Бучацький районний суд Тернопільської області
11 м. м. Бучач Бучацький район Тернопільська область Україна 48400
Справа № 595/1964/19
Провадження 1-кп/595/130/2019
05.11.2019
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019210060000259 від 14 вересня 2019 року, по обвинувальному акту щодо ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який не працює, не судимого,
про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,
Згідно обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
14 вересня 2019 року ОСОБА_5 , переслідуючи корисливі мотиви і мету, перебуваючи на неогородженій земельній ділянці, якою користується ТзОВ «Бучачагрохлібпром», що знаходиться неподалік с. Скоморохи Бучацького району, наламав шість мішків головок соняшнику з зерном соняшнику загальною масою 36,23 кг., який у перерахунку на суху масу становить 34,73 кг., вартістю 312 гривень 57 копійок, після чого використовуючи автомобіль марки ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та він ніким не буде поміченим, тобто діючи таємно, заїхав вищевказаним транспортним засобом до місця, де знаходились шість мішків головок соняшнику, відкрив багажне відділення автомобіля та помістив один мішок із головками соняшнику. Під час завантаження до багажної частини інших п'яти мішків з головками соняшнику ОСОБА_5 був помічений охоронцями ТзОВ «Бучачагрохлібпром», а тому з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна.
15 жовтня 2019 року згідно вимог ст.471 КПК України укладено угоду про примирення між представником потерпілого ОСОБА_4 , з одного боку,та підозрюваним ОСОБА_6 , з іншого боку, згідно якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин та покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, яке повинен понести ОСОБА_5 .
Угодою передбачено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені ст.476 цього Кодексу.
Заслухавши учасників кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд вважає, що угода підлягає до затвердження з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є кримінальним правопорушенням середньої тяжкості.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, про що вони підтвердили під час підготовчого засідання.
Також судом встановлено, що за умовами даної угоди міра покарання визначена відповідно до вимог ст.65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання, а саме, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Згідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до вимог ч.3 ст.469 цього Кодексу угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між представником потерпілого ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 і призначення останньому узгодженої сторонами кримінального провадження міри покарання.
Керуючись ст.ст.314,373,374,468,469,474,475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 15 жовтня 2019 року, укладену між представником потерпілого ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Скасувати арешт автомобіля ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та шести мішків із зрізаними головками соняшнику, накладений ухвалою слідчого судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2019 року.
Речові докази, якими є автомобіль ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути ОСОБА_5 , ашість мішків з головками соняшнику повернути ТзОВ «Бучачагрохлібпром».
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копії вироку.
Суддя ОСОБА_1