Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 660/1030/16-к
Номер провадження 1-кп/650/18/19
11 листопада 2019 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Велика Олександрівка обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12016230200000340 за обвинуваченням ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого згідно ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України,
ОСОБА_6 17.08.2016 року близько 15.00 год., знаходячись у житловому будинку, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, під час розмови із своїм батьком ОСОБА_7 , яка в подальшому переросла в сварку та в ході якої потерпілий ОСОБА_7 , тримаючи в руці сокиру та замахуючись нею, почав висловлювати погрозу на адресу ОСОБА_6 , щоб зупинити такі дії ОСОБА_6 перебільшуючи відповідність небезпеки та характер посягання на своє здоров'я та життя, рукою схопив ОСОБА_7 за зап'ястя правої руки, у якій знаходилась сокира, та одночасно із цим своєю правою рукою наніс потерпілому не менше п'яти ударів кулаком руки в область грудної клітини та обличчя, внаслідок чого, згідно висновку судово-медичної експертизи № 45 від 15.09.2016 року, заподіяв тяжкі тілесні ушкодження: забій головного мозку, крововилив під тверду і м'яку мозкову оболонку, крововилив в м'які тканини голови, обличчя, слизистої губ, забійна рана слизистої верхньої губи, садна обличчя, голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент спричинення пошкоджень; за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення пошкоджень, від яких в подальшому ОСОБА_7 помер, близько 23.00 год. за місцем свого проживання, що явно не відповідало небезпечності та характеру посягань з боку потерпілого відносно обвинуваченого, та обстановці захисту, перевищивши при цьому межі необхідної оборони.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ст. 124 КК України - як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому досудовим слідством злочині за ч.2 ст.121 КК України визнав частково та пояснив, що 17.08.2016 року робив ремонт в будинку. Батько ОСОБА_7 цілий день десь ходив. Близько 14:00 год. він прийшов додому і почав вимагати гроші, щоб віддати борг. ОСОБА_6 відмовив йому, на що той розізлився і почав кричати та лаятися нецензурною лайкою, а потім схопив сокиру і пішов на нього, розмахуючи нею. ОСОБА_6 не було куди діватися і він відійшовши до стіни почав захищатися і вдарив батька правою рукою рази чотири в область грудної клітини і два рази в щелепу, іншою рукою утримуючи руку батька з сокирою. Коли сокира впала, він схопив її і заховав під ліжко. Батько пішов на кухню, щось вигукуючи в його адресу. Потім він взяв відро з-під умивальника та пішов на вулицю. Він прибрав інструмент і вийшов з будинку та побачив, що батько лежить в клумбі з квітами. Став його піднімати, але не зміг, при цьому батько нічого не говорив, але дихав. В цей час прийшов сусід та допоміг йому перенести батька до будинку та покласти на ліжко.
Близько 23.30 год. ОСОБА_6 звернув увагу, що батькові погано, викликав швидку медичну допомогу, та коли приїхали медичні працівники, лікар зафіксував смерть, було викликано працівників поліції.
Кваліфікуючи дії обвинуваченого за ст. 124 КК України, суд прийшов до такого висновку дослідивши в ході судового розгляду наданні докази, а саме:
-показання потерпілої ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що 17.08.16р. їй зателефонувала мати і сказала, що батько помер. Вона приїхала, батько був у морзі. Потім приїхала поліція і прямо на похороні проводили якісь слідчі дії. З братом вона спілкувалася через декілька днів після похорону. Він їй пояснив, що батько був п'яний і накинувся на нього із сокирою. Брат робив ремонт в будинку, і знаходився в коридорі. Брат вибивав сокиру з рук батька. Коли сокиру вибив, вони розійшлися - батько виносив воду, а брат продовжував робити ремонт. Батько завжди був агресивний, а брат його жалів, жив з ним, доглядав. Умисно брат ніколи б не заподіяв батьку шкоди.
-свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що 17.08.16р. пізно біля 23:00 год. вечора зателефонував син і сказав, що батьку погано, він викликав швидку допомогу, але батько помер. Візуально синців на тілі покійного не було видно. Вранці після розтину виявилося, що помер від отриманних тілесних ушкоджень, а саме крововиливу в мозок. Син їй пояснив, що робив ремонт, батько почав лаятися з ним, син вискочив у коридор, а батько почав замахуватися на нього сокирою, син злякався, що він його вдарить і почав бити, бив до тих пір, поки сокира не впала з рук батька. Потім батько пішов з відром на двір, а ОСОБА_10 далі закінчував робити ремонт, а коли вийшов на двір батько лежав на землі. За життя колишній чоловік був дуже жорстокою людиною, в зв'язку з чим вона і розлучилася з ним, сина він ще з дитинства не злюбив та завжди ображав. Однак коли він залишився сам, сину стало шкода його і він пішов проживати до нього, щоб хоч якось піклуватися про нього, однак покійний ОСОБА_7 пив, сварився з сином, вимагав гроші на спиртне. Про його жорстокість може свідчити і та обставина, що він колись при дітях зарубав сокирою їхню собаку породи «німецька вівчарка», яка чимось «завинила» перед ним;
- свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що була понятою при слідчому експерименті разом з ОСОБА_12 . В будинок не заходили, оскільки там відбувалися похорони, що там робили слідчі не бачила.
-свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що була понятою під час проведення слідчого експерименту з ОСОБА_6 . Вони з ОСОБА_11 стояли біля калітки і їм винесли протокол і сказали підписати. Вона підписала, і все, а що відбувалося у будинку не бачила.
-свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що його як сусіда покликали на слідчий експеримент. Підсудний показував, як все відбувалося, це було в них в будинку. На нього батько накинувся з сокирою, це було у вузькому коридорі. ОСОБА_6 намагався вихватити сокиру. Про інші події не пам'ятає.
-свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що він проживає по-сусідськи з ОСОБА_6 . Про події пов'язані зі смертю ОСОБА_7 дізнався від ОСОБА_13 ОСОБА_6 хороший хлопець, а покійний пив, погрожував йому, сварився;
-свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснила, що живе по-сусідськи з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 чула що хтось на подвір'ї у них кричить «батько вставай», її покійний чоловік пішов туди, зі слів свого покійного чоловіка знає, що батько обвинуваченого був в стані алкогольного сп'яніння і замахувався сокирою на ОСОБА_6 . Чоловік розповідав, що побачив, як ОСОБА_7 лежав у клумбі з квітами, а ОСОБА_10 намагався його підняти. Її чоловік допоміг підняти його і завести в будинок, а на слідуючий день дізналася, що ОСОБА_7 помер. За життя покійний був дуже жорстокою людиною, зловживав спиртним, влаштовував скандали з сином, лаяв його, обзивав, конфліктував з односельцями;
- рапортом від 18.08.2016 року начальника СВ Нововоронцовського ВП Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області згідно з яким по телефону надійшло повідомлення від судово-медичного експерта Нововоронцовського СМЕ про те, що під час розтину тіла жителя смт. Нововоронцовка ОСОБА_7 у останнього було виявлено чисельні переломи ребер та крововилив у кору головного мозку. Смерть ОСОБА_7 наступила внаслідок крововиливу у кору головного мозку;
- протокол огляду місця події та додатковий протокол огляду місця події від 18.08.2016 року з фото таблицями до протоколів, згідно з якими було оглянуто приміщення будинку АДРЕСА_1 в ході якого було виявлено труп ОСОБА_7 зі слідами тілесних ушкоджень на тілі, а також у подальшому вилучено футболку, гумові капці та ганчірку зі слідами бурого кольору;
- актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_6 від 18.08.2016 року, з якого вбачається, що останній на момент огляду в стані алкогольного сп'яніння не перебував;
- висновок судово-медичного експерта №46 від 25.08.2016 року з якого вбачається, що у ОСОБА_6 виявлено садно на правій кисті, яке має ознаки легких тілесних ушкоджень, та яке могло виникнути при нанесені ударів, рукою стиснутою в кулак, яке виникло 17.08.2016 року;
- висновок судово-імунологічної експертизи №189 від 28.09.2016 року з якої вбачається, що на вилучених з місця події рушнику та гумових капцях, крові не виявлено. На футболці знайдено кров, яка відноситься до групи А із супутним антигеном Н і за дослідженою системою АВО, може походити від людини з такою ж групою крові, в тому числі, і від потерпілого ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_6 ;
- висновок судово-медичного експерта №45 від 15.09.2016 року та висновком додаткової судово-медичної експертизи №1/45 від 16.09.2016 року (висновки1-3) з яких вбачається, що у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження, які розподіляються на три групи: 1-група: забій головного мозку, крововилив під тверду і м'яку мозкову оболонку, крововилив в м'які тканини голови, обличчя, слизистої губ, забійна рана слизистої верхньої губи, садна обличчя, голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент спричинення пошкоджень; 2 група: прямий перелом 4 ребра по біля грудинної лінії зліва і перелом 7 ребра з права по середньо-ключичній лінії, непрямі переломи 5,6 ребер по передньо-пахвовій лінії зліва, 2,8 ребер по передньо-пахвовій лінії з права, крововилив в м'які тканини у місцях переломів, забої, крововилив у легені, синці грудної клітки, садна грудної клітки, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалості розладу здоров'я; 3 група: синці верхніх та нижніх кінцівок, садна кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Смерть наступила від забою головного мозку, крововиливу під тверду і м'яку мозкову оболонку;
- речовими доказами, а саме футболкою, вилученою з місця події, яку передано на зберігання до кімнати речових доказів Нововоронцовського ВП ГУНП в Херсонській області;
- протоколом слідчого експерименту від 23.09.2016 року з фото таблицею до нього, з якого вбачається, що підозрюваний ОСОБА_6 в присутності понятих, захисника розповів та показав на місці про обставини спричинення ним тілесних ушкоджень своєму батькові ОСОБА_7 , що мало місце 17.08.2016 р. за тих обставин, що батько погрожував йому сокирою. В ході слідчого експерименту було вилучено сокиру;
Всі ці докази суд визнає достовірними, належними та допустимими для встановлення усіх обставин справи та висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчинені злочину передбаченого ст.124 КК України, поза розумними сумнівами.
Дії обвинуваченого досудовим слідством було кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, а саме що він 17.08.2016 року близько 15.00 год., знаходячись у житловому будинку, за місцем свого проживання, АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, у ході сварки зі своїм батьком ОСОБА_7 1957 року народження, яка переросла у бійку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 наніс останньому не менше трьох ударів кулаками рук в область грудної клітини та обличчя, внаслідок чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №45 від 15.09.2016 року, розподіляються на три групи: 1-група: синці верхніх та нижніх кінцівок, садна кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; 2 група: прямий перелом 4 ребра по біля грудинної лінії зліва і перелом 7 ребра з права по середньо-ключичній лінії, непрямі переломи 5,6 ребер по передньо-пахвовій лінії зліва, 2,8 ребер по передньо-пахвовій лінії з права, крововилив в м'які тканини у місцях переломів, забої, крововилив у легені, синці грудної клітки, садна грудної клітки, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалості розладу здоров'я; 3 група: забій головного мозку, крововилив під тверду і м'яку мозкову оболонку, крововилив в м'які тканини голови, обличчя слизистої губ, забійна рана слизистої верхньої губи, садна обличчя, голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент спричинення пошкоджень, від яких ОСОБА_7 помер, близько 23.00 год. 17.08.2016 року, за місцем свого проживання.
Кваліфікуючи дії обвинуваченого за ч.2 ст. 121 КК України досудове слідство як на доказ посилається на протокол проведення слідчого експерименту від 19.08.16р., та відповідно на висновок експерта № 1/45 від 16.09.16р., який проведено з урахуванням показань обвинуваченого в ході слідчого експерименту від 16.09.16р.
Як встановлено у судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які були понятими в ході слідчого експерименту від 19.08.16р., участі в проведенні слідчого експерименту, який проводився у житловому будинку, де мешкав покійний та обвинувачений, не приймали, а весь час знаходилися біля воріт, оскільки у будинку проходили похорони і було багато людей. Слідчий виніс протокол слідчого експерименту на вулицю, де вони і підписали його, що відбувалося у будинку не бачили.
Їхні покази підтверджуються показами як обвинуваченого так і свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які пояснили, що слідчий експеримент працівниками поліції проводився саме в день поховання ОСОБА_7 , коли тіло останнього знаходилося в будинку, родичі та знайомі прийшли на похорони. Працівники поліції зайшли до будинку самі, а поняті були біля воріт, до будинку не заходили.
Таким чином протокол проведення слідчого експерименту від 19.08.16р. суд визнає неналежним доказом, як таким, що отриманий з порушенням порядку встановленому ч.7 ст.223 КПК України та відповідно ст. 240 КПК України.
Це ж стосується висновку експерта № 1/45 від 16.09.16р., в частині нанесення потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень в частині п.4-7,9, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах слідчого експерименту від 19.08.16р., який визнано судом недопустимим доказом.
Із показань потерпілої ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 вбачається, що ОСОБА_7 був агресивною людиною, зловживав спиртними напоями. За життя погано відносився до сина, часто вчиняв сварки, в ході яких погрожував йому.
Таким чином у ОСОБА_6 були реальні підстави побоюватися за своє здоров'я та життя.
Тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 нанесені одночасно з нападом останнього на обвинуваченого. Таким чином обвинувачений такою раптовістю не був готовий відбити напад в інший спосіб, ніж той який обрав, а саме нанесення ударів рукою стиснутою в кулак в область тулубу та голову, до того моменту, поки потерпілий випустив з руки сокиру.
Надані стороною обвинувачення докази підтверджуються лише існування самого факту кримінального правопорушення, а не його кваліфікацію за ч.2 ст.121 КК України.
Стороною обвинувачення не надано доказу на підтвердження умислу ОСОБА_6 на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, що є кваліфікуючою ознакою ч.2 ст.121 КК України.
Отже, перевіривши всі обставини справи, оцінивши у всій сукупності докази триманні під час досудового розслідування та судового розгляду щодо їх належності, допустимості, достовірності і достатності, встановлено невідповідність висновків сторони обвинувачення фактичним обставинам кримінального провадження, атому, суд приходить до висновку про недоведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та необхідності перекваліфікації його дій на ст. 124 КК України.
Відповідно до ст. 36 КК України, вважається необхідною обороною дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було перевищення меж необхідної оборони. Перевищення меж необхідної оборони веде за собою кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 КК України.
Згідно 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 1 «Про судову практику в справах про необхідну оборону», в якому судам роз'яснюється, що для установлення наявності або відсутності ознак перевищення меж необхідної оборони необхідно враховувати, не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу а й обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини.
Отже, перевищення меж необхідної оборони - це умисне заподіяння посягаючому тяжкої шкоди (тілесних ушкоджень), що явно неспівмірна з небезпечністю вчиненого ним посягання або явно не відповідає обстановці захисту, що склалася.
Враховуючи, що ОСОБА_6 , як особа яка захищалася, усвідомлюючи свою явну перевагу над ОСОБА_7 1957 р.н., як особою, що посягає, завдав йому тяжких тілесних ушкоджень, тобто заподіяв тяжку шкоду, явно більшу, ніж вона була необхідною і достатньою за обстановки яка склалася для захисту і негайного відвернення або припинення посягання потерпілого.
До такого висновку суд дійшов аналізуючи фактичні обставини справи, які знайшли своє підтвердження зібраними доказами та свідченнями потерпілої, свідків в судовому засіданні, а саме: судом прийнято до уваги фізичні дані потерпілого та обвинуваченого (вік, стан здоров'я), потерпілий мав вади із здоров'ям, хворів, оскільки зловживав алкогольними напоями, його вік 1957 року народження, в той час, як обвинувачений фізично розвинутий, мав перевагу у фізичній силі на відміну від потерпілого. Але разом з тим, суд вважає, що обвинувачений, захищаючись від нападу потерпілого, мав при цьому можливість захистити свої інтереси без заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, не перевищуючи межі необхідної оборони, але при цьому наніс близько п'яти ударів в область грудної клітки та голови, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, не врахувавши при цьому силу своїх ударів кулаком руки, та як наслідок заподіяв тяжкі тілесні ушкодження.
Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Ураховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, особи винного, характеризуючого посередньо, відповідно до ст. 89 КК України, раніше не судимого, непрацюючого, врахувавши думку потерпілої, наслідки скоєного злочину, суд вважає, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_6 покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства, яке буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України та призначити йому покарання за ст. 124 КК України 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.
Згідно ст.76 ч.1 п.1, 2 КК України зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця роботи, проживання.
Стягнути з ОСОБА_6 процесуальні витрати на користь держави за проведення судової цитологічної експертизи №104 від 20.09.2016 року в сумі 1729,06 грн. та судової імунологічної експертизи №189 від 28.09.2016 року в сумі 530 грн.
Речові докази: футболку, тампони зі зразками крові що знаходяться при матеріалах справи - знищити, сокиру - передати власнику ОСОБА_6 . Гумові капці, рушник, які передано ОСОБА_6 вважати переданими власнику.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1