11 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 910/10029/18
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент)
на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2019 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019
за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
до Департаменту
про стягнення 32 073 146,07 грн,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві,
22.10.2019 (згідно з відміткою на конверті) Департамент звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 зі справи № 910/10029/18. Окрім того, в касаційній скарзі Департамент просить поновити строк на касаційне оскарження.
Проте вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху виходячи з такого.
Частинами першою та другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі прийнята 10.09.2019, а тому строк на її оскарження закінчився 20.09.2019.
Касаційну скаргу ж було подано скаржником до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 22.10.2019, підтвердженням чого є поштова відмітка на конверті, в якому касаційна скарга надсилалася на адресу Верховного Суду, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Звертаючись з клопотанням про поновлення строку на звернення з касаційною скаргою, Департамент посилається на те, що копію зазначеної постанови від 10.09.2019 скаржник отримав 02.10.2019, а відтак строк для подання касаційної скарги підлягає поновленню.
На підтвердження доводів клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку скаржником надано копію оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019, на першому аркуші якої нанесено маркувальний штрих-код Департаменту про її отримання 02.10.2019.
Однак відмітка підприємства як зацікавленої особи на копії постанови не є належними доказами отримання оскаржуваного рішення суду; таким доказом міг бути конверт, в якому копія постанови була надіслана на адресу скаржника. Проте інших належних та допустимих доказів дати отримання тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції скаржником не надано.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що клопотання Департаменту є необґрунтованим, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.
Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Окрім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами підпунктів 1 і 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 32 073 146,07 грн.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, враховуючи викладене, судовий збір з цієї касаційної скарги мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з урахуванням вимог вказаних норм Закону у сумі 962 194,38 грн.
Проте скаржником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Не зазначено про наявність такого доказу і в переліку додатків до касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що Департаменту необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: навести інші підстави, за їх наявності, для поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази на їх підтвердження, а також надати оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 962 194,38 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA678999980000031219207026007;
- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102,
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Код банку отримувача: 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку 207 .
Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано доказів надіслання копії скарги позивачу у справі - публічному акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", а також третім особам: Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головному управлінню Державної казначейської служби України в місті Києві.
Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу Департаменту на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком відмову у прийнятті касаційної скарги.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 119, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Касаційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 зі справи № 910/10029/18 залишити без руху.
2. Надати Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) строк для усунення недоліків касаційної скарги до 02 грудня 2019 року. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали буде відмовлено у прийнятті касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суддя В. Селіваненко