Справа № 592/17531/18
Провадження № 1-кп/592/170/19
11 листопада 2019 року м.Суми
Ковпаківський районний суд міста Суми у складі судді:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 42018201010000357 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2018 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Суми, громадянки України, українки, з середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Суми, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, перебуває у відпустки по догляду за дитиною, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Суми, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого: 01.07.2008 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці; 03.04.2013 року Сумським районним судом за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік; 16.05.2013 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч.2 ст.355, ч.2 ст.146, ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 2 місяці;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
19.10.2018 року близько 02:00 год. ОСОБА_8 зі своїми знайомими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 знаходились поблизу магазину «Продукти», який розташований за адресою: м. Суми, Привокзальна,13. Близько 03:00 год. до них приєднався ОСОБА_4 , аще через декілька хвилин до них приєдналася ОСОБА_11 та разом почали вживати спиртні напої. Під час спільного вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_4 придбав пляшку шампанського та шоколад, розрахувавшись належною йому картою Приватбанку № НОМЕР_1 при цьому вголос назвавши продавцеві ПІН код своєї карти, незважаючи на те, що поряд знаходились ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Близько 03:30 години, ОСОБА_4 вирішив зняти грошові кошти з належної йому банківської карти, але неодноразово ввівши неправильний ПІН код, карту було заблоковано банкоматом, при цьому присутні були ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . Вважаючи, що карту зможе забрати лише у відділенні банку, ОСОБА_4 продовжив розпивати спиртні напої. Через деякий час, між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , виник словесний конфлікт, в ході якого, ОСОБА_11 вибила з рук ОСОБА_4 мобільний телефон та з метою зупинити наростаючий конфлікт пішла додому. В цей час, 17.10.2018 р. близько 03:50 години, перебуваючи по вул. Привокзальній, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , побачивши, що телефон залишився на землі, а карта потерпілого знаходилась у банкоматі, достовірно знаючи, що на рахунку вказаної карти є грошові кошти та знаючи ПІН код, у них, виник спільний умисел на викрадення грошових коштів з карти потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами з банківської карти потерпілого ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою, з прямим умислом і корисливим мотивом, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому матеріальних збитків та бажаючи настання таких наслідків, умисно, таємно, використовуючи мобільний телефон, належний потерпілому ОСОБА_4 , а саме передзвонивши з вказаного телефону в службу підтримки Приватбанку на номер НОМЕР_2 , та назвавши ПІН код до карти, після цього, провівши операцію без карти,знаючи ПІН код до неї, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зняли грошові кошти в банкоматі CASU 4666 по вулиці Троїцькій,48 в період часу з 05:57 годин до 04:08 годин в сумі 11 758 грн. та банкоматі CASU 5509 про пр. Т. Шевченка, 4 у відділення А-Банку в сумі 1458 грн. з карти ОСОБА_4 , чим спричинили останньому матеріального збитку на загальну суму 13 216 грн. Своїми протиправними діями ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 спричинили матеріального збитку ОСОБА_4 на загальну суму 13 216 грн.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 по пред'явленому нею обвинуваченню за ч.2 ст.185 КК України винними себе визнають повністю.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 підтвердила, що дійсно 17.10.2018 року о 02:00 год. перебувала разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 біля магазину «Продукти» по вул. Привокзальна та спілкувалися між собою. Близько 03:00 год. до магазину прийшов ОСОБА_4 , а пізніше приєдналась дівчина, яку не знає, а ОСОБА_4 придбав пляшку шампанського та шоколад та віддав цій дівчині, а коли розраховувався назвав продавцю пін код картки. Через декілька хвилин ОСОБА_4 попрохав пійти з ним до банкомату, щоб зняти гроші, але картку у нього заживало. Коли повернулися, між ОСОБА_4 та незнайомою їй дівчині відбулась сварка словесна, а потім вони десь зникли, а вони знайшли мобільний телефон у кущах і за допомогою мобільного телефону зняли з картки потерпілого грошові кошти два рази, а всього більше 13 000 грн. Особисто собі забрала 2 000 грн., а останні забрали ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та разом придбали продукти харчування.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_10 у судовому засіданні також підтвердила всі обставини, викладені у обвинувальному акті та не заперечувала, що саме 17.10.2018 року вночі перебували біля магазину «Продукти» по вул. Привокзальній і бачила, як потерпілий передавав шампанське та шоколад ОСОБА_11 , а потім ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 ходили до банкомату знимати грошові кошти, а потім ОСОБА_4 загубив мобільний телефон. А коли він пішов, то знайшли мобільний телефон і вирішили зняти гроші з банкомату. Два рази знимали гроші за допомогою мобільного телефону, який після віддали ОСОБА_8 . Спочатку разом придбали пиво та продукти харчування, а потім частку грошей взяла собі ОСОБА_8 , а останні вона з ОСОБА_9 , з яким проживала разом.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину свою у пред'явленому обвинуваченню за ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю та підтвердив, що 16.10.2018 року були на день народженні у матері і біля 23 години підійшли до магазину по вул. Привокзальній і розпивали пиво. Потерпілий ОСОБА_4 пригощав шампанським та шоколадом Хованську Яну, а потім разом з ОСОБА_8 відлучався до банкомату. А коли потерпілий пішов, знайшли його мобільний телефон і за його допомогою зняли декілька разів грошові кошти з банкомату. Коли знимали гроші, то ОСОБА_12 нічого не знала. Він та ОСОБА_13 спиртні не вживали, були з дитиною. Собі залишав 2 000 грн.
Крім визнання обвинуваченими своєї вини, їх винуватість доказується наданими стороною обвинувачення і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 17.10.2018 року повертався з роботи, де працював до ночі і міг повертатися біля 03:00 години. На роботі вживав спиртні напої. У магазині купив хліб і назвав пін код. Хотів зателефонувати своїм працівникам, але хтось вирвав мобільний телефон з рук та побіг. Також для дівчат купив шампанське та шоколад, а потім ходив до банкомату, щоб зняти гроші, але карта залишалась у банкоматі, а тому пішов додому на вул. Тополянську. Пізніше мобільний телефон повернули, а гроші не повністю.
Вина обвинувачених також доказується дослідженими судом письмовими доказами:
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.10.2018 року від потерпілого ОСОБА_4 про зняття з його банківської картки грошей у розмірв 13 741 грн. (а.с. 121);
- постановою про залучення у якості потерпілого ОСОБА_4 (а.с.122):
- заявою про добровільну видачу ОСОБА_9 мобільного телефону, належного потерпілому ОСОБА_4 (а.с. 127);
- протоколом огляду предметів - мобільного телефону, який належить потерпілому і знайденого обвинуваченими, за допомогою якого знималися гроші з банкоматів (а.с.128);
- протоколом про визнання речовими доказами - мобільного телефону, який переданий на зберігання потерпілому (а.с.130);
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів - диску, на якому відображено де і ким знимались грошові кошти з банкомату, належних потерпілому (а.с.132-134);
Протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 , де вона розповіла про всі обставини, які відбулися 17.10.2018 року біля магазину «Продукти» по вул. Привокзальній, 13 у м. Суми і де знимали гроші з банкоматів, належних потерпілому ОСОБА_4 (а.с. 151-154);
Протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_9 , який також підвердив, що він приймав участь у знятті грошових коштів 17.10.2018 року з банкоматів за допомогою мобільного телефону, який належав потерпілому. Всього знимали два рази з різних банкоматів і гроші спочатку витрачали разом на продукти харчування, а потім поділили (а.с. 155-158);
Протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 , яка розповіла як вона разом 17.10.2018 року знаходилась зі своїми знайомим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 біля магазину по вул. Привокзальній, де спілкувалися, розпивала пиво, а через деякий час приєднався незнайомий чоловік, який назвався ОСОБА_14 . Він покупав шампанське та шоколад, яким пригощав іншу дівчину, а потім її пізвав, щоб зняти гроші з банкомату, але картку заблокувало, оскільки невірно вводив пін код. Коли повернулися, він почав конфліктувати з ОСОБА_15 і кричав, що у нього зник телефон і кудись побіг. Пізніше знайшли його мобільний телефон і разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_10 вирішили за допомогою його мобільного телефону зняти грошові кошти з банкомату (а.с.159-162)
Таким чином, наведені вище докази повністю підтверджують ту обставину, що обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вчинили таємне викрадення чужого майна за попередньої змовою групою осіб.
Кваліфікація дій обвинувачених судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Виходячи із здобутих доказів і надавши їм належну оцінку суд кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за ч.2 ст.185 КК України, т.я. вони вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за попередньою змовою групою осіб.
Мотиви призначення покарання. Злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України вчинений обвинуваченими згідно з ч.3 ст. 12 КК України, повідно до класифікації злочинів, відносяться до категорії середньої тяжкості.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
При призначенні ОСОБА_8 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З огляну на вищенаведене, ОСОБА_8 вину визнала повністю, у скоєному щиро розкаялася, сприяла розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності - ці обставини відповідно до ст. 66 КК України суд визнає такими, що помякшують його покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Вивченням даних про особу обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_8 за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у психіатричному та наркологічному диспансері не перебуває, офіційно не працює та враховуючи вперше притягнення до кримінальної відповідальності, обставини, що пом'якшують покарання, призначити покарання у виді обмеження волі, але звільнивши від відбування покарання з випробуванням.
Обвинувачена ОСОБА_10 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнала повністю, щиро розкаялася та сприяла розкриттю злочину і ці обставини відповідно до ст. 66 КК України суд визнає такими, що помякшують його покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_10 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Виходячи з того, що ОСОБА_10 не судима, має малолітню дитину, 2018 року народження, на диспансерному обліку у нарколога та психіатра не перебуває, знаходиться у відпустки по догляду за дитиною, а тому суд дійшов висновку з призначенням до покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, як жінки, що має дитину віком до семи років.
Обвинувачений ОСОБА_9 щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, вину визнав повністю, суд визнає такими, що помякшують його покарання відповідно до ст. 66 КК України, але враховуючи судимості обвинуваченого за аналогічні злочини, не повне відшкодування збитків потерпілому, призначити покарання у виді арешту.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_9 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особами винних, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Враховуючи засади законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги конкретні обставини вчинення злочину, тяжкі наслідкі від вчиненого, осіб обвинувачених, суд дійшов висновку, що виправлення обвинувачених можливо досягти лише саме з призначенням такої міри покарання.
Вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, заходів забезпечення кримінального провадження, інше.
Речовий доказ- мобільний телефон NOMI, який належить потерпілого ОСОБА_4 та переданий на його збереження, вважати переданим.
Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд,
ОСОБА_16 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за цим законом у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнивши ОСОБА_8 від відбування покарання, з випробуванням, встановивши іспитовивий строк терміном 1 рік і шість місяців, якщо вона під час іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та додатково покласти відповідно до ч.2 ст. 76 КК України додаткові обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 не обвирався.
ОСОБА_17 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за цим законом у виді одного року позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 79, 76 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, якщо вона під час іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_10 не обвирався.
ОСОБА_18 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді чотирьох місяців арешту.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 не обвирався.
Речовий доказ- мобільний телефон NOMI, який належить потерпілого ОСОБА_4 та переданий на його збереження, вважати переданим.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ковпаківський районний суд м. Суми.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1