11 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 912/412/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області
у складі судді Макаренко Т. В.
від 27.05.2019 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Білецька Л. М., Парусніков Ю. Б., Чередко А. Є.
від 16.09.2019
за позовом Приватного підприємства "Удача"
до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)"
про стягнення заборгованості за договором № Г-005/17 від 03.03.2018 в сумі 96 190,80 грн,
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2019 у справі № 912/412/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019, позовні вимоги задоволено повністю.
13 жовтня 2019 року Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 у справі № 912/412/19.
Перевіривши матеріали касаційної Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 96 190,80 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2019 рік - 192 100,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа № 912/412/19 є малозначною.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Водночас у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У касаційній скарзі скаржник виклав обґрунтування необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі № 912/412/19, зазначивши про те, що в даному випадку є підстави для перегляду в касаційному порядку малозначної справи, виходячи з підпунктів "а", "б" та "в".
У підтвердження зазначеного Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" наголошує, що первісно заявлені позовні вимоги складали суму 961 980,00 грн, тобто значно більше ста розмірів прожиткового мінімуму, але судом першої інстанції прийнято рішення про роз'єднання позовних вимог, про сукупна сума, яку можна стягнути по абсолютно однаковим договорам є дуже великою і можливість касаційного оскарження судових рішень у даній справи є дуже важливою для скаржника. Крім того, встановлені судовими рішеннями обставини, зокрема у справі № 912/412/19, на думку заявника касаційної скарги, позбавляють його можливості спростувати обставини у справі за позовом про недійсність договору № Г-005/17 від 03.03.2017. Також Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" зауважує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки піднімає важливе правове питання необхідності комплексного розгляду усіх обставин справи, а саме: врахування поведінки сторони господарської операції стосовно виконання нею обов'язку по реєстрації податкових накладних та надання цих накладних контрагенту для оцінки реальності здійснення господарської операції.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Таким чином у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом.
Касаційний господарський суд зазначає, що аргументів та доводів, які б свідчили про фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з матеріалів даної касаційної скарги не вбачається та вони не знайшли свого документального підтвердження.
Касаційний господарський суд також враховує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Колегія суддів зазначає, що незгода із рішеннями судів попередньої інстанції не свідчить про їх незаконність і про винятковість справи для Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)", як і не може вказувати на таку обставину негативні наслідки для скаржника прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь відповідача є звичайним передбаченим процесуальним законом процесом.
Також слід зауважити, що саме лише застереження про те, що справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, не може бути визнано судом підставою, на яку поширюється дія положення підпункту "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, Суд зазначає, що використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Доводи Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" про те, що встановлені судовими рішенням обставини у справі № 912/412/19 позбавляють його можливості спростувати обставини у справі за позовом про недійсність договору № Г-005/17 від 03.03.2017 Судом до уваги також не приймаються, оскільки ґрунтуються на його власних припущеннях і не підтверджені будь-якими доказами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин, що підпадають під дію підпунктів "а" - "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких Суд міг би визнати справу № 912/412/19 такою, судові рішення у якій можуть бути переглянуто у касаційному порядку.
У зв'язку із відмовою Державному підприємству "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" у відкритті касаційного провадження, клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2019 у справі № 912/412/19 не розглядається.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити Державному підприємству "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 у справі № 912/412/19.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді О. А. Кролевець
В. І. Студенець