ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.11.2019Справа № 910/13318/16
За скаргоюПублічного акціонерного товариства «Укрнафта»
на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві
у справі№ 910/13318/16
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг»
до1. Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Зурбаган-Юг»
простягнення 513 255,89 дол. США
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники учасників справи :
від позивача:не з'явився;
від відповідача 1:Сєров Є.І.;
від відповідача 2:не з'явився;
від ВДВС:Валевський О.О.
В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/13318/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зурбаган-Юг» про стягнення 513 255,89 дол. США.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» попередню оплату у розмірі 513 255,89 дол. США, що еквівалентно 32 822 714,17 рос. рублів, та судовий збір у розмірі 191 316,13 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 скасовано повністю, а провадження у справі №910/13318/16 припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Верхового Суду від 16.02.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 та постанову Вищого господарського суду України від 18.04.2017 у справі №910/13318/16 скасовано, а справу передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року у справі №910/13318/16 змінено в частині пункту другого резолютивної частини рішення, який викладено наступній редакції:
«Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12, оф. 195; ідентифікаційний код 40386508) попередню оплату у розмірі 513 255,89 дол. США, що еквівалентно 13 657 739,12 грн., та судовий збір у розмірі 191 316,13 грн.»., в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року у справі №910/13318/16 залишено без змін.
15.06.2018 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
Постановою Верховного Суду від 31.10.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 в частині вирішення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення попередньої оплати та в частині розподілу судового збору скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення попередньої оплати задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» 6 591 241,32 грн. попередньої оплати, що станом на день подання позову еквівалентно 16 736 260,11 російських рублів, у решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» відмовлено, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зурбаган - юг» про солідарне стягнення 100 000,00 грн. залишено без змін, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 286 576,26 грн. судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» 118 646,61 грн. судового збору за подання касаційної скарги №37-3/03/17 та 128 533,83 грн. - за перегляд Верховним Судом 16.02.2018 заяви позивача про перегляд Верховним Судом України постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 та постанови Вищого господарського суду України від 18.04.2017.
22.12.2018 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
Постановою Верховного Суду від 24.04.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 та постанову Верховного Суду від 31.10.2018 у справі за № 910/13318/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зурбаган - юг» про стягнення коштів відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 880 054,22 грн. судового збору за подання апеляційної, касаційної скарг та заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 910/13318/16.
21.05.2019 на виконання Постанови Верховного Суду від 24.04.2019 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
16.10.2019 через канцелярію суду Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» подано скаргу на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 розгляд скарги призначено на 28.10.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 розгляд скарги відкладено на 04.11.2019.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду скарги повідомлені належним чином.
Представник скаржника в судове засідання з'явився, підтримав скаргу та просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином.
Представник Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в судове засідання з'явився, заперечив проти скарги та просив відмовити в її задоволенні в повному обсязі.
З огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду, суд, дослідивши подану скаргу, дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
Заявник у поданій скарзі просить:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Олександра Олександровича Валевського щодо не звернення до АТ «КБ «Глобус» за інформацією про операцію за рахунком ТОВ «ФК «Бізнес Факторинг» № НОМЕР_1 від 01.02.2019 на суму 37 000,00 грн.;
- зобов'язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Олександра Олександровича Валевського звернутись до АТ «КБ «Глобус» за інформацією про операцію за рахунком ТОВ «ФК «Бізнес Факторинг» № НОМЕР_1 від 01.02.2019 щодо переказу 37 000,00 грн. за договором відступлення №БФ/01 від 04.09.2018: на користь кого здійснено платіж (назва/найменування особи, ідентифікаційний код), реквізити платежу (номер банківського рахунку отримувача; найменування, МФО, ідентифікаційний код банку отимувача), копію платіжного доручення щодо зазначеного платежу.
В обґрунтування поданої скарги заявник стверджує, що клопотання 01/01/07/1282 від 02.08.2019 представника ПАТ «Укрнафта», в якому заявник просив державного виконавця звернутись до АТ «КБ «Глобус» за інформацією про операцію за рахунком ТОВ «ФК «Бізнес Факторинг» № НОМЕР_1 від 01.02.2019 щодо переказу 37 000,00 грн.: на користь кого здійснено платіж (назва/найменування особи, ідентифікаційний код), реквізити платежу (номер банківського рахунку отримувача; найменування, МФО, ідентифікаційний код банку отимувача), копію платіжного доручення щодо зазначеного платежу, неправомірно залишені державним виконавцем без розгляду, а оскільки на зазначений рахунок боржника з ПАТ «Укрнафта» у січні 2019 року було стягнуто понад 6,5 мільйонів гривень у виконавчих провадженнях №57982969 і 57982950, то переказ коштів на суму 37 000,00 грн. є випадком виведення з ТОВ «ФК «Бізнес Факторинг» коштів, незаконно стягнутих з ПАТ «Укрнафта» у справі №910/13318/16.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) в інших передбачених законом випадках.
Частиною 1 п. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Так, постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиція у місті Києві від 29.05.2019 відкрито виконавче провадження №59218685 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/13318/16 від 21.05.2019.
02.08.2019 представник ПАТ «Укрнафта» звернуся до державного виконавця із клопотанням №01/01/07/1282, в якому просив звернутись до АТ «КБ «Глобус» за інформацією про операцію за рахунком ТОВ «ФК «Бізнес Факторинг» № НОМЕР_1 від 01.02.2019 щодо переказу 37 000,00 грн.: на користь кого здійснено платіж (назва/найменування особи, ідентифікаційний код), реквізити платежу (номер банківського рахунку отримувача; найменування, МФО, ідентифікаційний код банку отимувача), копію платіжного доручення щодо зазначеного платежу.
При цьому, обґрунтовуючи зазначене клопотання заявник вказує на те, що в межах виконавчого провадження №59218685 від АТ «КБ «Глобус» державним виконавцем отримано інформацію про рух коштів та операції за рахунком № НОМЕР_1 ТОВ «ФК «Бізнес Факторинг» за період з 30.01.2019 по 26.06.2019, відповідно до якої 01.02.2019 боржником здійснено платіж на суму 37 000,00 грн. згідно з договором відступлення «БФ/01 від 04.09.2018».
У частині 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено обов'язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Аналогічним за змістом є і п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У наведеному контексті слід враховувати, що під бездіяльністю розуміється певна форма поведінки, у даному випадку посадової особи державної виконавчої служби, пов'язана з невиконанням такою особою дій, які вона була зобов'язана вчинити в силу покладених на неї обов'язків та згідно з чинним законодавством України. Ухилення суб'єкта владних повноважень від вчинення дій, які він зобов'язаний вчинити у певних випадках, є бездіяльністю, протиправність її може мати місце лише у тому випадку, якщо внаслідок неї порушуються права, інтереси чи свободи інших осіб.
Пунктом 3 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Водночас, положеннями Закону України «Про виконавче провадження» не встановлено строків, протягом яких державний виконавець має розглянути зазначені заяви та клопотання, а також не передбачено певної процедури їх розгляду.
Відповідно до п. 21 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Тобто, Законом України «Про виконавче провадження» надано саме право на отримування від банківських та інших фінансових установ інформації про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Суд відзначає, що метою виконавчого провадження є примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
При цьому, порядок та умови здійснення виконавчого провадження визначаються самостійно державним виконавцем під час виконання судового наказу в межах конкретно визначених законом дій та способів.
Повноваженнями на вчинення конкретних виконавчих дій наділений особисто державний виконавець, а не господарський суд, який не може встановити виконавцю перелік певних дій, необхідних на думку суду для вчинення державним виконавцем в межах виконавчого провадження.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/15376/15.
Кірм того, виконавче провадження №59218685 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/13318/16 від 21.05.2019 відкрито 29.05.2019, в той час як грошові кошти у розмірі 37 000,00 грн. були перераховані ще 01.02.2019, тобто значно раніше ніж відкрито виконавче провадження та навіть раніше ніж була прийнята постанова Верховного Суду від 24.04.2019, на виконання якої і видано виконавчий документ, що свідчить про відсутність обов'язку державного виконавця звернутись за інформацією про операцію, яка відбулась ще до існування виконавчого провадження.
За таких обставин, вимога ПАТ «Укрнафта» про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Олександра Олександровича Валевського щодо не звернення до АТ «КБ «Глобус» за інформацією про операцію за рахунком ТОВ «ФК «Бізнес Факторинг» № НОМЕР_1 від 01.02.2019 на суму 37 000,00 грн. є необґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Частиною 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 231, 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відмовити повністю.
2. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Повна ухвала складена: 11.11.2019.
Суддя В.П. Босий