Справа № 307/2747/19
Провадження № 2/307/1496/19
04 листопада 2019 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.
при секретарі Ком'яті Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі,
Позивачка звернулася в суд із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 грв. щомісячно на дитину, до досягнення нею повноліття. Посилається на те, що більше року як відповідач покинув сім'ю, не приймає участі у вихованні й утриманні дитини. Вона разом з дитиною проживає у своїх батьків, які допомагають їй забезпечувати доньку всім необхідним, але з кожним роком ціни на основні-життєво необхідні товари зростають. В той час як відповідач не має на утриманні інших осіб та вихваляється, що його заробітки сягають 1000-1500 доларів США на місяць. Надала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб за актовим записом № 6 від 24.04.2014 р., між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 24.04.2014 р. було зареєстровано шлюбу.
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , стверджено, що батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 .
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повнолітнього віку.
Однак, у описовій частині позовної заяви позивачка зазначила ім'я відповідача ОСОБА_2 , а в прохальній частині вказала, що просить стягнути аліменти із ОСОБА_2 , який змінив прізвище із « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».
Статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 13 ч. 1 та ч. 2 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 43 ч.ч. 1, 2 та 5 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази. Учасники справи зобов'язані, зокрема, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Із статті 80 ЦПК України вбачається, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 81 ч.ч. 1, 5, 6 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 83 ч. 1, 2 та 10 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Ні доказів зміни відповідачем прізвища, ні доказів того що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 позивачка суду не надала, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати слід віднести на рахунок держави.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 13, 43, 76, 80, 81, 83, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 180 СК України суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повне рішення складено 04.11.2019 року.
Головуючий В.І. Гримут