Справа № 598/129/19
провадження № 2/598/260/2019
іменем України
"28" жовтня 2019 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі : головуючої судді Щербатої Г.Р.
секретаря Сливки М.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Свиріпи-Депутат В.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» про розірвання договору оренди землі,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача до ПАТ «Зернопродукт МХП» про визнання недійсним договору оренди землі від 28 серпня 2015 року, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_2 та ПАТ «Зернопродукт МХП», щодо оренди земельної ділянки площею 2,22 га, кадастровий номер 6122484800:01:003:0026, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 05 березня 2018 року за № 892297961224. Свої вимоги позивач мотивує тим, що він, відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 05.03.2018 року, став власником вищевказаної земельної ділянки, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . 28 серпня 2015 року між спадкодавцем та ПАТ «Зернопродукт МХП» був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років, що зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень 05 березня 2018 року за № 892297961224. В зв'язку із невиплатою орендної плати, згідно з умовами договору, позивачем на адресу відповідача направлялись неодноразові листи щодо неналежного виконання орендарем взятих на себе обов'язків. Однак, відповідачем проігноровані вказані пропозиції та не виконані обов'язки по виплаті орендної плати.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 25.01.2019 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 15.05.2019 року призначено судовий розгляд справи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені в позові, зокрема щодо невиконання відповідачем - орендарем зобов'язань щодо виплати орендної плати за 2017 та 2018 роки.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений, про час і місце розгляду справи, не повідомив суд про причини неявки, не направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності, однак від нього на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому він просить в задоволені позову відмовити, оскільки за весь період часу з моменту укладення спірного договору сторони належним чином виконували свої обов'язки. Так ПрАТ «Зернопродукт МХП», як орендар по договору оренди, використовував земельну ділянку за цільовим призначенням, не погіршував її стан та своєчасно і в повному обсязі виплачував орендну плату. У 2016 році ОСОБА_2 отримала в рахунок орендної плати зерно ячменя в кількості 400 кг, зерно пшениці в кількості 500 кг, зерно кукурудзи в кількості 350 кг., цукор в кількості 50 кг., що підтверджується товарною накладною № 367 від 29.08.2016 року, угодою про залік зустрічних однорідних вимог від 29.08.2016 року, товарною накладною № 204 від 30.08.2016 року, угодою про залік зустрічних однорідних вимог від 29.08.2016 року, товарною накладною від 25.11.2016 року, угодою про залік зустрічних однорідних вимог від 25.11.2016 року. В червні 2017 року ОСОБА_2 отримала в рахунок орендної плати цукор в кількості 50 кг, що підтверджується товарною накладною від 27.06.2017 року, угодою про залік зустрічних однорідних вимог від 27.06.2017 року. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 24.05.2018 року філія «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» отримала лист від ОСОБА_3 , в якій останній повідомив про те, що являється спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також ОСОБА_1 просив розрахуватися з ним як із спадкоємцем майна за оренду філією земельної ділянки у 2017 році. Так, 08.06.2017 року філією товариства заява ОСОБА_1 задоволена. Орендна плата за 2017 рік відправлена позивачу відповідним платіжним дорученням 05 червня 2018 року через поштове відділення за адресою: АДРЕСА_1 , отримувач коштів ОСОБА_1 (копія відповіді додається). За 2018 рік орендна плата нарахована в розмірі 8 769,80 грн. в тому числі ПДФО та військовий збір, однак позивач за отриманням орендної плати не з'явився про причини не повідомив, заяви про переказ грошових коштів не написав. Орендна плата за 2018 рік буде виплачена орендодавцю за його першої вимоги. Отже, позивачем жодним чином не порушено законних прав позивача щодо отримання ним орендної плати. За весь період часу дії спірного договору оренди землі сторонами належним чином виконувалися взяті кожною із них зобов'язання і не було жодного звернення з приводу неналежного виконання договору тією чи іншою стороною. Належних та допустимих доказів про те, що договір оренди земельної ділянки з боку відповідача не виконувався, позивачем не надано, а тому даний факт свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог.
Оскільки, особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає можливим проведення розгляду справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд вважає за необхідне проводити заочний розгляд даної справи.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 серпня 2015 року між Приватним акціонерним товариством «Зернопродукт МХП» та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,22 га, кадастровий номер 6122484800:01:003:0026, що знаходиться на території Колодненської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, відповідно до якого, остання передала в оренду відповідачу належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №021009 від 20.07.2006 року, виданого Збаразькою районною державної адміністрацією Тернопільської області, вищевказану земельну ділянку строком на 10 років.
Даний договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 05 березня 2018 року за № 892297961224, що підтверджується копією витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.03.2018 року.
Строк дії договору оренди землі від 28.08.2015 року закінчується 05.03.2028 року.
Орендодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та після її смерті, відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 05.03.2018 року, власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,22 га, кадастровий номер 6122484800:01:003:0026, що знаходиться на території Колодненської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, є позивач ОСОБА_1 .
Відповідно до п.39 договору оренди землі від 28.08.2015 року право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря переходить до спадкоємців.
Таким чином до позивача ОСОБА_1 перейшли права і обов'язки орендодавця, згідно договору оренди землі від 28.08.2015 року.
Як вбачається із листів адресованих орендодавцем ОСОБА_1 орендарю Приватному акціонерному товариству «Зернопродукт МХП» від 25.10.2017 року, 01.12.2017 року, 30.04.2018 року та 24.05.2018 року, позивач-орендодавець вніс пропозиції щодо розрахунку по орендній платі, оскільки відповідач неналежно виконував взяті на себе обов'язки орендаря, однак відповіді на отримані листи із внесених вищевказаних пропозицій на його адресу не надходили.
Окрім того, орендарем Приватним акціонерним товариством «Зернопродукт МХП» невиплачена орендодавцю ОСОБА_1 орендна плата за 2017 та 2018 роки, відповідно до пунктів 9-14 умов договору оренди землі від 28.08.2015 року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.
Пунктом 9 договору оренди землі від 28.08.2015 року визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 2610, 06 грн.
Пунктом 10 вказаного договору від 28.08.2015 року передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.
Пунктом 11 договору оренди землі від 28.08.2015 року встановлено, що орендна плата вноситься один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 15 грудня поточного року.
Пунктом 12 договору оренди землі від 28.08.2015 року визначено, що у разі виплати орендної плати не у грошовій формі, передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами, які відповідачем не надані.
Відповідно до пункту 36 договору оренди землі від 28.08.2015 року, його договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.
Проаналізувавши докази по справі суд вважає, що є законні підстави для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки від 28 серпня 2015 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Зернопродукт МХП» та ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , у зв'язку із порушенням орендарем ПАТ «Зернопродукт МХП» обов'язку щодо виплати орендної плати, що призвело до систематичної (два рази) не виплати орендної плати за 2017 та 2018 роки, що порушує права позивача на володіння і користування земельною ділянкою на умовах договору оренди від 28 серпня 2015 року.
Доводи представника відповідача про відсутність систематичної несплати орендної плати не заслуговують на увагу, а саме що за 2017 рік орендна плата відправлена позивачу відповідним платіжним дорученням 05 червня 2018 року через поштове відділення, оскільки доказів про виплату вказаних коштів суду не надано. Заперечення щодо невиплати орендної плати за 2018 рік, що нарахована в розмірі 8 769,80 грн., однак невиплачена з тих підстав, що позивач не з'явився для отриманням орендної плати та не повідомив про причини, не написання позивачем заяви про переказ грошових коштів є безпідставними, тому що орендар відповідно до вимог частини першої статті 537 ЦК України мав можливість та був зобов'язаний сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо не знав куди відправляти кошти на виконання договірного зобов'язання.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицію, викладеною у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року № 484/301/18, Верховного Суду України: від 12 грудня 2012 року №6-146цс12, від 28 вересня 2016 року №6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року №6-1449цс17, і підстав для відступлення від цієї позиції немає.
Суд не приймає уваги посилання відповідача як на докази про виплату орендної плати: товарні накладні про отримання ОСОБА_2 в рахунок орендної плати зерна, цукру, угоди про залік зустрічних однорідних вимог та вважає ці докази неналежними та недопустимими, оскільки пунктом 12 договору оренди землі від 28.08.2015 року визначено, що у разі виплати орендної плати не у грошовій формі, передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами, які відповідач суду не надав.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на оплаті судового збору в сумі 768 грн. 40 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 537,651 ЦК України, ст. 141 ЗК України, ст.ст. 1, 13, 14, 15,21, 24, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.4, 11, 12, 76- 81, 141, 265, 268, 280, 351-354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити.
Розірвати договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.22 га кадастровий номер 6122484800:01:003:0026, розташованої на території Колоденської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, №53-Бз-З-Т укладеного 28 серпня 2015 року між Приватним акціонерним товариством «Зернопродукт МХП» та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31 березня 2016 року за номером запису про право оренди 13992964.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» код ЄДРПОУ 32547211, місцезнаходження: 08800, Київська област, м. Миронівка, вул. Елеваторна,1 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на оплаті судового збору в сумі 768 грн. 40 коп..
Вказане заочне рішення суду може бути переглянуте Збаразьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, яку слід подати до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 05 листопада 2019 року.
Суддя: Г.Р. Щербата