ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.11.2019Справа № 910/5203/19
За заявою Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському"
про розстрочення виконання рішення від 30.07.2019
у справі № 910/5203/19
За позовом заступника генерального прокурора-головного військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України;
до Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському";
про стягнення неустойки, ціна позову 15 696 622,43 грн.
Суддя Мандичев Д.В.
секретар судового засідання Радецька Ю.О.
Представники сторін:
від прокуратури- не з'явилися
від позивача -не з'явилися
від відповідача -Білозубенко С.А.-член правління
Заступник генерального прокурора-головний військовий прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про стягнення неустойки, ціна позову 15 696 622,43 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі № 910/5203/19 (суддя Паламар П.І.) позов задоволено частково.
На виконання вказаного рішення видано накази.
29.10.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 30.07.2019 у справі №910/5203/19.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 № 05-23/2712 призначено повторний автоматичний розподіл заяви у зв'язку з відпусткою судді Паламаря П.І., в результаті якого заяву передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.11.2019 заяву Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» про розстрочення виконання рішення від 30.07.2019 у справі № 910/5203/19 прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.11.2019.
Представник заявника (відповідача по справі) в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, подану заяву підтримав, виконання рішення у даній справі просив розстрочити до липня 2020 року відповдіно до поданого графіку.
Представники прокуратури та позивача в судове засідання не з'явилися, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином відповідно до ст. 120 ГПК України.
Неявка представника позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду питання про розстрочення виконання рішення суду по суті, тому суд продовжує судове засідання у відсутності представника позивача.
Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі № 910/5203/19, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
В обгрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі № 910/5203/19 заявник зазначає про несприятливе фінансове становище, тимчасові збитки у господарській діяльності товариства, відсутність намірів ухилення від виконання рішення суду( про що свідчить часткове погашення суми заборгованості), проте необхідність часу для належного виконання та можливість сплати щомісячними черговими платежами протягом 8 місяців.
З урахуванням викладених обставин, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення на 8 місяців зі сплатою грошових коштів згідно визначеного графіку.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 30.06.2016 р. у справі № 908/4247/14.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного та з метою забезпечення балансу інтересів як позивача, так і відповідача, оскільки позивач заінтересований у найшвидшому виконанні рішення суду, а відповідач заінтересований у його виконанні та одночасному збереженні свого важливого призначення та подальшого продовження господарської діяльності, суд вважає за доцільне заяву відповідача задовольнити та розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019.
Керуючись статтями 232,234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про розстрочення виконання рішення суду від 30.07.2019 по справі № 910/5203/19 задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 усправі № 910/5203/19 у сумі 5 700 000,00 грн. шляхом оплати щомісячно:
- грудень 2019 року -200 000,00 (двісті тисяч)грн.00 коп.;
- січень 2020 року -500 000,00 (п'ятсот тисяч)грн.00 коп.;
- лютий 2020 року -500 000,00 (п'ятсот тисяч)грн.00 коп.;
- березень 2020 року -500 000,00 (п'ятсот тисяч)грн.00 коп.;
-квітень 2020 року - 1 000 000,00 (один мільйон )грн.00 коп.;
- травень 2020 року -1 000 000,00 (один мільйон )грн.00 коп.;
- червень 2020 року -1 000 000,00 (один мільйон )грн.00 коп.;
- липень 2020 року -1 000 000,00 (один мільйон )грн.00 коп.;
Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено 11.11.2019р.
Суддя Д.В. Мандичев