11 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 914/2427/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Козак Анастасії Богданівни (далі - ФОП Козак А. Б.)
на рішення господарського суду Львівської області від 17.04.2019 та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2019
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях
до ФОП Козак А. Б.
про розірвання договору та стягнення 174 000,00 грн,
15.10.2019 (відповідно до відмітки на конверті) ФОП Козак А. Б. звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Львівської області від 17.04.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 зі справи № 914/2427/18.
Проте вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Між тим у даній касаційній скарзі ФОП Козак А. Б. не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм господарського процесуального права припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій у прийнятті оскаржуваних рішень, у чому саме полягало таке неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначених судових актів.
Доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами підпунктів 1 і 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач у даній справі звернувся з позовною заявою у 2019 році де відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року був визначений у розмірі 1921,00 грн.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Так господарський суд Львівської області рішенням від 17.04.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 у даній справі: позовні вимоги задовольнив повністю: розірвав договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації та стягнув ФОП Козак А. Б. на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 174 000,00 грн неустойки та 4 372 грн судового збору.
В касаційній скарзі ФОП Козак А. Б. просить скасувати зазначені рішення та постанову в частині розірвання договору повністю, а в частині стягнення неустойки змінити, зменшивши її розмір до 145 000 грн.
Отже, враховуючи викладене, судовий збір з цієї касаційної скарги мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з врахуванням вимог вказаних норм Закону у сумі 7 684,00 грн.
Проте скаржником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі..
Водночас у касаційні скарзі Козак А. Б. просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Клопотання мотивоване тим, що Козак А. Б. має двох малолітніх дітей, не працює, а тому немає можливості сплатити судовий збір.
За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов передбачених законодавством та з урахуванням майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У зв'язку з цим сама лише обставина, що ФОП Козак А. Б. має на утриманні двох малолітніх дітей не підпадає під умови передбачені законодавством для відстрочення та/або звільнення від сплати судового збору, а тому у суду відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що ФОП Козак А. Б . необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: обґрунтувати, в чому, на думку скаржника, полягало порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у даній справі та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7 684, 00 грн. на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Рахунок отримувача: (стандарт IBAN) UA678999980000031219207026007;
- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102,
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Код банку отримувача: 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку 207 .
Суд також вважає за необхідне звернути увагу ФОП Козак А. Б. на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Клопотання фізичної особи - підприємця Козак Анастасії Богданівни про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 17.04.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 зі справи № 914/2427/18 відхилити.
2. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Козак Анастасії Богданівни на рішення господарського суду Львівської області від 17.04.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 зі справи № 914/2427/18 залишити без руху.
3. Надати фізичній особі - підприємцю Козак Анастасії Богданівні строк для усунення недоліків касаційної скарги до 02 грудня 2019 року. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
4. Роз'яснити фізичній особі - підприємцю Козак Анастасії Богданівні, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова