ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.11.2019Справа № 910/11570/19
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 18 853,28 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі по тексту - відповідач) стягнення 18 853,28 грн., з яких пеня у розмірі 14 170, 63 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 238, 38 грн. та 3% річних у розмірі 2 444, 27 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність підстав для стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 14 170, 63 грн. за прострочення оплати суми заборгованості, яку стягнуто на користь позивача за рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 у справі № 910/5975/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 відкрито провадження у справі № 910/11570/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/11570/19 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5.
Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103040138122 підтверджується, що ухвала Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 була вручена представнику відповідача 02.09.2019.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
08.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (постачальником) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (покупцем) було укладено Договір поставки № СВРЗ-03-22-18-83/ю (далі - Договір).
Пунктом 1.1. Договору встановлено, що постачальник зобов'язується протягом 2018 року поставити покупцю товари, зазначені в Специфікації №1 (Додаток №1) до даного Договору, що є невід'ємною частиною Договору, а покупець - прийняти і оплатити такі товари згідно умов Договору. Найменування товару - код ДК 021:2015 - 1462000-3 сплави: швелер №14 ст.09Г2С (п.1.2. Договору).
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна цього Договору становить 3 862 320,00 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 643 720,00 грн.
Пунктом 4.1.Договору встановлено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі.
Відповідно до п. 4.2. Договору покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 10 банківських днів з дня отримання на підставі виставленого рахунку постачальником, але не раніше реєстрації податкової накладної. Днем отримання товару вважається день підписання Сторонами видаткової накладної та/або акту приймання-передачі.
Згідно з п. 5.1., 5.2, 5.3 Договору строк (термін) поставки (передачі) товарів протягом п'яти днів від дня подання заявки покупцем. Місце поставки товарів склад покупця: вул. Зубенка, 2, м. Стрий, Львівська обл. Постачальник поставляє покупцю товар на умовах DDP (Зубенка, 2, м. Стрий, Львівська обл..) згідного з базисними умовами поставки Інкотермс 2010 р.
Прийом товару здійснюється покупцем відповідно до Інструкції №П-6 від 15.06.1965 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості" та Інструкції № П-7 від 25.04.1966 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" при наявності товарно-супровідних документів: товарно-транспортної накладної, податкової накладної, видаткової накладної на кожну партію товару та документів якості на поставлений товар (п. 5.6 Договору).
Пунктом 7.3.1 Договору визначено обов'язок постачальника забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором, а відповідно п.7.1.1 Договору - обов'язок покупця своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.
В Додатку №1 до Договору (Специфікація №1) сторони погодили найменування товару, код товару за класифікатором, ГОСТ, кількість, ціну товару.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків - до повного виконання (п.12.1. Договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» на виконання умов Договору у період з 23.08.2018 по 29.12.2018 на підставі видаткових накладних №846 від 23.08.2018, №847 від 23.08.2018, №851 від 28.08.2018, №859 від 31.08.2018, №862 від 04.09.2018, №887 від 10.09.2018, №1060 від 13.12.2018, №1064 від 27.12.2018, №1072 від 29.12.2018 поставило філії «Стрийський вагоноремонтний завод» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» товар на загальну суму 3 121 206,00 грн.
Філія «Стрийський вагоноремонтний завод» Акціонерного товариства "Українська залізниця" виконуючи взяті на себе зобов'язання, за період з 13.09.2018 по 14.09.2018, частково здійснило оплату вартості поставленого позивачем товару.
Разом з тим, оплата вартості поставленого позивачем товару за видатковими накладними №1060 від 13.12.2018, №1064 від 27.12.2018 та №1072 від 29.12.2018 на загальну суму 319 770,00 грн. відповідачем не здійснена.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 у справі № 910/5975/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 362 664,63 грн. позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» суму основної заборгованості у розмірі 319 770 грн. 00 коп., пеню у розмірі 23 855 грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 3 984 грн. 65 коп., 14 447 грн. 30 коп. - інфляційних втрат, судовий збір у розмірі 5 430 грн. 85 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 9 983 грн. 25 коп.
Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, встановленими згідно вказаного судового рішення є обставини щодо заборгованості відповідача перед позивачем за Договором поставки № СВРЗ-03-22-18-83/ю від 08.08.2018.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 08.08.2019 року відповідач перерахував на користь позивача 319 770,00 грн., проте без сплати штрафних санкцій, зважаючи на сплату відповідачем на користь позивача вказаної суми боргу лише 08.08.2019 року, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за Договором поставки № СВРЗ-03-22-18-83/ю від 08.08.2018 в сумі 18 853,28 грн., нараховані за період з 09.05.2019 року по 08.08.2019 року.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При вирішенні спору суд виходить з того, що з огляду на положення ст.6, 627 - 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. 42, 180 Господарського кодексу України, з яких випливає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства, зважаючи на факт виконання сторонами зобов'язань по договору, про що сторонами не заперечується, суд дійшов до висновку про укладення між сторонами договору з погодженням всіх його умов, які обумовлюються.
Відповідно до п. 4.2. Договору покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 10 банківських днів з дня отримання на підставі виставленого рахунку постачальником, але не раніше реєстрації податкової накладної. Днем отримання товару вважається день підписання Сторонами видаткової накладної та/або акту приймання-передачі.
З урахуванням умов договору та положень чинного цивільного законодавства, суд дійшов висновку про порушення відповідачем свого обов'язку з оплати поставленого товару.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В п. 8.2. Договору визначено, що у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Факт наявності прострочення відповідача щодо вчасної оплати вартості отриманого за договором товару підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, суд встановив, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 13 864,00 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов'язань перед кредитором.
При цьому, передбачена законом відповідальність за неналежне виконання покупцем грошового зобов'язання з оплати поставленого йому товару підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція). При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 року у справі № 924/312/18 та від 05.07.2019 року у справі № 905/600/18.
Отже, право кредитора вимагати суму боргу з урахуванням індексу інфляції за травень 2019 року виникло би по закінченню травня 2019 року у червні 2019 року на підставі повідомлення Державної служби статистики України про індекс споживчих цін у травні 2019 року.
Разом з цим, у визначений позивачем період прострочення грошового зобов'язання відповідачем тривало менше місяця (з 09.05.2019 року по 31.05.2019 року), у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат нарахованих за період з 09.05.2019 року по 31.05.2019 року задоволенню не підлягають.
Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, суд встановив, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2 391,70 грн.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 16 255,70 грн., з яких 13 864,00 грн. пеня, 2 391,70 грн. 3 % річних.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 656,33 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
10.09.2019 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. та надано документи в підтвердження їх понесення.
Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
11.02.2019 року між позивачем (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Право Групп» (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № 11-02/19-ЮО (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, предметом договору є здійснення виконавцем в інтересах клієнта певних видів адвокатської діяльності та надання виконавцем клієнту видів правової допомоги, що наведені у договорі.
Згідно з п. 4.1. договору сума винагороди (гонорару), порядок проведення розрахунків та кількість (об'єм) правової допомоги, що надається клієнту щомісяця або по конкретній справі, встановлюється додатком до цього договору.
Адвокатським об'єднанням «Право Групп» адвокату Єрмак Л.Б. 01.08.2019 року виданий ордер серії КС № 413422 на надання правової допомоги ТОВ «Сота Україна» у Господарському суді міста Києва.
Наявним в матеріалах свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2845 від 12.03.2008 року підтверджується, що Єрмак Л .Б. є адвокатом.
09.09.2019 року між клієнтом та виконавцем складено акт приймання-передачі наданих послуг № 49, відповідно до якого виконавцем надано наступні юридичні послуги:
- вивчення документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин та операцій між ТОВ «Сота Україна» та АТ «Українська залізниця» по договору поставки № СВРЗ-03-22-18-83/ю від 08.08.2018 - півгодини;
- формування правової позиції у справі - півгодини;
- підготовка позовної заяви до Господарського суду міста Києва про стягнення на користь ТОВ «Сота Україна» пені, 3% річних та інфляційних витрат по договору поставки № СВРЗ-03-22-18-83/ю від 08.08.2018 в загальній сумі 18 853,28 грн. - 1 година;
- проведення розрахунків сум 3% річних та інфляційних втрат по договору поставки № СВРЗ-03-22-18-83/ю від 08.08.2018 та їх письмове оформлення - 1 година.
Вартість послуг виконавця за цим актом складає 3000,00 грн. за 3 (три) години роботи адвоката.
Згідно платіжного доручення № НД 2698 від 09.09.2019 року позивач згідно договору перерахував Адвокатському об'єднанню «Право Групп» кошти в сумі 3 000,00 грн.
Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 586,66 грн.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 18 853,28 грн. - задовольнити частково.
2.Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота України» (04111, м. Київ, вул. Черняховського, 29, ідентифікаційний код 41323412) 13 864 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. пені, 2 391 (дві тисячі триста дев'яносто одну) грн. 70 коп. 3 % річних, 1 656 (одну тисячу шістсот п'ятдесят шість) грн. 33 коп. судового збору, 2 586 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят шість) грн. 66 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3.У іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 08.11.2019
Суддя С. В. Стасюк