Справа № 648/3495/19
Провадження № 2/648/1056/19
11 листопада 2019 року с.м.т. Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді - Бугрименка В.В.
за участю секретаря судового засідання - Когут Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом
Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі АТ «Укрексімбанк»), в особі філії розташованої у м. Херсоні, звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 23 вересня 2010 року між сторонами укладено договір про відкриття та обслуговування карткового рахунку з видачою платіжної картки № НОМЕР_1 . 20 серпня 2014 року сторони уклали додаткову угоду. На підставі вказаних договорів відповідачу відкрито кредитну лінію строком до 31 серпня 2017 року, з встановленням кредитного ліміту в сумі 4000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 40 % річних. Відповідач скористалася кредитними коштами, разом з цим, зобов'язання щодо їх повернення не виконала, у зв'язку з чим, станом на 26 вересня 2019 року виникла заборгованість в сумі 11820 грн. 92 коп., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 3997 грн. 50 коп., простроченої заборгованості за процентами - 4933 грн. 70 коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 1414 грн. 57 коп., пені за несвоєчасне погашення процентів - 1475 грн. 15 коп.. Представник позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також судові витрати за сплачений судовий збір.
Відзив на позов не подавався.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення останній не заперечує.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.
За таких обставин, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Суд установив, що 23 вересня 2010 року між сторонами укладено договір про відкриття та обслуговування карткового рахунку. Відповідно до умов договору, відповідачу видано платіжну картку № НОМЕР_1 . 20 серпня 2014 року сторони уклали додаткову угоду до договору №1 (далі кредитний договір), відповідно до умов якої (п.2.4, 2.6, 2.10) відповідачу відкрито відновлювальну кредитну лінію з встановленим лімітом 4000 грн., з кінцевим терміном повернення 31 серпня 2017 року, зі сплатою відсотків у розмірі 40 % річних.
Згідно до п.7.2.14 договору позичальник зобов'язаний погасити банку усю заборгованість за кредитом у день припинення кредитної ліні, а при припиненні кредитної лінії з підстав передбачених п.2.8 договору протягом строку зазначеного банком у своєму повідомлені клієнту про припинення кредитної лінії.
Боржник зобов'язувалась сплачувати банку проценти, нараховані за користуванням кредитом, щомісяця не пізніше останнього банківського дня місяця, наступного за місяцем, у якому вони були нараховані, а в разі припинення дії кредитної лінії - не пізніше першого банківського дня, наступного за днем в якому клієнт зобов'язаний погасити банку усю існуючу заборгованість (п.7.2.15 кредитного договору).
Пунктом 2.8 кредитного договору визначено, що до моменту настання зазначеного у п.2.6 цього договору терміну дія кредитної лінії може бути припинена банком в односторонньому порядку. Про припинення дії кредитної лінії банк повідомляє клієнта шляхом подальшого надіслання йому відповідного письмового повідомлення.
Відповідно до пункту 8.1.1 Кредитного договору, у разі прострочення сплати заборгованості за кредитом, процентами, клієнт сплачує банку за кожний день прострочення пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості до дня погашення відповідної заборгованості повному обсязі, у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Вказані обставини підтверджуються зазначеним кредитним договором.
З поточної виписки по рахунку відповідача вбачається, що остання скористалась кредитними коштами, разом з тим, кредит банку не повернула.
20 грудня 2016 року банк надіслав відповідачу вимогу за №069-13/194 про повне погашення усієї заборгованості за кредитною лінією в строк до 30 грудня 2016 року. Відповідно до повідомлення заборгованість складається із простроченої заборгованості за кредитом - 3997 грн. 50 коп., простроченої заборгованості за процентами - 540 грн. 13 коп..
Зазначена вимога банку відповідачем не виконана.
Відповідно до довідки №069-13/169, станом на 26 вересня 2019 року прострочена заборгованість за кредитом становить 3997 грн. 50 коп., простроченої заборгованості за процентами - 4933 грн. 70 коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 1414 грн. 57 коп., пені за несвоєчасне погашення процентів - 1475 грн. 15 коп..
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа зобов'язана надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Враховуючи, що відповідач не повернула кредитні кошти, вимога банку в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Разом з цим, вимога позивача про стягнення процентів підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.1 ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.
Як установлено судом, сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом, які визначаються на суму залишку заборгованості (п.5.3 договору). 31 серпня 2017 року відповідач повинна була повернути усю заборгованість за кредитом, зокрема і проценти.
Разом з цим, пред'явивши відповідачу вимогу про дострокове повне погашення кредиту в строк до 30 грудня 2016 року, банк змінив строк виконання зобов'язання.
Згідно правової позиції, викладеної у висновку Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі справа № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, банк безпідставно нараховував проценти за кредитом після 30 грудня 2016 року, у зв'язку з чим, з відповідача на користь банку мають бути стягнуті проценти за кредитом нараховані виключно в межах строку кредитування, а саме 540 грн. 13 коп.. Оскільки право позивача нараховувати пеню за кредитом припинилося зі спливом строку кредитування - 30 грудня 2016 року, то вимога позивача про стягнення пені за один рік до його звернення до суду також є безпідставною.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 грн.. Враховуючи, що позов задоволено частково (38,39 % = 4537,63 грн. (3997,5 грн. + 540,13 грн.) х 100% / 11820,92 грн.), з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 737,47 грн.. (737,47 грн. = 1921 грн. х 38,39% /100%)
Керуючись ст.ст. 7-13, 141, 223, 264-268 ЦПК України, на підставі ст.ст.207, 530, 626, 1050, 1055, ЦК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в місті Херсоні (м.Херсон, вулиця Ярослава Мудрого, 46; ЄДРПОУ ВП 21296105) заборгованість за кредитним договором в сумі 4537 (чотири тисячі п'ятсот тридцять сім ) гривень 63 (шістдесят три) копійки, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 3997 гривень 50 копійок та заборгованості за процентами в сумі 540 гривень 13 копійок.
В решті позову, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» процентів за кредитом та пені - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в місті Херсоні (м.Херсон, вулиця Ярослава Мудрого, 46; ЄДРПОУ ВП 21296105) судові витрати в сумі 737 (сімсот тридцять сім) грн. 47 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Білозерським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Відповідач, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, шляхом подання апеляційної скарги через Білозерський районний суд Херсонської області або безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В.В. Бугрименко