11 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 917/1116/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.08.2016 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб"
до Решетилівської районної державної адміністрації,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Відділ Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області,
2. ОСОБА_1 ,
про визнання незаконним та скасування розпорядження Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області,
30.10.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.08.2016 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 917/1116/15, подана 22.10.2019 з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 917/1116/15 і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.08.2016 у справі № 917/1116/15 позов задоволено частково. Визнано недійсним пункт 2 розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації від 29.10.2012 № 792 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 70,00 га в довгострокову оренду громадянину ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району". В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 11.08.2016 у справі №917/1116/15 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі №917/1116/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження.
У подальшому, ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 і 02.03.2017 у справі № 917/1116/15 призначалися судові земельно - технічні експертизи та провадження у цій справі зупинялося до закінчення їх проведення.
25.07.2018 до суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса М.С. надійшов висновок експерта № 4181 від 02.07.2018, у зв'язку з чим провадження у справі № 917/1116/15 поновлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 рішення Господарського суду Полтавської області від 11.08.2016 у справі №917/1116/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
ОСОБА_1 з судовими рішеннями не погодився та звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив поновити строк на касаційне оскарження; скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 11.08.2016 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 917/1116/15 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування пропуску встановленого законом строку для подання касаційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що йому не надсилалися жодні процесуальні документи, він не був належним чином повідомлений про перебіг справи, не був присутнім на жодному судовому засіданні, оскаржувану постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі №917/1116/15 на його адресу судом надіслано не було, а про вказану постанову скаржник дізнався лише 09.10.2019 (згідно запиту до суду від 04.10.19) .
Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
У свою чергу, принцип правової визначеності є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.
Відповідно до частини 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення непереборної сили.
Оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції було ухвалено 14.08.2018, повний текст постанови складений 20.08.2018.
Проте касаційну скаргу на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.08.2016 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 917/1116/15 подано скаржником лише 22.10.2019, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.
Як зазначає скаржник та убачається з доданих до касаційної скарги матеріалів, усі процесуальні документи, а саме: ухвала про відкриття апеляційного провадження, ухвали про відкладення розгляду справи, ухвали про призначення судової земельно - технічної експертизи та зупинення провадження у справі, ухвали про поновлення провадження у справі, ухвали, якою учасників справи повідомлено про дату її розгляду та постанова апеляційного господарського суду, надсилались на адресу скаржника, зазначену в апеляційній скарзі: АДРЕСА_1 .
Отже, сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, яку суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка поверталася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною для пропуску процесуального строку на один рік.
Водночас, Суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 917/1116/15 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.08.2018, що дозволяло ОСОБА_1 вчасно звернутися з касаційною скаргою, однак, скаржник цього не зробив через суб'єктивні обставини бездіяльності щодо одержання адресованої йому поштової кореспонденції та подав касаційну скаргу лише 22.10.2019, тобто із пропуском встановленого строку.
Враховуючи те, що касаційну скаргу було подано поза межами присічного строку встановленого частиною 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, а доказів в обґрунтування виключних випадків пропуску строку на звернення з касаційною скаргою, зазначених у статті 293 Господарського процесуального кодексу України, заявник не навів, а також те, що обставини, викладені в клопотанні про поновлення процесуального строку не є підставою для поновлення пропущеного скаржником строку на подання касаційної скарги, суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 233, 234, 235, частиною 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 11.08.2016 і постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 917/1116/15.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.08.2016 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 917/1116/15.
3. Матеріали касаційної скарги на 22 (двадцяти двох) аркушах, у тому числі оригінал квитанції від 22.10.2019 про сплату судового збору, повернути скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
К. М. Пільков