Рішення від 29.10.2019 по справі 917/482/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.19 р. Справа № 917/482/19

За позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Ю.П. Ірклієнко, вул. Січових Стрільців, 60, м. Київ, 04050

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ", проїзд Ярославський, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39631

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053

про стягнення 1 995 989 243,58 грн. заборгованості

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники учасників справи:

від позивача: Лінніченко І.В.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: Сотнікова І. В.

Обставини справи : ухвалою суду від 24.07.2019 року на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Ю.П. Ірклієнко залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області суду від 12.08.2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 05.09.19 року на 11:00 год.

02.09.2019 року від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) до суду надійшли пояснення вх. № 9251 по справі, в яких третя особа просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

05.09.2019 р. у підготовчому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про перерву у засіданні до 03.10.2019 року до 11.00 год.

Позивач надав суду заяву вх. № 10305 від 26.09.2019 р. про виправлення допущеної ним технічної описки у позовній заяві, щодо номеру кредитного Договору укладеного між сторонами, який є підставою даного позову і просив суд замість номеру кредитного договору № 1065м-01-96 від 04.04.2006 р. вважати правильним № 1096м-01-96 від 04.04.2006 р.

Ухвалою від 03.10.2019 р. суд прийняв заяву позивача про виправлення описки, ухвалив розглядати позовні вимоги з урахуванням даної заяви, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в судове засідання на 29.10.2019 року на 09 год. 00 хв..

29.10.2019 р. відповідач у судове засідання повноважного представника втретє не направив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином, , про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення ухвал суду наявні у матеріалах справи). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Представник третьої особи підтримав позовні вимоги.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався. Жодних заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило. Відповідач належним чином та завчасно повідомлявся судом про даті та час судових засідань у даній справі, вручення відповідачу ухвал суду підтверджується поштовими повідомленнями ( в мат. справи) .

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

29.10.2019 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено коли буде виготовлено повне рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

28.09.2007 року між Публічним акціонерним товариством "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (банк, позивач) було укладено кредитний договір № 1201-01-07 зі змінами та доповненнями (Кредитний договір), банк повинен був надати позичальнику кредит в сумі 70 000 000,00 гривень, а позичальник зобов'язувався повернути отримані грошові кошти згідно графіку погашення кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору), з кінцевим строком погашення до 20 вересня 2008р., і сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 13% річних (а за користування кредитом з моменту, вказаного в підпункті "б", "в" п.3.1. Кредитного договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі) (далі - Кредитний договір № 1201-01-07, том справи 3, а.с. 4-9).

У пункті 1.1 Кредитного договору № 1201-01-07 сторони узгодили, що банк повинен надати позичальнику кредит в сумі 70 000 000,00 гривень, а позичальник зобов'язувався повернути отримані грошові кошти згідно графіку погашення кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору), з кінцевим строком погашення до 20 вересня 2008 р., і сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 13% річних (а за користування кредитом з моменту, вказаного в підпункті "б", "в" п. 3.1 Кредитного договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі).

До Кредитного договору банком та позичальником було підписано ряд додаткових угод (копії наявні у матеріалах справи, том справи 3, а.с. 10-239).

Додатковою угодою від 17.02.2009р. до Кредитного договору було змінено назву Кредитного договору на договір про невідновлювану кредитну лінію № 1201-01-07 від 28.09.2007р.

Додатковою угодою від 30.10.2012р. було змінено назву договору про невідновлювану кредитну лінію № 1201-01-07 від 28.09.2007р на договір про мультивалютну кредитну лінію № 1201 м-01-07 від 28.09.2007р.

В редакції додаткової угоди від 05.10.2015р. (остаточний варіант) надання кредитних коштів здійснювалося окремими частинами (траншами) на умовах, визначених Кредитним договором в межах відновлюваної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості, що встановлювався згідно з Графіком встановлення ліміту кредитної лінії (Додаток № 67 до Кредитного договору), зі сплатою за користування кредитними коштами процентів відповідно до розділу 3 цього Договору.

Згідно з додатковою угодою від 14.08.2015р. до Кредитного договору підпункт а) пункту 3.1. Кредитного Договору викладено в новій редакції.

Додатковою угодою від 29.01.2015р. підпункт б) пункту 3.1. Кредитного договору змінено та викладено в наступній редакції : у разі порушення Позичальником строків погашення згідно з Графіком встановлення ліміту кредитної лінії, що зазначений в п. 1.1.1. Кредитного договору: за кредитом в національній валюті України - 50 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом згідно вищезгаданим Графіком, за період часу з моменту непогашення кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї заборгованості за кредитом; по кредиту у доларах США - 26,00 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом згідно з вищезгаданим Графіком, за період часу з моменту непогашення кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї заборгованості за кредитом.

Додатковою угодою від 18.09.2014р. підпункт с) пункту 3.1. Кредитного договору змінено та викладено в наступній редакції:

с) - за кредитом в національній валюті України - 50% річних за користування траншем в період з дня, наступного за термін, що зазначений в п. 2.5. Кредитного договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п.4.5., 6.1. Кредитного договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом;

- за кредитом у доларах США - 26,00 % річних за користування траншем в період з дня, наступного за термін, що зазначений в п. 2.5. Кредитного договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п.4.5., 6.1. Кредитного договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди від 28.08.2015 року), нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця. У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Позичальник сплачує проценти за останній звітний період (тобто звітний період, в якому наступає термін повернення кредиту) не пізніше терміну повернення кредиту, що вказаний в п. 2.5. Кредитного договору.

Пунктом 7.1 Кредитного договору визначено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з п. 2.5 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 26.08.2015р. до Кредитного договору) Позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти Банку до 01 грудня 2015 р. згідно з Графіком погашення кредитної лінії, зазначеного у п. 1.1.1 Кредитного договору шляхом переказу грошових коштів на відповідні позичкові рахунки. Погашення заборгованості по кожному траншу здійснюється в тій же валюті, в якій були надані кредитні кошти.

На виконання умов вищезазначеного Кредитного договору відповідач отримав від позивача кредитні кошти у межах встановленого у договорі ліміту.

Матеріали справи свідчать, що позичальник (відповідач) свої зобов'язання за Кредитним договором № 1201М-01-07 від 28.09.2007 р. щодо своєчасної сплати кредитних платежів виконував неналежним чином, з огляду на що, станом на 01.01.2019 р. утворилась заборгованість у розмірі 766 758 025,76 грн., яка складається з :

- 224 694 787,97 грн. сума простроченої заборгованість по кредиту (гривня);

- 45 150 953,90 грн. сума простроченої заборгованості по відсоткам (дол.США);

- 387 143 815,74 грн. сума простроченої заборгованості по відсоткам(гривня);

- 20 000 000,00 грн. сума простроченої заборгованості по комісіям;

- 109 771 468,15 грн. пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредит) відсоткам.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.02.2017 р. у справі № 917/59/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 р. та постановою Вищого господарського суду від 20.09.2017 року, задоволений позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT "1 "Фінанси та Кредит" Валендюка B.C. до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз рішенням звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього позивачем, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності "АвтоКраз", а саме: частину майнового комплексу - майстерню з відкритим майданчиком випробувань, що розташований за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вул. Київська, 62, реєстраційний №29604195, літера за планом земельної ділянки: М,Мп, м,м1, м2, загальною площею 349,6 кв.м., будинок з побутовими приміщеннями механічних майстерень колиши БУ "Промбуд", що розташований за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, Київська, 62, реєстраційний номер 29604235. літера № Л, л за планом земельної ділянки загальною площею 689,7 кв.м, згідно з договором іпотеки №2900И/0410 від 28.04.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., зареєстрованого в реєстрі №3756, шляхом визнання права власності за позивачем в рахунок часткового погашення (в розмірі вартості предмета іпотеки) заборгованості ПАТ "ЗФ "КрАЗ" перед банком за договором мультивалютної кредитної лінії № 1201М-01-07 від 28.09.2007, яка (заборгованість) станом на 01.12.2016 складала 489 595 096,16 грн.

Прийнятим рішенням встановлено факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором № 1201М-01-07 від 28.09.2007р. та надання позичальнику кредитних коштів в розмірі, визначеному договором, користування ними останнім у період з моменту видачі та по день прийняття рішення, а також, порушення відповідачем умов кредитного договору в частині їх повернення та факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості станом на 01.01.2016 р. у розмірі 489 595 096,16 грн..

Вищезазначені факти є преюдиційними у даній справі в силу норм п.5 ст.75 ГПК України.

19.07.2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ" (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та кредит", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) укладено Договір про мультивалютну кредитну лінію № 1096м-01-06, за умовами якого банк надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпечення поворотності, терміновості, платності і цільового використання. (далі - Кредитний договір № 1096м-01-06, том справи 2, а.с. 54-57).

До Кредитного договору № 1096м-01-06 між банком та позичальником було підписано ряд додаткових угод (копії наявні у матеріалах справи, том справи 2, а.с. 58-237, том справи 3, а.с. 1-3)

У пункті 1.1 Кредитного договору № 1096м-01-06 сторони узгодили, що банк повинен надати позичальнику кредит в сумі 40 000 000,00 гривень, а позичальник зобов'язувався повернути отримані грошові кошти згідно графіку погашення кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору), з кінцевим строком погашення до 19 липня 2007р.„ і сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 25% річних (а за користування кредитом з моменту, вказаного в підпункті «б», «в» п.2,9. Кредитного договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі).

Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди від 28.08.2015 року), нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця. У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Позичальник сплачує проценти за останній звітний період (тобто звітний період, в якому наступає термін повернення кредиту) не пізніше терміну повернення кредиту, що вказаний в п. 2.5. Кредитного договору.

Згідно з вимогами п. 7.1. Кредитного договору за прострочку повернення кредитних коштів і/або сплати відсотків позичальник сплачує Банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми заборгованості за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п.п. 2.2., 2.5., 2.6., 3.4., 3.6., 3.7., 4.5., 6.18.3. Кредитного договору, а також будь яких інших строків платежів, передбачених даним договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язань по сплаті процентів за весь час фактичного користування кредитними коштами.

На виконання умов вищезазначеного Кредитного договору відповідач отримав від позивача кредитні кошти у межах встановлених у договорі лімітів.

Матеріали справи свідчать, що позичальник (відповідач) свої зобов'язання за Кредитним договором № 1096м-01-06 щодо своєчасної сплати кредитних платежів виконував неналежним чином, з огляду на що, станом на 01.01.2019 р. утворилась заборгованість 1 229 231 217,82 грн., яка складається з :

- 189 227 200,83 грн. сума простроченої заборгованість по кредиту (дол.США);

- 229 188 683,09 грн. сума простроченої заборгованість по кредиту (гривня); .

- 215 200 447,67 грн. сума простроченої заборгованості по відсоткам(дол.США);

- 393 929 540,00 грн. сума простроченої заборгованості по відсоткам (гривня);

- 25 000 000,00 грн. сума простроченої заборгованості по комісіям;

- 176 685 346,23 грн. пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту й відсоткам.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.06.2017 року у справі №917/2094/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 р., яким звернуто стягнення (в часткове погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Зовнішньоторговельна фірма «КрАЗ» (третя особа, що заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача) в 793161477,63 грн. За договором про мультивалютну кредитну лінію № 1096 м-01-08 від 19.07.2006 року, укладеного між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ВАТ «Зовнішньоторговельна фірма «КрАЗ» за період 19.07.2006р. по 31.10.2016р., на предмет іпотеки (згідно договору іпотеки №1897И/П06і 27.12.2006 року, укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і Холдинговою компанії «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства та нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №з-3099, а саме:

(1) нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул.. Київська, 63: - літ. №114, інв. номер 1014, вбудовано-прибудоване приміщення, заг. площею 156,5 кв.м.; - літ. №115, інв. номер 4110, вбудовано-прибудоване приміщення, заг. площею 296,2 кв.м.

(2) нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул. Ватутіна, 7: - літ. №49, інв. номер 1013, вбудоване в житловий будинок приміщення, заг. площею 137.3 кв.м.; - літ. №50, інв. номер 274, вбудоване в житловий будинок приміщення, заг. площею 160,7 кв.м.; - літ. №51. інв. номер 4118, вбудоване в житловий будинок приміщення, заг. площею 100.9 кв.м.

(3) нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул.. Київська, 62 : - літ . 2-В, під 2-В, 2-в , 2в1, 2- в1ган-2-в6ган, інв. номер 62, будинок фабрики-кухні заг. площею 2 435,4 кв.м.; - літ. 2-А, інв. номер 76, павільйон «Південь». Магазин-кулінарія заг. площею 142,3 кв.м.; - літ. 2-Б, інв. номер 384, овочесховище фабрики-кухні, заг. площею 272,1 кв.м.; - літ. Е, е, е1, інв. номер 61, їдальня №19 зі службовими приміщеннями, заг. площею 889,3 кв.м.; - літ. Д, д, д1, д2, інв. номер 96, будинок магазину №26 біля їдальні №19, заг. площею 159,4 кв.м.; - літ. В, Г, інв. номер 141, мясний цех підсобного сільського господарства, заг. Площею 64.3 кв.м.; - літ. JI, Лп, л, інв. номер 15, компресорна станція № 2 (поршнева), заг. площею 694 кв.м.; - літ. № 31, інв. номер 31, тарний склад мастил і хімікатів, заг. площею 899,3 кв.м.; - літ. А1, Ап, інв. номер 250, корпус обкат очних стендів із побутовими приміщеннями, заг. плош 7058,2 кв.м.

(4) нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул.. Київська, 62: - літ. А, інв. номер 278, склад, заг. площею 342,4 кв.м.; - літ. Б, інв. номер 278, склад будівельних матеріалів, заг. площею 819,3 кв.м.; - ліг. В, в, ві, в2, вЗ, інв. номер 278, склад будматеріалів із службово-побутовими приміщеннями, заг. площею 936,4 кв.м., що належать на праві власності Публічному акціонерному товариству «АвтоКрАЗ» (39631, Полтавська облас м. Кременчук, вул. Київська, 62, код ЄДРГІОУ 05808735), шляхом проведення прилюдних тор за початковою ціною, що становить 38804829,00 грн.

Зазначеним вище судовим рішенням встановлено факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за Кредитного договору № 1096м-01-06 та надання позичальнику кредитних коштів в розмірі, визначеному договором, користування ними останнім у період з моменту видачі та по день прийняття рішення, а також, порушення відповідачем умов кредитного договору в частині їх повернення та факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 793 161 477,63 грн..

Вищезазначені факти є преюдиційними у даній справі в силу норм п. 5 ст.75 ГПК України.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 1 995 989 243,58 грн. заборгованості, з яких :

- 766 758 025,76 грн. заборгованості за кредитним договором № 1201м-01-07 від 28.09.2007 року,

- 1 229 231 217,82 грн. заборгованості за договором № 1096м-01-08 від 19.07.2006 року.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У відповідності до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За приписами ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", надавши відповідачу кредитні кошти в межах встановлених Кредитними договорами лімітів, належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеними Кредитними Договорами. Дана обставина відповідачем не спростована.

Проте, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Кредитними договорами та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України ПАТ "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ", яке є правонаступником ВАТ "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ", кредитні кошти не повернуло, проценти та комісії за користування кредитом не сплатило. Дана обставина останнім не спростована.

Тобто, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача простроченої заборгованості у сумі 1 052 545 871,59 грн. (в т.ч. : 189 227 200,83 грн. сума простроченої заборгованість по кредиту (дол.США); 229 188 683,09 грн. сума простроченої заборгованість по кредиту (гривня); 215 200 447,67 грн. сума простроченої заборгованості по відсоткам (дол.США); 393 929 540,00 грн. сума простроченої заборгованості по відсоткам (гривня); 25 000 000,00 грн. сума простроченої заборгованості по комісіям) по Кредитному договору № 1096м-01-06 та простроченої заборгованості в сумі 656 986 557,61 грн. ( в т.ч. : 224 694 787,97 грн. сума простроченої заборгованість по кредиту (гривня); 45 150 953,90 грн. сума простроченої заборгованості по відсоткам (дол.США); 387 143 815,74 грн. сума простроченої заборгованості по відсоткам(гривня); 20 000 000,00 грн. сума простроченої заборгованості по комісіям) по Кредитному договору № 1201м-01-07 є обґрунтованими, підтверджені доказами, а тому останні підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як вбачається з п. 7.1 Кредитних договорів, в яких сторони узгодили, що за прострочення повернення кредитних коштів і/або сплати відсотків позичальник сплачує Банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми заборгованості за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п.п. 2.2., 2.5., 2.6., 3.4., 3.6., 3.7., 4.5., 6.1., 8.3. Кредитного договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених даним договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язань по сплаті процентів за весь час фактичного користування; кредитними коштами.

Матеріалами справи підтверджується наявність підстав для застосування такої міри відповідальності, як визначена сторонами у п. 7.1 Кредитних договорів.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 176 685 346,26 грн. пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсоткам по Кредитному договору № 1096м-01-06 від та 109 771 468,15 грн. пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсоткам по Кредитному договору № 1201-01-07 (з урахуванням моменту виникнення зобов'язання з оплати кредитних коштів за кожний окремий місяць та проведених відповідачем проплат), суд прийшов до висновку, що останні є правомірними та підлягають задоволенню (з урахуванням приписів п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі ( ч.2 ст. 2 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Належних та допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких доказів сплати суми боргу, обґрунтованих заперечень по суті спору, контррозрахунку відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 та ч. 4 ст. 161 ГПК України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Натомість згідно з ч. 1, 4 ст. 13 цього Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 2 ст. 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 766 758 025,76 грн. заборгованості за кредитним договором № 1201м-01-07 від 28.09.2007 року та 1 229 231 217,82 грн. заборгованості за договором № 1096м-01-08 від 19.07.2006 року, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ" (проїзд Ярославський, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, ідентифікаційний код 05593453) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (вул. Січових Стрільців,60, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 09807856):

- 766 758 025,76 грн. заборгованості за кредитним договором № 1201м-01-07 від 28.09.2007 року,

-1 229 231 217,82 грн. заборгованості за договором № 1096м-01-08 від 19.07.2006 року,

- 672 350 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.11.2019 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М.Тимощенко

Попередній документ
85496895
Наступний документ
85496897
Інформація про рішення:
№ рішення: 85496896
№ справи: 917/482/19
Дата рішення: 29.10.2019
Дата публікації: 12.11.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування