ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.10.2019Справа № 910/7206/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМПРОМ"
до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ратнівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області
про стягнення 217 068,09 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Холодна Н.С.
Представники сторін:
від позивача - Овсієнко Р.М.;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімпрос" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про стягнення 217 068,09 грн., безпідставно набутого майна.
Ухвалою суду від 10.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 26.09.19 о 10:30 год. Залучено до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ратнівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (44100, смт. Ратне. вул. Каштанова, 24).
29.07.2019 третьою особою подані письмові пояснення, в яких позовні вимоги визнано обґрунтованими.
07.08.2019 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнав та вважає його безпідставним. Послався на неправомірне застосування положень ст.1212 ЦК України з урахуванням наявних між сторонами зобов'язальних правовідносин, а отже цивільно-правовим наслідком визнання недійсним укладеного на торгах договору, відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, є саме реституція - повернення сторін договору до первісного стану.
29.08.2019 позивачем подана відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач зазначив, що в позовній заяві позивач обґрунтовано посилається на норми ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.
11.09.2019 через відділ діловодства суду відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив.
23.09.2019 через відділ діловодства суду позивачем подана відповідь на заперечення у справі.
У судовому засіданні 26.09.2019 судом оголошено перерву до 17.10.2019.
Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
16.10.2019 відповідачем подана заява про розгляд справи без участі представника відповідача, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
У судовому засіданні 16.10.2019 позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд
19 січня 2019 року відбулись електронні торги з реалізації арештованого майна лотом №256336: предмет іпотеки - Ремонтна майстерня (Г-1), загальною площею 779,9 кв.м., за адресою: Волинська область, Ратнівський район, с.Самари (Язавні ) , вул.Радянська, 1-А .
Електронні торги проводились Державним підприємством «СЕТАМ». Продавцем майна був Ратнівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області.
Відповідно до протоколу №318261 проведення електронних торгів, сформованого 23.02.2018 року переможцем торгів визначено учасника №12 - товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «АГРОХІМПРОМ» (код ЄДРПОУ 31856346 , адреса: 09300, Київська область, смт. Володарка, вул. Коцюбинського, 7-б).
Протоколом проведення електронних торгів №318261 встановлено строк для сплати Позивачем грошових коштів за придбання майна на торгах - до 12.03.2018 року та визначено реквізити для сплати коштів: Отримувач Ратнівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, рахунок отримувача: 37314034417276, ДКСУ в м. Києві, МФО: 820172, код отримувача (ЄДПРОУ): 34417276, призначення платежу: Кошти за придбання на СЕТАМ протокол №318261 від 23.02.2018, лот №256336, ЄДРВП №21220555, переможець: товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМПРОМ».
У встановлений Протоколом №318261 проведення електронних торгів Позивач сплатив на вказаний рахунок кошти за придбання майна в сумі 241 186,76 грн., що підтверджується випискою банку від 12.03.2018 року.
Відповідно до платіжного доручення №571 від 14.03.2018 року, кошти перераховані Позивачем за придбання предмета іпотеки Ремонтна майстерня (Г-1), загальною площею 779,9 кв.м., за адресою: Волинська область, Ратнівський район, с.Самари (Язавні), вул. Радянська, 1-А , в сумі 217 068,09 грн., Ратнівським відділом ДВС перераховані на рахунок іпотекодержателя - ПАТ «Державний ощадний банк України» (надалі - Відповідач).
Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" від імені якого діяла філія - Волинське обласне управління AT "Ощадбанк" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до відповідачів: Державного підприємства "СЕТАМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Техновіт Агро", Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання недійсними електронних торгів з реалізації предмета іпотеки (Ремонтна майстерня (Г-1), загальною площею 779,9 кв.м., за адресою: Волинська область, Ратнівський район, с. Самари ( Язавні), вул.Радянська , 1-А ), протоколу їх проведення та акту державного виконавця Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про реалізацію предмета іпотеки.
Рішенням господарського суду Волинської області від 02.08.2018 року у справі №903/228/18 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», від імені якого діє філія-Волинське обласне управління AT «Ощадбанк» (далі в тексті - Позивач) до Державного підприємства «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімпром», Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі в тексті - Відповідач-3), про визнання недійсними електронних торгів з реалізації предмета іпотеки, оформлених протоколом їх проведення та актом про реалізацію предмета іпотеки.
Вказаним вище рішенням електронні торги з реалізації предмета іпотеки - приміщення реммайстерні, загальною площею 779,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: Волинська область, Ратнівський район, с. Самари ( Язавні), вул. Радянська, 1 а, оформлені протоколом № 318261 від 23.02.2018 року та актом державного виконавця Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 15.03.2018 року про реалізацію предмета іпотеки, визнано недійсними.
Рішення суду вступило в законну силу.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами частини 4 ст.565 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовується загальні положення купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ПК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
З огляду на наведене Позивач звернувся 05.12.2018 року до Ратнівського відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області з вимогою про повернення йому перерахованих коштів за придбання предмета іпотеки за лотом №256336: предмет іпотеки - Ремонтна майстерня (Г-1), загальною площею 779,9 кв.м., за адресою: Волинська область, Ратнівський район, с.Самари (Язавні), вул.Радянська, 1-А , оскільки підстава їх отримання Відповідачем відпала (електронні торги, в оплату за якими перераховано кошти, було визнано недійсними).
У відповідь на вимогу Ратнівський відділ ДВС ГТУЮ у Волинській області повідомив, що грошові кошти, сплачені Позивачем за придбання майна за лотом №256336 платіжним дорученням №571 від 14.03.2018 року в сумі 217068,09 грн. було перераховано Відповідачу. Повертати зазначені грошові кошти, не зважаючи на рішення суду про недійсність електронних торгів Відповідач відмовляється.
Проте до вищенаведених доводів Відповідача суд ставиться критично, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, та зокрема, застосовуються до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Отже, за змістом положень ст. 1212 ЦК України про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов'язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, та зокрема, застосовуються до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного за недійсним правочином.
Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.
Отже, за змістом положень ст. 1212 ЦК України про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов'язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач набув грошові кошти від Позивача в розмірі 217068,09 грн., які були перераховані Відповідачу через рахунки Ратнівського районного відділу ДВС Головного територіального управління , згідно з платіжним дорученням №571 від 14 березня 2018 року, як сплачений борг, внаслідок проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна за результатами визнання Позивача переможцем цього конкурсу.
Однак на даний час правові підстави для набуття (збереження) цих коштів у Відповідача відсутні, оскільки правочин, на підставі якого Відповідач набув вказані кошти, був визнаний недійсним у судовому порядку (електронні торги з реалізації предмета іпотеки - приміщення Ремонтної майстерні (Г-1), загальною площею 779,9кв.м., яке знаходиться за адресою: Волинська область, Ратнівський район, с. Самари (Язавні ), вул . Радянська, 1-А, оформлені протоколом №318261 від 23.02.2018р., за якими Позивача було визнано переможцем).
Відтак, наразі правові підстави для набуття (збереження) цих коштів у Відповідача відсутні, оскільки правочин, на підставі якого Відповідач набув вказані кошти, був визнаний недійсним у судовому порядку (рішення господарського суду Волинської області від 02.08.2018 року у справі №903/228/18).
Належної правової підстави для збереження на даний час грошових коштів Позивача в розмірі 217 068,09 грн. у Відповідача відсутні.
Згідно зі статтею 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Відповідач з часу набрання законної сили рішенням Господарського суду Волинської області від 02.08.2018 у справі № 903/228/18 був обізнаний про відсутність у нього правової підстави для збереження отриманих від Позивача грошових коштів в розмірі 217 068,09 грн., то повинен був повернути їх Позивачу негайно після набрання законної сили вказаним рішенням, чого Відповідачем зроблено не було.
Посилання Відповідача, що у нього відсутні підстави повертати вказані кошти, оскільки вони були отримані від ГУЮ в Київській області, є безпідставними, так як Ратнівський районний відділ ДВС ГТУЮ у Волинській області не був власником грошових коштів у розмірі 217 068,09 грн., а лише здійснив їх перерахування у встановленому законом порядку від Позивача, як переможця електронних торгів, Відповідачу, як особі, для погашення боргів перед якою продавалось на електронних торгах нерухоме майно.
Заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача безпідставно набутого мана відповідає передбаченому п. 4 ч.2 ст.16 ЦК України способу захисту прав - відновлення становища, яке існувало до порушення повернення Позивачу отриманих коштів Відповідачем, якими Позивач володів до виконання неправомірного правочину (порушення).
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом Відповідача
А відтак, заявлені позовні вимоги про стягнення 217 068,09 грн. є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Щодо вимог Позивача про стягнення 16 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаний з розглядом справи. До витрат пов'язаний з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідально до ч.4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів у суді у справі №910/7206/19, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, від імені позивача здійснював Овсієнко Р.М. за довіреністю від 30.08.2019. В матеріалах справи відсутні докази представництва п.Овсієнком Р.М., як адвокатом, окрім іншого в матеріалах справи відсутні докази понесення адвокатських витрат.
При цьому, у позовній заяві позивач вказує, що представництво інтересів позивача у суді надається адвокатом Кривошеєвим М.В. на підставі договору №3від 02.01.2019 про надання правової допомоги.
Разом з тим, суду не доведено надання правової допомоги позивачу адвокатом Кривошеєвим М.В., не доведено обсягу наданої правової допомоги та виконаної адвокатом роботи та понесених витрат.
За відсутності подання належних доказів, суд відмовляє у стягненні з відповідача 16500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Відповідально до ч.4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМПРОМ" задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код 00032129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімпром» (09300, Київська обл., смт. Володарка, вул. Коцюбинського, 7-б, код 31856346) грошові кошти в розмірі 217 068 (двісті сімнадцять тисяч шістдесят вісім) грн. 09 коп., 3 256 (три тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 02 коп. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 07.11.2019
Суддя І.І. Борисенко