вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.11.2019м. ДніпроСправа № 904/4607/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., за участю секретаря судового засідання Сироти М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Фрунзенське ЖКП", смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області
до Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Комунальне підприємство "ФРУНЗЕНСЬКЕ ЖКП" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 72 852,39грн., з яких: основний борг у сумі 47 227,55 грн., інфляційні втрати в сумі 15 365,34грн., 3 % річних в сумі 3 903,97 грн., пеня в сумі 6 355,53 грн. (за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 58-Т від 18.11.2016).
Короткий зміст позовних вимог та узагальнення їх доводів.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.
18.11.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір №58-Т на відпуск теплової енергії для потреб опалення.
Позивач, вказує, що останнім надано відповідачу послуги теплопостачання з листопада 2016 по грудень 2016 на суму 53 745,62 грн., з яких було сплачено 6 518,07грн., в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 47 227,55грн.
Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №1 від 14.08.2019.
Згідно відповіді на претензію №03-34-966/0/391-17 від 13.05.2017, відповідач не визнає претензійні вимоги позивача, оскільки в органах Державної казначейської служби України кредиторська заборгованість Широківської райдержадміністрації перед позивачем станом на 31.12.2016 відсутня.
Ухвалою господарського суду від 15.10.2019 прийнято позовну до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження на 06.11.2019.
30.10.2019 від відповідача надійшов відзив на позов.
Короткий зміст відзиву та узагальнення його доводів.
Відповідач позовні вимоги не визнав, підтвердив існування між сторонами договірних відносин за договором від18.11.2019 №58-Т.
Проте, зазначив про відсутність заборгованості перед позивачем, оскільки в органах Державної казначейської служби України кредиторська заборгованість Широківської райдержадміністрації перед позивачем станом на 31.12.2016 відсутня.
В судове засідання 06.11.2019 з'явились повноважні представники сторін, а саме від позивача - Коваленко С.В., від відповідача - Соломко А.О., Щукіна А.О.
Господарський суд повідомив представників сторін, що судом отримано інформацію про планове відключення електропостачання Господарського суду Дніпропетровської області 06.11.2019 з 12 години 00 хвилин по 16 годину 00 хвилин. У зв'язку з чим, о 12 годині 00 хвилин було зупинено роботу серверу КП "ДСС", що підтверджується Актом №15/19 від 06.11.2019.
Господарським судом оголошено перерву до 06.10.2019 о 17:00.
Після перерви в судове засідання представники позивача та відповідача не з'явились.
В судовому засіданні, яке відбулося 06.11.2019 здійснено розгляд справи по суті.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні, яке відбулося 06.11.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -
18.11.2016 між Комунальним підприємством "Фрунзенське ЖКП" (далі - постачальник) та Широківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (далі - споживач) було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 58- Т (далі - договір).
Постачальник здійснює відпуск теплової енергії згідно ліцензії для потреб центрального опалення наступних об'єктів, розміщених, за адресам: адмінприміщення - смт. Широке вул . Соборна б. 107, архів - смт. Широке вул. Вишнева 1а, від котельної Центральна (п. 1.1. договору).
Планове проектне споживання теплової енергії на опалення характеризується слідуючими показниками: назва об'єкта теплоспоживання: адмінприміщення, архів; зовнішній об'єм будівель: адмінприміщення - 1275,100299 куб. м., архів -393,43 куб.м.; теплове навантаження по опаленню: адмінприміщення - 0,022170526 Гкал/год, архів - 0,006506986 Гкал/год (п. 1.2. договору).
Розрахунок за теплову енергію здійснюється постачальником на підставі (цін) тарифів, встановлених юридичною особою - виконавчим комітетом Широківської селищної ради, оприлюдненим у встановленому законом порядку. Станом на момент укладання договору згідно рішення виконавчого комітету Широківської селищної ради від 02.11.2015 №172 ціна складає - 2404,66грн. (п.п. 2.1., 2.2. договору).
Споживач має усі права та виконує усі обов'язки, встановлені нормативно-правовими актами законодавства України, чинними на момент вчинення відповідних правочинів. (п. 3.1. договору).
Постачальник має усі права та виконує усі обов'язки, встановлені нормативно-правовими актами законодавства України, чинними на момент вчинення відповідних правочинів. (п. 4.1. договору).
Ціна договору в межах кошторисних призначень на листопад-грудень 2016 становить 34 700,00грн. у тому числі ПДВ - 5 783,33грн. Оплата послуг проводиться відповідно до даного договору та на підставі ст.ст. 23, 47, 48, 49 Бюджетного кодексу України згідно показників приладів обліку теплової енергії власника будівлі, про що складається відповідний акт, який підписується сторонами. Розрахунковим періодом для нарахування за спожиту протягом звітного місяця теплову енергію є календарний місяць. Акт приймання-передачі послуг з теплопостачання складається уповноваженими особами сторін в останній день розрахункового місяця. Споживач здійснює оплату за теплову енергію згідно наданих актів наданих послуг - щомісячно не пізніше ніж 10-го числа місяця, наступного за звітнім. (п. 5.2., 5.3.).
Даний договір, складений у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу на термін з 01 листопада 2016 згідно ст. 631 п.3 ЦК України і діють в частині постачання теплової енергії до 31 грудня 2016, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання. (п. 8.1. договору).
Додатковою угодою №1 до договору №58Т від 18.11.2016 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, сторони домовились про наступне:
"Збільшити суму договору на 71 008,00грн. та викласти пункт 5.1. договору №58-Т від 18.11.2016 у слідуючій редакції:
5.1. Ціна договору в межах кошторисних призначень на січень-грудень 2016 становить 105 708,00грн. у тому числі ПДВ 17 618,00грн.
Пункт 8.1. договору №58-Т від 18.11.2016 викласти у слідуючій редакції. Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2016.
Сторони домовились, що відповідно до ст. 631 ЦК України, умови цього договору в частині надання послуг теплопосточання застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно.
На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги з опалення, на підтвердження чого подав до матеріалів справи:
- акт-рахунок № 228-12-Ф від 04.01.2017 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню на оплату теплопостачання за грудень 2016 у кількості 7,9089 Гкал на суму 22 285,44грн. з ПДВ (а.с. 25);
- акт-рахунок № 233-12-Ф від 04.01.2017 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню на оплату теплопостачання за грудень 2016 у кількості 3,0199 Гкал на суму 8 509,38грн. з ПДВ (а.с. 26);
- акт-рахунок № 192-11-2Ф від 01.12.2016 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню на оплату теплопостачання з 19-30 листопада 2016 у кількості 3,1131 Гкал на суму 8 485,16грн. з ПДВ (а.с. 51);
- акт-рахунок № 173-11-Ф від 01.12.2016 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню на оплату теплопостачання з 08-18 листопада 2016 у кількості 1,9016 Гкал на суму 4 572,70грн. з ПДВ (а.с. 52);
- акт-рахунок № 176-11-Ф від 01.12.2016 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню на оплату теплопостачання з 08-18 листопада 2016 у кількості 0,8090 Гкал на суму 1 945,37грн. з ПДВ (а.с. 53);
- акт-рахунок № 195-11-2Ф від 01.12.2016 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню на оплату теплопостачання з 19-30 листопада 2016 у кількості 1,1825 Гкал на суму 3 223,06грн. з ПДВ (а.с. 54).
Вказані Акти-рахунки здачі-прийняття послуг по теплопостачанню підписані лише з боку постачальника.
Також на підтвердження здійснення поставки вказаної кількості теплової енергії позивач надав Акти показників теплового лічильника в будівлі по вул. Карла Маркса, б. 1 районного відділу освіти Широківської РДА.
Вказані Акти підписані та скріплені печаткою постачальника та містять підпис Начальника групи централізованого господарського обслуговування Топчій І.В. та представника Ширківської районної ради Губи Ю.Д.
Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договору за поставлену теплову енергію розрахувався несвоєчасно та не у повному обсязі за актами №228-12Ф від 04.01.2017, №223-12-Ф від 04.01.2017, а саме сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 6 518,07 грн.
Відповідно до п. 6.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.
За розрахунком позивача до сплати відповідачем підлягає пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за листопад 2016 у розмірі 2 246,01 грн., яка нарахована за загальний період з 11.12.2016 по 11.06.2017; за грудень 2016 у розмірі 4 109,52грн. за загальний період з 11.01.2017 по 11.07.2017.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 903 грн. 51 коп. за загальний період з 16.11.2016 по 25.07.2017 та інфляційні втрати за листопад 2016 у розмірі 1 385,61 грн., яка нарахована за загальний період з 11.12.2016 по 02.10.2019; за грудень 2016 у розмірі 2 518,36грн. за загальний період з 11.01.2017 по 02.10.2019.
Позивач стверджує про наявність неоплаченої відповідачем заборгованості за спожиту теплову енергію за грудень 2016 у розмірі 47 227,55грн., що стало підставою для нарахування пені, інфляційних втрат, 3% річних у заявлених сумах та звернення позивача із даним позовом до суду, проти чого заперечує відповідач, що і є предметом спору.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, Господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).
Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Постачальник має усі права та виконує усі обов'язки, встановлені нормативно-правовими актами законодавства України, чинними на момент вчинення відповідних правочинів. (п. 4.1. договору).
Ціна договору в межах кошторисних призначень на листопад-грудень 2016 становить 34 700,00грн. у тому числі ПДВ - 5 783,33грн. Оплата послуг проводиться відповідно до даного договору та на підставі ст.ст. 23, 47, 48, 49 Бюджетного кодексу України згідно показників приладів обліку теплової енергії власника будівлі, про що складається відповідний акт який підписується сторонами. Розрахунковим періодом для нарахування за спожиту протягом звітного місяця теплової енергії є календарний місяць. Акт приймання-передачі послуг з теплопостачання складається уповноваженими особами сторін в останній день розрахункового місяця. Споживач здійснює оплату за теплову енергію згідно наданих актів наданих послуг - щомісячно не пізніше ніж 10-го числа місяця, наступного за звітнім. (п. 5.2., 5.3. Договору).
Господарський суд встановив, що відповідачем сплачено заборгованість по актам-рахункам № 173-11-Ф від 01.12.2016 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню на оплату теплопостачання, 176-11-Ф від 01.12.2016 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню на оплату теплопостачання, що підтверджується платіжними дорученнями №331 від 20.12.2016, №332 від 20.12.2016.
Також, Господарський суд встановив, що відповідачем ані суду в якості доказу, ані позивачу не надано письмових заперечень щодо підписання акту-рахунку № 228-12-Ф від 04.01.2017 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню на оплату теплопостачання за грудень 2016 у кількості 7,9089 Гкал на суму 22 285,44грн. з ПДВ, акту-рахунку № 233-12-Ф від 04.01.2017 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню на оплату теплопостачання за грудень 2016 у кількості 3,0199 Гкал на суму 8 509,38грн. з ПДВ, акту-рахунку № 192-11-2Ф від 01.12.2016 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню на оплату теплопостачання з 19-30 листопада 2016 у кількості 3,1131 Гкал на суму 8 485,16грн. з ПДВ, акту-рахунку № 195-11-2Ф від 01.12.2016 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню на оплату теплопостачання з 19-30 листопада 2016 у кількості 1,1825 Гкал на суму 3 223,06грн. з ПДВ, у зв'язку з виявленням істотних порушень виконання умов договору або інших недоліків. Докази протилежного матеріали справи не містять.
Також, матеріали справи містять докази направлення позивачем відповідачу акту-рахунку № 228-12-Ф від 04.01.2017 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню на оплату теплопостачання за грудень 2016, акту-рахунку № 233-12-Ф від 04.01.2017 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню на оплату теплопостачання за грудень 2016, що підтверджується описом вкладення у з/лист з описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплатою поштового переказу.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Господарський суд наголошує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Правильною і добросовісною поведінкою є надсилання відповідачем письмового повідомлення про виявлені недоліки і мотивоване заперечення проти підписання надісланого акту.
Господарський суд встановив, що позивачем при розрахунку основного боргу було помилково нараховано суму у розмірі 47 227,55грн., проте розмір заборгованості за листопад 2016 становить 11 708,22 грн., а не суму у розмірі 16 432,73грн., яка заявлена позивачем.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Господарський суд вирішив, що позовна заява в частині стягнення основаного боргу підлягає частковому задоволенню у розмірі 42 503,04грн., оскільки:
- передбачена умовами договору оплата за теплопостачання на підставі підписаного акту, не звільняє від обов'язку відповідача оплатити надану теплову енергію, у зв'язку з не підписанням зазначених актів-рахунків;
- відповідачем свої зобов'язання перед позивачем за договором виконано частково, а саме сплачено заборгованість у розмірі 6 518,07грн., що підтверджується платіжними дорученями №331 від 20.12.2016, №332 від 20.12.2016.
Крім того, Господарський суд відхиляє заперечення відповідача про те, що у останнього не виникає будь-яких зобов'язань у зв'язку з відсутністю у Казначействі України зареєстрованих зобов'язань за Договором №58-Т від 18.11.2016, оскільки зазначене не свідчить про те, що у відповідача перед позивачем відсутня заборгованість.
Щодо вимог позивача про стягнення пені у розмірі 6 355,53грн., Господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 6.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.
Господарський суд вирішив відхилити вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 6 355,53грн., оскільки умовами договору № 58-Т від 18.11.2016 не встановлено розміру пені за порушення виконання грошового зобов'язання, а ч. 6 ст. 231 ГК України не встановлює конкретного розміру (відсотку) пені, а лише встановлює порядок його визначення у договорі, виходячи з облікової ставки Національного банку України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2018 № 904/5922/17.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 3% річних за грудень у розмірі 2 518,36 грн. за загальний період з 11.01.2017 по 02.10.2019 та 3% річних за листопад 2016 у розмірі 1 385,61 грн., які нараховано за загальний період з 11.12.2016 по 02.10.2019.
Також, позивач просить стягнути інфляційні втрати за листопад 2016 за період грудень 2016 по серпень 2019 у розмірі 4 969,04грн.; інфляційні втрати за грудень 2016 за період січень 2017 по серпень 2019 у розмірі 10 396,30грн.
Перевіривши розрахунок за визначений позивачем період, судом встановлено, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат за листопад проведено не вірно, оскільки заборгованість відповідача за листопад становить 11 708,22грн.
Господарський суд здійснивши перерахунок прийшов до висновку, що:
- 3% річних за грудень складають 2 518,36 грн. за загальний період з 11.01.2017 по 02.10.2019;
- 3% річних за листопад 2016 складають 987,29грн., які нараховано за загальний період з 11.12.2016 по 02.10.2019;
- інфляційні втрати за листопад 2016 за період грудень 2016 по серпень 2019 складають 3 478,98грн.;
- інфляційні втрати за грудень 2016 за період січень 2017 по серпень 2019 складають 10 396,30грн.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, Господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково у розмірі 42 503,04 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 3 505,65грн. та інфляційних втрат у розмірі 13 875,28грн. В решті позовних вимог слід відмовити.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв'язку з тим, що позовні вимоги позивача задоволено у розмірі 99,75%, Господарський суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 579,06грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 236-238, 240-241, 247-252, 254-259, п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства "ФРУНЗЕНСЬКЕ ЖКП" до Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення заборгованості у розмірі 72 852,39грн., з яких: основний борг у сумі 47 227,55 грн., інфляційні втрати в сумі 15 365,34грн., 3 % річних в сумі 3 903,97 грн., пеня в сумі 6 355,53 грн. (за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 58-Т від 18.11.2016) - задовольнити частково.
Стягнути з Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (53700, Дніпропетровська область, смт. Широке, вул. Соборна, буд. 107 код ЄДРПОУ 04052420) на користь Комунального підприємства "ФРУНЗЕНСЬКЕ ЖКП" (53700, Дніпропетровська область, смт. Широке, вул. Вишнева, 6, код ЄДРПОУ 33075778) 42 503,04грн. (сорок дві тисячі п'ятсот три грн. 04 коп.) основного боргу, 3 505,65грн. (три тисячі п'ятсот п'ять грн. 65 коп.) 3% річних, 13 875,28 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять грн. 28 коп.) інфляційних втрат, 1 579,06грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять грн. 06 коп.) витрат по сплаті судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Н.Е. Петренко