілою ОСОБА_8 , та призначити затверджену сторонами міру покарання.
Потерпіла ОСОБА_8 просить затвердити угоду про примирення, укладену між нею та обвинуваченим ОСОБА_4 . Претензій ні морального, на матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не має.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.
Відповідно до ч.4 ст.56 КПК України на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти мирову угоду.
Відповідно до ч.1 ст.469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Частиною 3 статті 469 КПК України встановлено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.
Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
11 листопада 2019 року у підготовчому судовому засіданні між потерпілою ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 у відповідності до ст., ст.468, 469 КПК України укладено угоду про примирення.
Сторонами узгоджено міру покарання ОСОБА_4 - арешт на строк 3 (три) місяці.
Відповідно до ч.1, 5 ст.469 КПК України угоду про примирення укладено між сторонами після повідомлення ОСОБА_4 про підозру за ініціативою обвинуваченого.
Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України угоду про примирення укладено між потерпілою ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 у провадженні щодо кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є середньої тяжкості.
Частиною 1 статті 475 КПК України встановлено, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Угода про примирення, укладена між потерпілою ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 , відповідає вимогам КПК України та закону, підстав, передбачених пунктами 1-6 частиною 7 статті 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди, судом не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З'ясувавши у обвинуваченого та потерпілого, що вони цілком розуміють наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України та переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, суд в силу положень ст.475 КПК України приходить до висновку про затвердження угоди про примирення, укладеної в ході досудового розслідування між потерпілою ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 , та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання у виді арешту строком на три місяці.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного - позитивно характеризується по місцю проживання, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність у відповідності до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації. Не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Відповідно до ухвали слідчого судді Чернівецького районного суду Вінницької області від 23.08.2019 року (справа №146/1128/19 (провадження по справі №1-кс/150/157/19) накладено арештна: 2 рулони кольорової плівки розмірами 6х1,20 м. та 9,8х1,20 м.; набір форм для запікання марки «stenson MHO122», який складається з трьох форм; набір керамічних тарілок у кількості 5 штук; міксер марки «Maestro MR 502»; ванний рушник; 2 пляшки горілки ємкістю 0,5 л. кожна марки «Сотка»; керамічний чайний набір, який складається із 6 чашок та 6 тарілок; пінка для гоління ємкістю 200 мл. та лосьйон після гоління ємкістю 100 мл. марки «Нівеа Мен»; набір керамічних тарілок у вигляді підставок у кількості 3-х тарілок марки «Bona” та упаковку крему антисептичного марки «Цинокс» ємкістю 100 мл., які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Томашпільського ВП Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області
З врахуванням положень статті 174 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність скасування ухвали слідчого судді Чернівецького районного суду Вінницької області від 23.08.2019 року про накладення арешту на вище зазначені речі та вирішення відносно них питання про долю як речових доказів у відповідності до положень статті 100 КПК України.
Відповідно до положень статті 118 КПК України витрати, пов'язані із залученням експертів являються процесуальними витратами.
Частиною 2 статті 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Із врахуванням вище зазначеного, суд в силу положень ст., ст.118, 124 КПК України приходить до висновку, що процесуальні витрати по справі, пов'язані з проведенням судових товарознавчих експертиз в сумі 1570 (однієї тисячі п'ятсот сімдесяти) гривень 10 копійок, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави, оскільки їх розмір та підстава підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 11 листопада 2019 року у підготовчому судовому засіданні відповідно до статей 468, 469 КПК України, між потерпілою ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді арешту строком на 3 (три місяці).
Термін відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу набрання вироком законної сили.
З набранням вироком законної сили з метою його виконання арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Чернівецького районного суду Вінницької області від 23.08.2019 року на 2 рулони кольорової плівки розмірами 6х1,20 м. та 9,8х1,20 м.; набір форм для запікання марки «stenson MHO122», який складається з трьох форм; набір керамічних тарілок у кількості 5 штук; міксер марки «Maestro MR 502»; ванний рушник; 2 пляшки горілки ємкістю 0,5 л. кожна марки «Сотка»; керамічний чайний набір, який складається із 6 чашок та 6 тарілок; пінка для гоління ємкістю 200 мл. та лосьйон після гоління ємкістю 100 мл. марки «Нівеа Мен»; набір керамічних тарілок у вигляді підставок у кількості 3-х тарілок марки «Bona” та упаковку крему антисептичного марки «Цинокс» ємкістю 100 мл., - скасувати.
Речові докази:
- 2 рулони кольорової плівки розмірами 6х1,20 м. та 9,8х1,20 м. відповідно; набір форм для запікання марки «stenson MHO122», який складається з трьох форм; набір керамічних тарілок у кількості 5 штук; міксер марки «Maestro MR 502»; ванний рушник; 2 пляшки горілки ємкістю 0,5 л. кожна марки «Сотка»; керамічний чайний набір, який складається із 6 чашок та 6 тарілок; пінка для гоління ємкістю 200 мл. та лосьйон після гоління ємкістю 100 мл. марки «Нівеа Мен»; набір керамічних тарілок у вигляді підставок у кількості 3-х тарілок марки «Bona” та упаковку крему антисептичного марки «Цинокс» ємкістю 100 мл., які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Томашпільського ВП Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути власнику ОСОБА_8 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта, у зв'язку з проведенням судових товарознавчих експертиз у розмірі 1570 (однієї тисячі п'ятсот сімдесяти) гривень 10 копійок.
Наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є: для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України; для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України у, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в суді.
Суддя: ОСОБА_1