Справа № 149/2794/19
Провадження №1-кп/149/226/19
11.11.2019 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Хмільник кримінальне провадження №12019020330000393 від 18.10.2019 року з угодою про визнання винуватості від 31.10.2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Хмільник Вінницької області, українець, громадянин України, освіта середня, розлучений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не депутат, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема: 25.06.2018 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строк 1 рік, ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10.07.2019 року звільнений від відбування покарання з випробуванням за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25.06.2018 року, у зв'язку з закінченням іспитового строку
у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ст. 389-2 КК України, -
Постановою Хмільницького міськрайонного суду від 15.04.2019 року, яка набрала законної сили 24.04.2019 року, ОСОБА_4 , у зв'язку з несплатою аліментів на утримання своєї дитини в сумі 15764,42 грн., визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді ста двадцяти годин суспільно корисних робіт.
03.05.2019 року до Хмільницького міськрайонного сектору Філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області надійшла на виконання постанова Хмільницького міськрайонного суду від 15.04.2019 року та на підставі п. 13.6 Розділу XIII Порядку виконання адміністративних стягнень у виді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 474/5 від 19.03.2013 року (далі - Порядок) ОСОБА_4 цього ж дня, був поставлений на облік і на нього будо заведено особову справу за № 42/23/13-19.
На виконання п. 13.9 Розділу XIII Порядку, ОСОБА_4 03.05.2019 року викликано до Хмільницького міськрайонного сектору Філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, де йому було роз'яснено про порядок та умови відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, необхідність сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених об'єктах, відпрацювати встановлений судом строк суспільно корисних робіт, які він під особистий підпис зобов'язався виконувати та попереджено, що у разі ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, він може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП, а в разі злісного ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт до кримінальної відповідальності за ст. 389-2 КК України.
ОСОБА_4 16.05.2019 року, будучи належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, під особистий підпис отримав направлення від Хмільницького міськрайонного сектору Філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області за № 42/23/941-19 від 16.05.2019 року, відповідно до якого він у період з 16.05.2019 року, але не пізніше 20.05.2019 року повинен прибути у КП «Хмільниккомунсервіс» для відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Втім, ОСОБА_4 , у встановлений у направленні строк, а саме у період часу з 16.05.2019 року до 31.05.2019 року не приступив до відпрацювання адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у КП «Хмільниккомунсервіс». Внаслідок вказаних неправомірних дій, відносно ОСОБА_4 працівниками Хмільницького міськрайонного сектору Філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області складено протокол № 13 про вчинене адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183-2 КУпАП. Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 19.08.2019 року, яка набула законної сили 28.08.2019 року за ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на одну добу. У період з 08.10.2019 року до 09.10.2019 року ОСОБА_4 відбув покарання в умовах ІТТ № 6 ГУНП у Вінницькій області, у встановленому законодавством порядку.
У подальшому, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що відповідно до ст. 325-1 КУпАП та розділу ХІ-ХV Порядку повинен дотримуватися встановлених законодавством умов та порядку відбування покарання, діючи з прямим умислом, передбачаючи наслідки своїх протиправних дій та бажаючи їх настання, з метою ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, після притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП, 10.10.2019 року, а в подальшому з 17.10.2019 року до 30.10.2019 року без поважних причин, жодного разу не прибув до місця виконання суспільно корисних робіт, тобто до КП «Хмільниккомунсервіс», та продовжив злісно ухилятися від виконання суспільно корисних робіт, яке виразилось у тому, що він не відпрацював жодної години відповідно до постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15.04.2019 року, не маючи на те поважних причин.
Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати як кримінальне правопорушення, злочин, передбачений ст. 389-2 КК України, тобто злісне ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
31.10.2019 року між прокурором Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно з даною угодою прокурор ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ст. 389-2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк два роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробування на строк два роки. Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу). В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , а також захисник ОСОБА_5 просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, вказавши на добровільність її укладення та підтримання її умов.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ст. 389-2 КК України, який згідно з ст. 12 КК України є кримінальним правопорушенням, злочином, невеликої тяжкості.
При цьому суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Прокурору та обвинуваченому зрозуміло, що наслідком затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами угоди міри покарання.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненного кримінального правопорушення, злочину, особу винного. Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття. Обставин, які згідно ст. 67 КК України, обтяжуються покарання ОСОБА_4 відсутні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що угода може бути затверджена, а обвинуваченому належить призначити узгоджене сторонами угоди покарання.
Запобіжний захід не обирався.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 468, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 31.10.2019 року між прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019020330000393 від 18.10.2019 року, укладену в присутності захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ст. 389-2 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробування встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1